По всій країні проходять навчання з питань організації комплексу робіт щодо захисту лісів від шкідників та хвороб лісу, організовані Держлісагентством, повідомляють у відомстві. Цього разу семінар відбувся на Тернопільщині.
Як інформують у Держлісагентстві, на теоретичній частині семінару учасники ознайомилися з такими науковими презентаціями:
- Біотичні чинники всихання листяних порід на території Поділля
2. Ясенева смарагдова вузькотіла златка. Особливості виявлення інвазійного виду в Україні
3. Сигналізація про появу та розповсюдження шкідників і хвороб лісу. Порядок сигналізації та її перевірки;
4. Важлива роль якісної та своєчасної діагностики у вирощуванні здорових лісових насаджень. Методика відбору проб. Лабораторні дослідження;
5. Методи лісової діагностики та лісового моніторингу. Маршрутні ходи. Моніторингові пробні площі.
Що ж до практичної частини семінару, то вона відбулася у лісових масивах філії Чортківське лісове господарство ДП «Ліси України». Вже там учасники вивчали методи лісової діагностики та лісового моніторингу за санітарним станом лісових насаджень.
Окрім того, наочно було продемонстровано маршрутний хід щодо виявлення загрози об’їдання насаджень листогризучими шкідниками. Створили цей маршрутний хід, за повідомленням Держлісагентства, після того, як у 2004 році у цьому масиві був спалах золотогуза і ліс обробляли за допомогою авіації. На маршрутному ході було облаштовано 5 каломірних площадок розміром 1х1 метр, для виявлення екскрементів шкідників.
Моніторинг за санітарним станом здійснюється на постійних пробних площах, шляхом контролю за станом лісу, пошкодженням шкідниками, хворобами та іншими природніми факторами (бурелом, вітровал). Пробні площі обмежовані діляночними стовпчиками, дерева пронумеровані білою фарбою.
У лісовому заказнику загальнодержавного значення «Дача Галілея» Улашківського лісництва прокладений маршрутний хід для нагляду за листогризами. Протяжність ходу складає 11 км та передбачає:
- моніторингові площі з позначеними дерева (на таких ділянках кожне дерево пронумероване, а фахівці час від часу заміряють їх діаметр та оглядають стан кори, крони, листя, беручи до уваги кожен, навіть найменший, отвір);
- каломірні площадки – ящики розміром 1×1 м, засипані білим піском та ідеально загладжені (гусениці, які падають з дерева на площадку, залишають там свої екскременти і у лабораторних умовах можна визначити наявність та чисельність тих чи інших шкідників);
- дослідження підстилки – для цього восени під послабленими деревами знімається підстилка, відтак землю уважно перебирають і шукають кокони, від кількості яких можна спрогнозувати, чи можливий спалах шкідників наступного року;
- лійкові пастки для дослідження біорізноманіття – таким способом визначають різноманіття комах у лісі (яскраві зелені конуси за допомогою арбалета підвішують на висоту близько 20 м, комахи летять на колір, вдаряються і потрапляють у пастку).
Як зазначають у Держлісагентстві, одним з ключових напрямків лісогосподарської діяльності є захист лісів від шкідників та хвороб, тому проведення таких заходів є вкрай необхідним та корисним для фахівців з точки зору попередження розвитку небезпечних хвороб та масового розмноження потенційних шкідників у лісах.
