13 червня у рамках міжнародної виставки «Деревообробка» у Львові відбувся V Всеукраїнський лісопромисловий форум, де науковці, деревообробники, лісівники та інші стейкхолдери вже традиційно обговорювали важливі для галузі питання.
Слід зазначити, що під час заходу із доповідями цьогоріч виступило багато науковців НЛТУ України, що й не дивно, адже V лісопромисловий форум був зокрема присвячений 150-й річниці НЛТУ України.
Так, Володимир Маєвський, директор ННІ деревообробних технологій і дизайну НЛТУ України, розповів про історичні віхи розвитку університету та його перспективи, Леонід Осадчук, доктор сільськогосподарських наук, професор НЛТУ України та експерт ГО «Громадські ініціативи і суспільство», – про застосування деревино- та лісотоварознавчих методів у запобіганні нелегальному обігу деревини, а Ігор Ребезнюк, директор ННІ ІМАКІТ НЛТУ України, професор, підняв питання науково-технічної термінології у деревообробній галузі та нових редакцій чинних стандартів ДСТУ.
Ще один представник НЛТУ України, Орест Кійко, завідувач кафедрою технології меблів та виробів із деревини НЛТУ України, доктор технічних наук, професор, наголосив на зеленій відбудові України та недооціненості українського лісового сектору, адже, за словами науковця, рано чи пізно війна закінчиться і для того, щоб під час війни працював лісопромисловий сектор, який дає змогу працювати військовій економіці, потрібно думати про майбутнє. Зупинимося на цьому детальніше.
«Коли ми говоримо про зелену відбудову України, ми маємо на увазі відбудову України в сенсі сталого розвитку», – зауважив Орест Кійко.
Він розповів, що зелена відбудова або зелена трансформація, має деякі пріоритети, а саме:
- зелений транспорт;
- зелена енергія;
- зелене будівництво;
- зелена економіка.
Науковець наголосив, що, незважаючи на нестачу кадрів, проблеми із сировиною та організацією праці, на які скаржаться українські підприємці, зелена економіка та сталий розвиток в Україні – на часі, адже у Європі, як і загалом у світі, проблеми зміни клімату та збереження біорізноманіття вийшли на перше місце. І Україна, яка готується вступити в Європейський Союз, має бути готова до того, що сталому розвитку та зеленій економіці у Європі приділяють значну увагу.
Принагідно професор нагадав, яке місце займає лісовий сектор в економіці України: це галузь, яка об’єднує всі види економічної діяльності, підгалузі і галузі, які зв’язані системою надзвичайного значення під назвою ліс. Йдеться про лісове господарство, деревообробку, виготовлення меблів, одержання енергії з деревини, дерев’яне домобудування – загалом близько 30 позицій.
«Що стосується соціального значення і економічного, ми мали би мати на увазі, що лісовий сектор це сектор, який працює з матеріалом, який має надзвичайно хороші фізико-механічні властивості і при хорошому менеджменті це – нескінченний ресурс», – зазначив науковець.
Ліс і деревина також є важливими з огляду на боротьбу із змінною клімату, адже є три способи, якими можна зменшити викиди вуглецю: ефект поглинання (дерева поглинають вуглець), ефект зберігання (чим більше виробів із деревини – тим більше вуглекислого газу в них буде) та ефект заміни (дерев’яний будинок теоретично заміняє будинок з бетону).
Також Орест Кійко розповів про результати нещодавнього європейського дослідження, де дослідники теж дійшли висновку, що європейський лісовий сектор, як і український, є недооціненим. Основна проблема полягає у тому, що влада країн вважає, що лісовий сектор – це лише те, що стосується того, що відбувається в лісі, але це не так. Згідно із результатами цього дослідження економічна потуга європейського лісового сектору – 1 трлн 114 млрд євро. Іншими словами, у лісовому секторі ЄС генерується 1 із 16 євро.
Як пояснив Орест Кійко, якщо взяти Польщу, яка має приблизно такі ж лісові ресурси, як і Україна (площа, вкрита лісом – приблизно 10 млн га), то лісовий сектор нашого західного сусіда займає приблизно 10% питомої ваги економіки, в Скандинавії цей показник становить 14-15%, в кранах Балтії –майже 20%.
«В Україні 10% загальна частка – це дуже можлива цифра, – вважає Орест Кійко. – До війни ми мали 4,5%. Уявіть собі, що ми відновлюємо економіку і 10% нашого потенціалу ми вже маємо звідки взяти».
Також науковець розповів, що Австрійська деревообробна асоціація провела дослідження, а що відбудеться, якщо зменшити лісозаготівлю на 1%. Результати були наступними: з економічної точки зору втрати становлять 10,3 млрд євро, а з соціальної – втрачається 162 тис. робочих місць.
За словами Ореста Кійка, між лісовим сектором, якщо розглядати тільки лісове господарство, і між лісовим сектором в повному обсязі є економічна різниця в 38 разів, що стосується робочих місць – в 30 разів, тобто має місце мультиплікаційний ефект.
«Якщо ми говоримо про потреби держави Україна, то ми мали би говорити про лісовий сектор, економічна потуга якого в 40 раз більша, ніж лісового господарства, що стосується робочих місць – в 30 раз», – сказав науковець.
На його думку, коли йдеться про перспективи лісового сектору, то обсяг реалізованої продукції, прибутку, сплачених податків, переробленої деревини не є важливим.
«Я би говорив тільки про робочі місця з порядною заробітною платою. Для того, щоб відновити Україну і попробувати запросити всі 5 млн (українців –ред.), які зараз працюють за кордоном, ми мали би, очевидно, починати з цього», – висловив своє бачення професор Кійко.
Також він наголосив, що в перспективі держава мала би стимулювати глибоку переробку деревин, тому що це додана вартість, вищий рівень зарплат і більше зібраних податків.
Орест Кійко розповів, що наразі у рамках проєкту програми Horizon Europe для двох деревообробних підприємств, одне з яких виробляє брус, а інше – меблевий щит, науковці НЛТУ України розробляють екологічні кроки, які допоможуть цим підприємствам рухатися вперед. Для цього визначається екологічний слід продукції, екологічний слід підприємства, розробляється модель сталого розвитку і робиться стратегія біорізноманіття. Ці 4 документи, за словами професора, дадуть змогу підприємствам триматися на плаву. Навіщо це? Орест Кійко вважає, що українським деревообробникам буде дуже важко вижити на українському ринку – внутрішній попит в Україні, особливо після війни, не буде на дуже високому рівні, тому потрібен буде експорт. Окрім того, з 1 грудня 2024 року вступає в дію EUDR, та й чинне законодовство ЄС вимагає від продукції, яка потрапляє на ринок європейських країн, відповідати певним «зеленим критеріям». До цього слід бути готовим, зважуючись на експорт, зазначив науковець.
«Наша велика амбіція в цьому проєкті – зробити пілотний проєкт і помогти всім рухатися в цьому напрямку», – зауважив Орест Кійко і розповів про ще декілька проєктів, які будуть цікавими для деревообробників. Також, на думку науковця, слід розвивати дерев’яне домобудування.
«Дерев’яний будинок – це будинок, який дозволить витягнути весь лісовий сектор, – переконаний науковець, – тому що в ньому потрібна вся продукція від лісового господарства, в ньому потрібна деревообробка, меблева галузь і т. д.» .
Нище наведені деякі ідеї науковців НЛТУ щодо підтримки дерев’яного домобудування.
Що ж загалом потрібно лісому сектору? На думку науковців НЛТУ України, це координація (створення Ради лісового сектору при Кабінеті Міністрів України), промоція лісового сектору («Щоб всі розуміли, що це не мальникий пігмей, а дуже потужний сектор», – сказав Орест Кійко), стимулювання глибокої переробки деревини, екологічний вектор розвитку підприємств, імплементація принципів циркулярної економіки, перехід до моделі 4.0 та розвиток дерев’яного домобудування.
Повністю переглянути V Всеукраїнський лісопромисловий форум можна за посиланням.
