Омела австрійська (Viscum album subsp. аustriacum (Wiesb.) Vollm.) – вічнозелений, напівпаразитний, дводомний чагарник кулястої форми. Це підвид омели білої, що розвивається переважно на гілках крони хвойних порід: багатьох видів роду сосна (Pinus L.), значно рідше – видів роду ялина (Picea A. Dietr.) та модрина (Larix Mill.).
Вік омели сягає 15–20 років, квітує та плодоносить омела щорічно, починаючи з 5–6-річного віку. В Україні дозрівання її плодів починається в кінці листопада й триває до кінця квітня, в цей період птахи поїдають плоди омели, поширюючи її насіння. Плід омели – куляста несправжня ягода діаметром 7–10 мм, яка містить вісцин – клейку речовину, так званий «пташиний клей». На відміну від підвиду Vіscum album subsp. album, насіння якого поширюється десятками видів птахів, поширення насіння підвиду Vіscum album subsp. аustriacum пов’язане переважно з двома видами – дроздом-омелюхом та омелюхом. Насіння цього підвиду омели також розповсюджують кропив’янка чорноголова, синиця велика та синиця чорна. Ці птахи поїдають лише соковитий клейкий міжплідник ягід, насіння приклеюється до дзьобів, і згодом птахи звільняються від нього, обтираючи дзьоби об гілки в кронах дерев.
Омела австрійська в соснових насадженнях колонізує спочатку домінантні дерева, які характеризуються найбільшими кронами, що забезпечує їй кращі умови водно-мінерального живлення. Поглинання води й поживних речовин із дерева-живителя триває навіть під час зимового спокою, коли їх надходження з ґрунту до крони не відбувається, що викликає ослаблення дерев сосни. В умовах зміни клімату омела австрійська посилює гідротермічний стрес соснових насаджень, зумовлюючи збільшення кількості загиблих від посухи дерев. Дефіцит вологи зумовлює закриття продихів на хвої, що значно зменшує асиміляцію вуглецю деревами, а синтез вуглеводів зменшується майже втричі. Крім того, у хвої дерев сосни, колонізованих омелою, протягом вегетаційного періоду, з квітня до жовтня, зменшується вміст хлорофілу в хвої, що спричиняє втрату приросту.
В Україні сумарна площа соснових лісів, уражених омелою австрійською, сягає близько 13,5 тис. га, з них у Поліссі – близько 2,1 тис. га та в Лісостепу – 11,4 тис. га. Уражуються переважно пристиглі, стиглі та перестійні чисті соснові насадження. Відносна повнота деревостанів є одним із визначальних факторів сприятливості умов для поширення омели австрійської в сосняках. Вплив цього параметра є як прямим так і опосередкованим – розріджені насадження сприяють кращій освітленості омели в кронах дерев та є більш привабливими для птахів, які поширюють її насіння. Франтішек Лоренц та Адам Веле у своїй публікації (2022 р.) дійшли до висновку, що зменшення обороту рубки може бути одним із заходів стримування поширення омели в сосняках Центральної Європи.
Поширення омели австрійської в соснових лісах України слід визнати загальнодержавною проблемою. Небезпека полягає в тому, що вид уражує дерева сосни з верхніх частин крон, й у віці кущів омели 2–4 роки вона взагалі непомітна з землі під час проведення візуальних спостережень, навіть за допомогою бінокля.
У жовтні науковці Поліського філіалу УкрНДІЛГА спільно зі співробітниками природного заповідника «Древлянський» провели обстеження соснових насаджень північніше Мертвого озера, де в 2018 році кандидатом біологічних наук Олександром Орловим вперше було зафіксовано омелу австрійську. Виявлено, що за 6 років відбулося значне погіршення санітарного стану 95-річного деревостану сосни, в якому нині переважають дерева IV категорії й значна кількість дерев V та VI категорій санітарного стану (тобто, сухостій). Рубки на даній ділянці, як і в цілому в заповіднику, не проводяться, що сприяє розселенню омели австрійської на навколишні насадження. Науковцями проведено оцінку віку середніх за розмірами кущів омели в заповіднику (діаметром до 40 см) – він становить 13–15 років.
За оцінкою науковців, омела австрійська становить значну небезпеку для соснових насаджень, у т. ч. в об’єктах природно-заповідного фонду. Подібний висновок також зроблено лісопатологами в сусідній Польщі, де уражених нею сосняків нараховується більше 75 тис. га. За оцінкою польських лісопатологів, за візуального підрахунку омели в кронах сосни з поверхні землі недоврахування кількості особин цього напівпаразиту перевищує 50 %, і це переважно молоді рослини. Тому подібні підрахунки слід проводити на звалених модельних деревах, що, на жаль, в умовах заповідника неможливо. В експлуатаційних лісах та в лісах інших категорій, де дозволені рубки, вирішення даної проблеми полягає в проведені санітарно-оздоровчих заходів, переважно санітарних рубок. У природно-заповідному фонді слід проводити моніторингові спостереження за омелою австрійською, в заказниках –санітарно-оздоровчі заходи, отримуючи відповідні ліміти.
Поліський філіал УкрНДІЛГА,
старший науковий співробітник, канд. біол. наук О. О. Орлов,
старший науковий співробітник, канд. с.-г. наук О. В. Жуковський
Джерело: УкрНДІЛГА
