Розпилювання каучукового дерева

або Як пилорами Wood-Mizer працюють у Ліберії

Коли в каучукових деревах у результаті старіння перестає синтезуватися полімер, їх вирубують. У Ліберії отримані при цьому колоди великого діаметра розпилюють на верстатах Wood-Mizer і одержують пиломатеріал експортної якості, з якого потім виготовляють меблі й паркет.

Археологічні знахідки підтверджують, що латекс, отриманий з каучукового дерева, людина використовує приблизно з 1600 р. до н. е.

Відкриття процесу вулканізації, коли в результаті реакції із сіркою отримують нову речовину підвищеної міцності – гуму, створило небувалий попит на цей продукт, що безупинно зростає завдяки глобальній індустріалізації.

Це змусило компанію Firestone Tire & Rubber у 1926 році взяти в уряду Ліберії в оренду 1600 квадратних миль джунглів і виростити тут плантацію каучукових дерев. Розташування й ґрунтово-кліматичні умови швидко перетворили цю країну в найбільший природний центр виробництва каучуку.

Компанія Firestone Tire & Rubber активно вела гумовий бізнес до 1980-х років, коли створення синтетичної гуми з одного боку, й політична нестабільність Ліберії ‑ з іншої зменшили зацікавлення цим продуктом.

У 2003 році після двох громадянських воєн у компанії Firestone запланували повернення в Ліберію. Було виявлено, що за час буремних подый на каучукових плантаціях утворилися великі запаси деревини великих розмірів. Зазвичай каучукове дерево зрубують, коли закінчений біологічний цикл синтезу латексу, тобто у віці 25‑30 років. Цю деревину можна використовувати для виготовлення меблів або паркету, а на розчищеній території знову висаджують молоді каучукові плантації, що створює умови для стійкого лісокористування й підвищення врожайності земель.

Події в Ліберії під час громадянських воєн порушили цей процес: не було дотримано реабілітаційного процесу ‑ не видалено «сплячих» дерев не підсаджено молодих саджанців у кількості 8 мільйонів штук, що компанія Firestone здійснювала на 52000 га. Тепер більші обсяги масивних колод каучукового дерева раптово наповнили ринок. Постала дилема, що відкривала потенційні бізнес-перспективи.

Дилема полягала в тому, що старі пилорами 1950-х років не могли розпиляти колоди такого великого діаметра, і переробляти деревину швидко й досить ефективно, щоб зробити виробництво пиломатеріалів з каучукової деревини фінансово успішним. А необроблені колоди вражали шкідники й хвороби.

Завдяки значним розмірам пиломатеріали з Ліберії могли б мати набагато вищу ціну на ринку, ніж аналогічний продукт із Азії. Розпиляти деревину й доставити продукт туди, де клієнти готові добре заплатити, ‑ от де крився ключ до успіху.

Рішення було очевидним: інвестувати кошти у лісопиляльну технологію, що дасть високий вихід готової продукції, а отже, забезпечить прибуток й гарантує фінансовий успіх.

Лісопиляльна технологія Wood-Mizer

У 2007 році до кваліфікованого агронома й колишнього працівника компанії Firestone, нині мешканця Ізраїлю, зателефонувала 24-й президент Ліберії Елен Джонсон-Серліф. Не щодня можна поспілкуватися телефоном із президентом країни, що до того ж звертається із проханням повернутися в Ліберію й допомогти у відновленні економіки країни, що була в руїнах після громадянської війни, яка закінчилася у 2003 році.

Перший проект компанії, пов’язаний з одержанням енергії з біомаси, в 2008 році був визнаний нерентабельним. Однак водночас з’ясувалося, що можна відродити потенціал гумової промисловості й налагодити стабільний дохід від експорту пиломатеріалів каучукового дерева.

Спроба налагодити лісопиляння у 2012-му виявила слабкі місця старих пилорам. Слід було знайти альтернативну технологію. Основними вимогами до нової пилорами були: невисока ціна, значна продуктивність, здатність розпилювати колоди великого діаметра, низьке енергоспоживання, невеликі трудозатрати, малі втрати сировини, доступний інструмент і надійне гарантійне обслуговування.

Випадкова зустріч у Таїланді з регіональним менеджером Wood-Mizer по країнах Азії Джеймсом Вонгом у 2012 році сприяла тому, що в Ліберії з’явився перший верстат Wood-Mizer LT20 для розпилювання великих каучукових колод.

Планували використовувати LT20 для виробництва бруса, який потім перероблятимуть на чотириголовковому верстаті Wood-Mizer HR500. Через рік на виробництві з’явився другий верстат Wood-Mizer LT20, щоб вивести стрічковий багатопил HR500 на повну потужність.

Ще одну лісопиляльну лінію від фірми Wood-Mizer тепер використовують для переробки колод діаметром менше 400 мм. Ця лінія називається SLP (Smart Log Processing) і складається із двоголовкового вертикального верстата Wood-Mizer TVS, що переробляє колоду на двокантний брус, одноголовкового вертикального верстата SVS, що перетворює цей брус на трикантний, і чотириголовкового HR500, що випилює з бруса п’ять дощок за один прохід.

На наступному етапі планують закупити третій за рахунком верстат LT20.

Остання частина технології заповнилася, коли два крайкообрізних верстати Wood-Mizer EG300 почали розпилювати заготовки розмір 210x700x1100 мм.

Важливі переваги

Верстати Wood-Mizer видають більше готової продукції з колод, ніж дорожчі пилорами. Продуктивність зараз ‑ до 40 м3 на добу з можливістю зростання. Низькі витрати праці й електроенергії теж відіграють певну роль у підвищенні рентабельності підприємства.

Той факт, що Wood-Mizer випускає верстати у вигляді модулів, дає змогу створити лінію, що оптимально відповідає завданням виробництва й бюджету. Wood-Mizer також є єдиним виробником пилорам, що випускає весь асортимент пилок для конкретних типів деревини й режимів різання. Устаткування Wood-Mizer для підготовки пилок дає змогу підтримувати інструмент в оптимальному стані й робити до 30 повторних загострень, що знижує експлуатаційні витрати.

Компанія Wood-Mizer створила в Африці мережу акредитованих дилерів, які забезпечують надійне післяпродажне обслуговування, постачання запчастин і пилок, навчання, щоб зменшити час простою, підвищити продуктивність і збільшити прибуток від операцій лісопиляння.

Поширити статтю
Leave a comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *