За ініціативою Державного біотехнологічного університету (ДБТУ) та співорганізаторів – Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА), Національного лісотехнічного університету (НЛТУ) України та Малинського фахового коледжу 22 травня в онлайн-форматі відбувся Всеукраїнський семінар «Стан, стійкість і продуктивність лісових екосистем в умовах воєнного стану та в післявоєнну відбудову», у якому взяли участь близько 100 викладачів і студентів зазначених навчальних закладів, науковців УкрНДІЛГА та його дослідної мережі, а також представники лісогосподарського виробництва.
Модератором заходу був член-кореспондент Лісівничої академії наук України, завідувач кафедри лісівництва та мисливського господарства ДБТУ, доктор біологічних наук, професор Юрій Карпець, який відкрив засідання. Він привітав учасників і нагадав, що Міжнародний день біологічного різноманіття Генеральна Асамблея ООН у 1993 р. призначила спочатку на 29 грудня, коли набрала чинності Конвенція щодо біорізноманіття в першій редакції. Починаючи з 2000 року, цей день відзначають 22 травня, при цьому першою темою Міжнародного дня біорізноманіття, призначеною у 2002 році, стало біорізноманіття лісів. Починаючи з 2011 року, почали призначати Декади біорізноманіття, і в цей раз першою також була призначена тема різноманіття лісів. Він зазначив, що ліси є важливими для існування людства, їх необхідно зберігати та поліпшувати їхні стан і стійкість.
Шість доповідачів представили різні напрями лісівничої науки.
Академік Лісівничої академії наук України, головний науковий співробітник відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА, доктор с.-г. наук, професор Валентина Мєшкова розповіла про чинники впливу на стан лісів і першочергові дії щодо пом’якшення їх наслідків.
Основним завданням є відновлення лісів. Тому у лісовому фонді насамперед слід розміновувати об’єкти постійної лісонасінної бази, території розсадників і незімкнутих культур й спрямувати зусилля на їх захист, адже це – майбутнє лісової галузі. З мінімальним ризиком для працівників необхідно визначати найбільш принадні для шкідників виділи з використанням розробленої балової оцінки окремих характеристик насаджень і бази даних лісовпорядкування. Відомості про зовнішні ознаки крон, характерні для осередків певних видів шкідників у різні місяці року, можливо одержати з камер спостереження за виявленням пожеж, а також дронів. В осередках шкідників і збудників хвороб необхідно залишати стійкі дерева, які дадуть відповідне потомство.
Академік Лісівничої академії наук України, професор кафедри лісових культур і лісової селекції НЛТУ України, доктор с.-г. наук, професор Юрій Дебринюк висвітлив перспективи вирощування плантаційних лісових насаджень як важливої складової інтенсивного лісового господарювання. Він пояснив шляхи вирішення певних проблем, які при цьому виникають, зокрема щодо необхідності довгострокового залучення капіталу внаслідок тривалого циклу продукування деревини; циклічності отримання прибутку із щорічним вкладанням коштів на підтримання функціонування плантацій; необхідності застосування хімічних препаратів для захисту плантацій; небезпеки використання модифікованих організмів; відсутності спеціальної техніки, зокрема для збирання шишок у кронах. Водночас переведення навіть 8–10 % лісового фонду під плантаційне вирощування лісу дасть змогу порівняно швидко отримати деревину і тим самим зменшити обсяги рубок у корінних деревостанах, поступово оптимізувати вікову структуру лісів. Було названо перспективні деревні види для плантаційного вирощування в західному регіоні України, зокрема – модрини європейська, Кемпіера та широколуската, псевдотсуга Мензіса та інші, висвітлено переваги кожної з цих порід і шляхи подолання недоліків їх вирощування.
Завідувач сектору екології лісу УкрНДІЛГА ім. Г. М. Висоцького, кандидат с.-г. наук, старший дослідник Сергій Сидоренко розповів про прямий і непрямий вплив бойових дії на пожежні ризики, виклики для системи охорони лісів від пожеж і шляхи їх зменшення. Розрахунки, проведені за базами даних погодних умов, і побудовані відповідні тематичні карти не виявляють підвищення ризику виникнення пожеж на території України у 2022–2023 рр. Межі більшості пожеж, які виявлені на космічних знімках, співпадають із районами бойових дій. Непрямий вплив бойових дій полягає в недоступності замінованої території для пожежників, у втраті техніки та спеціального обладнання для гасіння пожеж на окупованих територіях і в недостатній кількості пожежників. Під час прогнозування поширення пожеж важливо оцінити обсяги накопичення горючих матеріалів на згарищах, що залежить від динаміки відпаду пошкоджених вогнем дерев, типу лісорослинних умов, структури насаджень, метеорологічних показників тощо. Деякі моделі вже побудовані у попередні роки в УкрНДІЛГА під час вивчення пожеж у соснових лісах різних природних зон України. Розроблено алгоритм виділення ділянок, перспективних для природного лісовідновлення на основі даних дистанційного зондування Землі. Запропоновано комплекс заходів профілактики пожеж, серед яких найбільш важливим є застосування безпечних і ефективних заходів гасіння з мінімальним ризиком для здоров’я та життя вогнеборців.
Доцент кафедри лісівництва та захисту лісу Малинського фахового коледжу, кандидат с.-г. наук, доцент Валерій Левченко поділився досвідом щодо моніторингу стану соснових лісів після пожеж на території Поліського природного заповідника та Філії «Овруцьке спеціалізоване ЛГ» ДП «Ліси України». Під час дендрохронологічного аналізу вимірювали не тільки ширину деревних кілець, але й виявляли непродуктивний приріст із застосуванням фотоелектроколориметра та методу хроматографії. Закладено досліди зі створення мішаних сосново-березових лісових культур на згарищі.
Доцент кафедри лісівництва та мисливського господарства ДБТУ, кандидат с.-г. наук, доцент Віталій Горошко висвітлив проблеми мисливських господарств Харківської області в умовах військових дій, розповів про чинники загибелі тварин і заподіяну лісам шкоду.
Член-кореспондент Лісівничої академії наук України, завідувач кафедри лісівництва та мисливського господарства ДБТУ, доктор біологічних наук, професор Юрій Карпець розповів про досліди, спрямовані на підвищення стійкості та продуктивності лісових порід на ранніх етапах росту. Класичними є селекційні й агротехнологічні (лісогосподарські) методи, а новітніми – генно-інженерні та метаболомні (молекулярно-клітинні та фізіологічні). Остання група включає фітогормони – активатори росту, стресові фітогормони, міметики фітогормонів, сигнальні сполуки, окремі амінокислоти, антиоксиданти. Також було наведено приклади ефективного застосування таких речовин під час вирощування сіянців сосни.
Всім доповідачам слухачі ставили питання, на які одержали вичерпні відповіді. Семінар висвітлив нагальні проблеми та можливі шляхи вирішення питань щодо збереження й відновлення стійких лісових екосистем України в умовах воєнного стану та в період післявоєнної відбудови.
В. Мєшкова,
головний науковий співробітник
відділу ентомології, фітопатології та фізіології,
д-р с.-г. наук, професор,
