В українських лісах вже почався пожежонебезпечний період. У зв’язку з цим публікуємо актуальні тези із виступу Олександра Сошенського, кандидата сільськогосподарських наук, доцента кафедри лісівництва НУБІП України, на тему «Інтегроване управління ландшафтними пожежами в Україні: підвищення стійкості лісів до пожеж та зниження ризиків лісових пожеж для населених пунктів».
Науковець презентував цю доповідь під час Міжрегіонального навчально-практичного форуму «Ліси України: євроінтеграція, війна, зміни клімату та сучасні реформи», який провела Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні спільно з Асоціацією професіоналів довкілля «ПАЕУ» за фінансової підтримки Європейського Союзу (ЄС) 21–22 лютого 2023 року.
Олександр Сошенський розпочав свій виступ із того, що навів офіційні дані про лісові пожежі в Україні за період 1990-2020 рр.. Ці дані, за словами науковця, були опубліковані в статистичних збірниках Держстату України.
Що цікаво, починаючи ще з 1990 року, кожних 3-4 роки в Україні відбувалися спалахи пожеж на великій площі. І 2020 рік, за словами пана Сошенського, став максимально катастрофічним – за офіційними даними тільки лісових пожеж було зафіксовано на площі 75 тис. га. Якщо додати сюди ще не лісові пожежі, тобто на відкритих природніх ландшафтах, то цифри будуть вражаючі.
Три найбільш ключові катастрофічні пожежі, за словами Олександра Сошенського, які відбулися на території України у 2020 році, – це у Чорнобильській зоні відчуження (67 тис. га), у Луганській області (40 тис. га, 17 людей загинуло, 54 людини постраждало, було пошкоджено або знищено 800 будинків у 22 селах) та Житомирській області (43 тис. га, постраждало 7 сіл і 82 будинки).
Повертаючись до сьогоднішніх реалій, Олександр Сошенський продемонстрував на карті вплив війни в Україні у 2022 році на пожежну ситуацію в українських лісах. Згідно цієї карти, лісові пожежі були найчастіше якраз на тих територіях, на яких відбувалися і відбуваються бойові дії, або які знаходяться в окупації.
За даними науковців НУБІП України, у 2022 в Україні зафіксовано пожежі на загальній площі 7545,6 тис. га, лісові пожежі – на площі 56,7 тис. га, пожежі на сільськогосподарських угіддях – 274,0 тис. га, пожежі в інших природних ландшафтах – 419,3 тис. га.
«У Європі для того, щоб удосконалити систему охорони лісів від пожеж, пропагують, досліджують і впроваджують інтегровану систему оцінки ризиків лісових пожеж. В нашій українській системі є лише дві складові цієї системи, досліджені наукою – це ризики займання і ризики розповсюдження пожеж. Решта компонентів поки що недосліджені», – зазначив під час доповіді Олександр Сошенський та коротко розповів про діяльність Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж (REEFMC), який проводить навчання та тренінги, займається просвітницькою діяльністю та дослідженнями, роботою з лісівниками та громадами і висвітлює проблематику пожеж. Зокрема REEFMC спільно з GFMC ініціював національний та регіональний діалог та круглі столи з питань інтегрованого управління ландшафтними пожежами в умовах зміни клімату в українському парламенті, відомствах, з лісовими господарствами, сільськими громадами, власниками земельних ділянок упродовж 2017-2022 рр.
Як повідомив Олександр Сошенський, Центр моніторингу пожеж у 2020 році у рамках проєкту RESILPINE розпочав роботу разом із німецькими колегами щодо формування стійких до пожеж та змін клімату насаджень.
Науковці займалися чистими сосняками, які є найбільш пожежонебезпечними, в центральній та північній частині України. Їхнім завданням було за допомогою методів наближеного до природи лісівництва зробити насадження більш стійкими і до пожеж, і до вразливості ураження цими пожежами, і до змін клімату, тому що це все взаємопов’язане. За словами Олександра Сошенського, цього всього можна досягнути шляхом формування складних мішаних багатоярусних насаджень. Науковець на прикладі показав, як можна зменшити займистість насадження, імплементувавши у них листяні види дерев чи кущів.
Щоб зробити населені пункти менш вразливими до пожеж, науковці рекомендують створити такі ландшафти, які б запобігали розповсюдженню великих верхових пожеж на населені пункти. Один із варіантів – це створення чи формування паркоподібних ландшафтів – це такі, так би мовити, розріджені насадження, які не дають утворитися пожежі високої інтенсивності, яка буде перекидатись на населені пункти. Свої функції, у першу чергу, рекреаційні та захисні, це насадження буде виконувати, а сприяти перекиненню вогню на будинки – ні.
Щодо зміни і динаміки лісових пожеж, то з 1980 по 1990 рік річна площа лісових пожеж, за оцінками науковців, в середньому становила 3-5 тис. га, 1991-2010 рр. – 5-10 тис. га, 2015 р. – 20 тис. га, 2020 р. – 200 тис. га, у 2022 р. за попередніми оцінками тільки лісових пожеж було зафіксовано на площі 56 тис. га.
Fire weather index, який характеризує пожежну небезпеку, теж поступово зростає.
«Тобто я веду все до того, що пожежна ситуація загострюється, ми потребуємо додаткових пожежних досліджень, які наша команда вже розпочала», – поділився думками Олександр Сошенський.
Також науковець коротко зупинився на проблемі забруднення територій вибухонебезпечними предметами. Він повідомив, що Німеччина теж із нею зіткнулася і німецькі науковці розробляють різні підходи й методики, і думають, що робити із цими територіями. Одним із варіантів є застосування на таких територіях контрольованих палів, що дає змогу у подальшому легше виявляти боєприпаси і якоюсь мірою розміновувати землі завдяки їхньому детонуванню.
Висновки та пропозиції науковців НУБІП України щодо підвищення стійкості лісів до пожеж та зниження ризиків лісових пожеж для населених пунктів наступні:
- необхідний національний міжвідомчий діалог із залученням всіх зацікавлених сторін;
- регіональні системи управління пожежами (у ЧЗВ та Луганській області);
- боротьба з незаконним використанням вогню на землях с-г призначення, заплавах, городах;
- необхідна інтеграція всіх землевласників, лісокористувачів та місцевих органів влади для недопущення великих, катастрофічних пожеж у майбутньому;
- необхідно проводити тренінги пожежних, волонтерів та людей, які можуть залучатися до гасіння ландшафтних пожеж;
- потрібно розробити спеціальні заходи зниження ризиків ландшафтних пожеж на територіях забруднених вибухонебезпечними предметами;
- потрібно апробовувати різні методи формування більш стійких до пожеж та змін клімату насаджень шляхом наближеного до природи лісівництва та поступове впровадження позитивних практик.
«Все-таки нам потрібно рухатися у тому ж напрямку, що й Європа, з точки зору розвитку системи охорони лісів від пожеж. – підсумував свою доповідь Олександр Сошенський. – Дослідження розпочаті і ми надіємося, що будемо їх продовжувати».
