7 кроків цифрового ланцюга прослідковуваності для українського ринку деревини

87 Views
Фото: Держлісагентство

LIDAR, електронний лісорубний квиток, електронний облік деревини – це лише кілька складових концепції цифрового ланцюга прослідковуваності для українського ринку деревини, яку презентував голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль під час міжнародного форуму «United for nature. Agenda for Ukraine». І якщо із вищеперерахованими складовими українські лісівники та деревообробники вже знайомі, то на них очікують і кілька нововведень – наприклад, електронний наряд чи Е-декларування операцій.

Отож, наводимо ключові тези із виступу Віктора Смаля під час міжнародного форуму «United for nature. Agenda for Ukraine».

Як розповів Віктор Смаль під час свого виступу, головною задачею цифрового ланцюга прослідковуваності є створити максимально прозорий внутрішній ринок і зробити максимально прозорим і відкритим експорт деревини за допомогою цифрових інструментів.

«Це є краща квінтесенція досвіду і світового, і нашого, але я вас запевняю, що ця комбінація, яку розробляємо зараз ми в Україні, є унікальною», – зауважив голова Держлісагентства.

Згідно його доповіді, цифровий ланцюг прослідковуваності виглядає наступним чином.

Крок № 1. Облік

«Основа всіх основ  – це є облік ресурсу і облік лісу. – сказав Віктор Смаль. – На жаль, я маю констатувати той факт, що до сьогоднішнього часу ми використовуємо досить застарілі способи підрахунку і обліку деревини, і того ресурсу, який приростає. Але є сучасні технології і перед вами концепція, яка називається LIDAR – технологія дистанційного зондування Землі».

Скриншот відео

Як розповів голова Держлісагентства, цю технологію використовують за допомогою літаючих об’єктів – вони сканують лісове насадження і в результаті  формують його 3D карту, яка містить інформацію про абсолютно кожне окреме дерево.

«Ми не просто розуміємо, що ці дерева там є, – зазначив Віктор Смаль, – отримуємо дані про їхній діаметр, про висоту, про їхній породний склад, а також про цифрову карту місцевості. Це все – величезні переваги, які дозволяють нам дуже якісно і грамотно планувати наші наступні лісогосподарські заходи».

За його словами, країни Заходу, у яких цю технологію активно використовують, зокрема, Латвія, за допомогою цих даних можуть планувати лісогосподарські заходи більше, ніж на 120 років вперед, враховуючи кліматичні зміни у тому числі.

«Тому я переконаний, що у 2024 році ми почнемо промислове сканування за допомогою цієї дистанційної технології, ну і власне результат її будемо використовувати вже на наступних кроках», – повідомив Віктор Смаль.

Крок № 2. Електронний лісорубний квиток

Розповідаючи про цей крок у цифровому ланцюгу прослідковуваності, Віктор Смаль зазначив, що позаду залишилися важкі місяці роботи і він з гордістю може констатувати, що цей крок є повністю розроблений.

«Система повністю по всій країні запущена із листопада 2023 року і за цей час видано понад 10 тис. електронних лісорубних квитків, – повідомив очільник Держлісагентства. – Це не просто цифровізація процесу, це не просто відмова від паперу – це зміна парадигми, тому що донедавна лісокористувачі могли самі собі виписувати лісорубні квитки на цілий перелік різних рубок. Із запуском цієї системи повністю все змінюється. Наші територіальні органи Держлісагентства – це єдина інстанція, яка може виписати лісорубний квиток. І тепер надзвичайно просто встановити – законна рубка чи ні. Коли ми маємо сумніви щодо доцільності, то ми можемо дуже легко перевірити, а чи видано лісорубний квиток цифровий чи ні. Заднім числом його не видати, систему не обманути, ну і, власне, тепер ми збираємо абсолютно всі дані і підстави для кожної рубки. Чому це важливо? Це важливо, тому що ми ставимо в рівні умови тепер всіх лісокористувачів і це надзвичайно важливо для того, щоб встановити цю прослідковуваність, яка рухається далі по ринку, тому що в кожному лісорубному квитку ми рахуємо далі той об’єм, який був зібраний із конкретної  рубки. А це означає, що сума всіх виданих лісорубних квитків  дорівнює абсолютно сталій якійсь величині і всі подальші операції з деревиною, будь то експорт чи переробка, повинна дорівнювати сумі цього об’єму, який ми отримуємо із цих документів».

Крок № 3. Механізація лісозаготівлі

Цей крок ще знаходится в роботі, повідомив голова Держлісагентства. Він передбачає перехід від ручної заготівлі лісу до механізованої. За словами Віктора Смаля, окрім того, що механізована лісозаготівля ефективніша та безпечніша, сучасна техніка теж допомагає проводити облік заготовленої деревини.

Скриншот відео

«З першого кроку ми рахуємо повністю весь запас, який у нас є. Повторюваність цієї дії дозволяє нам робити певний прогноз і перспективу. Другий крок показує абсолютно весь об’єм всієї заготовленої деревини згідно цих лісорубних квитків, які виписані. Третій крок в майбутньому допоможе нам також фіксувати той об’єм, який заготовлений», – зазначив Віктор Смаль під час свого виступу.

Крок № 4. Електронна товаро-транспортна накладна

Скриншот відео

За словами голови Держлісагентства, логістика і перевезення – це надзвичайно важлива і чутлива складова, коли йдеться про прозорий і чистий ринок.

У своїй доповіді на форумі Віктор Смаль розповів, що нині діє прийнята в 2021 році інструкція з електронного обліку деревини,  в якій стандартизували і зробили обов’язковою електронну товаро-транспортну накладну (Е-ТТН) для всіх лісокористувачів. В 2023 році до Е-ТТН додали фотофіксацію.

Як повідомив голова Держлісагентства, щодня підприємства галузі створюють близько 3 тис. ТТН і своєю чергою до них прикріплюється фотофіксація (фотографії партій деревини) – щодня близько 10 тис. фотографій поповнюють бази даних відомства.

За словами Віктора Смаля, фотофіксація потрібна в першу чергу для того, щоб спростити, зокрема, для правоохоронних органів, механізм перевірки того чи іншого лісовоза, оскільки ТТН містить дуже велику кількість специфічної інформації і у цій термінології представникам правоохоронних органів важко розібратися.

«Фотографія дає розуміння, що партія деревини, яка має бути перевезена, має абсолютно унікальний зовнішній вигляд, так само, як відбиток пальця – немає двох ідентичних партій деревини. Тому поліція чи інші представники правоохоронних органів, а також громадськість, по номеру лісовоза можуть перевірити конкретний лісовоз: він перевозить ту партію деревини, яка задекларована в ТТН, і чи взагалі існує ця ТТН. Це є один із нових кроків, які зараз показують дуже хорошу ефективність і стимулюють лісокористувачів перевозити виключно законні партії», – зазначив голова Держлісагентства.

Також він повідомив, що цьогоріч у Держлісагентстві працюють над тим, щоб обладнати всі лісовози, які працюють у лісовій галузі, GPS-трекерами. Це необхідно для того, щоб мати в єдиній системі повністю всю картину: скільки є лісовозів,  інформацію щодо партії деревини, по ТТН та інші важливі дані по кожному лісовозу.

«Підкреслюю, це стосується всіх лісовозів – не тільки державних підприємств, а й лісовозів підрядних організацій, ФОПів, ТОВів, які надають ці послуги. Всі мають бути оснащені GPS-трекерами. Ми повинні бачити рух, ми повинні бачити маршрут і ми повинні розуміти, куди та чи інша машина їде в конкретний момент часу», – наголосив Віктор Смаль.

За словами голови Держлісагентства, для того, щоб система виглядала повністю бездоганною, потрібно зробити ще низку нововведень, зокрема розробити ще кілька цифрових інструментів, один з яких буде називатися електронний наряд. Він буде такою собі акредитацією для руху лісовоза до місця навантаження.

«Коли ми бачимо в режимі реального часу машину, яка рухається в сторону лісу або по лісу, якщо вона пуста або ненавантажена, у неї має бути підстава – безпідставно машина немає права рухатися в сторону навантаження, – пояснив Віктор Смаль. – Тоді, коли вона приїхала на лісосіку і вона навантажується, повинна створитися електронна ТТН в момент навантаження. Іншими словами, лісовоз не може виїхати із лісосіки без створеної ТТН і без фотофіксації. Ми будемо створювати у цьому році такий інструмент, який зв’яже  лісовоз, його трекер і створений документ. Перевірка буде працювати автоматично за допомогою супутників. Якщо лісовоз почанає рух без ТТН, без цих атрибутів, то адміністратори системи просто побачать сигнал тривоги і що якийсь лісовоз порушує правила перевезення».

Кроки № 5 і 6. Електронний облік деревини та Е-декларування операцій

Скриншот відео

За словами Віктора Смаля, електронний облік деревини – цифрова цитадель лісової галузі. Він містить велику кількість баз даних, зокрема щодо лісорубних квитків, сертифікатів походження деревини і ТТН. Іншими словами, відповідає на запитання, хто, коли і скільки заготовив якої деревини і скільки кому її продав.

«Я хочу закцентуватися на такій важливій речі: мало хто це розуміє, але це факт – ми досить успішно цифровізували ту частину ринку, яка пов’язана з лісокористувачем. Ми зробили і електронний лісорубний квиток, і електронні ТТН, ми зробили і поширили на всіх лісокористувачів електронний облік деревини, ми зробили і цифровий сертифікат, але в момент, коли ми продаємо деревину, а нагадаю, що з 2021 року ми продаємо її виключно онлайн на ліцензованих біржах і цим опікується комісія з цінних паперів, в цей момент в нас втрачається розуміння, що далі відбувається із деревиною на внутрішньому ринку», – підкреслив Віктор Смаль.

Тобто, іншими словами, весь процес, який пов’язаний із лісокористувачами, зацифровізований, але коли йдеться за переробку та експорт деревини, є величезна прогалина, якою можуть скористатися недобросовісні учасники ринку. Тому в Держлісагентстві збираються поширити дію електронного обліку деревини на всіх абсолютно переробників, для того, щоб продовжити прослідковуваність деревини.

«Для цього нам потрібно розробити і оновити цю систему, і в цьому році ми почнемо над цим працювати, – сказав Віктор Смаль. – І чого бракує дуже сильно – ми повинні ввести нову платформу, новий інструмент, який буде називатися система електронного декларування операцій з деревиною. Вона буде стосуватися абсолютно всіх суб’єктів, які працюють на ринку деревини – тих, хто проводить лісозаготівлю, тих, хто продає чи перепродає і тих, хто робить готові вироби із деревини. Це буде стосуватися експортерів. Абсолютно всі учасники ринку, незалежно від їх статусу, будуть мати таку можливість, право і обов’язок задекларувати всі свої операції із деревиною на відповідній платформі. Ці задекларовані операції мають чітко збігатися із кроком №1, №2 і всі ці операції будуть в режимі реального часу порівнюватися із тими документами, з яких списується цей обсяг деревини. Ця система буде нічим іншим як системою декларування, яка успішно зараз працює для державних службовців. Ми заповнюємо декларацію, показуємо свої операції, активи, пасиви, витрати, доходи – точно те саме буде працювати для суб’єктів на ринку лісової галузі. Той, хто захоче працювати легально, він отримає для цього весь інструментарій, той, хто не захоче прийняти нові умови, у нього просто не залишиться для цього жодних можливостей».

Крок № 7. Сертифікат про походження деревини

Останній крок у цифровому ланцюзі прослідковуваності – електронний сертифікат про походження деревини. Це – основний документ, який потрібен кожному експортеру деревини, оскільки без цього документа неможливий експорт.  

Видачу електронних сертифікатів про походження деревини Держлісагенство запустило у грудні минулого року. За словами Віктора Смаля, таких сертифікатів вже видано близько 5 тис.

За словами голови Держлісагентства, коли сертифікати про походження деревини видавали у паперовому форматі, територіальні органи Держлісагенства мали справу виключно з паперовими документами і не мали законних підстав їх перевірити і зрозуміти, наскільки той чи інший документ є легальним.

«Все змінилося в грудні 2023 року. Тепер експортери мають справу із абсолютно зрозумілою цифровою історією, яка просить: доведіть мені прослідковуваність цієї конкретної партії із первинними документами (електронним лісорубним квитком і Є-ТТН-ліс ). Якщо експортер цього не може зробити і не може довести походження конкретно цієї партії, яка їде на експорт, із нашими первинними документами, вибачте, експорт неможливий», – пояснив Віктор Смаль.

Поширити статтю