Глобальний порядок денний проходить під гаслом досягнення кліматичних цілей та включення послуг екосистем до світової економічної системи задля зміни вектору розвитку людства на екологічно орієнтовані засади. Україна володіє потужним потенціалом послуг екосистем, який за оцінкою дослідників сягає мільярди доларів, але залишається невикористаним з різних причин. Наприклад, відсутність екологічної та лісової політики та їхня відмежованість від інших секторальних стратегій розвитку з питань послуг екосистем. Сюди ще можна віднести неврегульованість державою інструментів монетизації таких послуг, так само як і брак досвіду та навичок роботи з відповідальним бізнесом на приватному ринку послуг екосистем. Тому ці та інші проблемні питання були порушені та обговорені на круглому столі, ініційованому Лісовою опікунською радою (FSC) в Україні.
23 листопада 2021 р. Лісова опікунська рада (FSC) в Україні провела третій із серії «Лісові діалоги» круглий стіл. Захід був присвячений питанню монетизації послуг екосистем. Різноманіття рослинного та тваринного світів, поглинання вуглекислого газу, регуляція водного стоку, оздоровлення та відпочинок – усе це є послугами екосистем, які людина отримує завдяки лісовим та іншим природним екосистемам. Тривалий час ці блага отримувалися в результаті господарської діяльності більше як супутня й додаткова користь, адже мала місце пряма державна підтримка. Сучасні економічні умови стимулюють до уважного вивчення й оцінки можливостей монетизації послуг екосистем як дієвого способу зберегти біорізноманіття та досягнути вуглецевої нейтральності.
Участь у круглому столі брали: Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець, директор Департаменту природно-заповідного фонду Міндовкілля Едуард Арустамян, представник компанії PepsiCo Олександр Бартле, голова Товариства лісівників Юрій Марчук, керівник напрямку ліси WWF Андрій Плига, виконавча директорка благодійного фонду Peli can live Яна Боброва та інші.
«Економічна оцінка послуг екосистем може покращити прийняття рішень, давши кращі результати і для природи, і для людини, – розпочав дискусію Ігор Соловій, експерт з питань оцінювання послуг лісових екосистем і агроекосистем, доктор економічних наук. – Застосування концепції плати дозволяє виявити широке коло послуг екосистем (зокрема тих, які деградують через людську діяльність) та залучати їх при прийнятті управлінських і господарських рішень».
«Україна на нещодавній Конференції ООН COP26 в Глазго зобов’язалася сприяти сталості лісів, аби сповільнити глобальні кліматичні зміни та підтримувати послуги екосистем. Зміна акцентів з одного боку підвищує вимогливість до лісогосподарювання, а з іншого відкриває нові можливості для монетизації послуг екосистем. FSC національний стандарт для України та процедури послуг екосистем вже сьогодні надають можливість не тільки підтверджувати відповідність управління лісами міжнародним вимогам, але й комунікувати з відповідальним бізнесом про позитивний вплив на довкілля, та за їх сприянням створювати історії успіху про збереження екосистем і підтримання їхніх послуг», – зазначив директор FSC Україна Павло Кравець.
Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець говорить, що сьогодні першочерговим завданням є законодавче врегулювання ринку деревини. Наступним кроком є врегулювання ринку послуг екосистем, які вже стануть товаром. Він переконаний, що у майбутньому для лісових господарств це буде пріоритетним джерелом як надходжень, так і прийдешнього розвитку. Адже в цілому потенційний ринок послуг екосистем в Україні оцінюється у 200 млрд доларів США, тоді як зараз ми використовуємо лише близько 37 млрд доларів.
Про увагу з боку відповідального бізнесу до монетизації говорить і представник компанії PepsiCo Олександр Бартле. Як потенційний покупець, підприємство бачить широкі можливості для розвитку приватного ринку послуг екосистем в Україні. Він підкреслив зацікавленість бізнесу долучатися до реалізації пілотних проєктів, зокрема, і вуглецевого кредитування. Та необхідною є підтримка держави, адже досить складно донести вітчизняному споживачу власними силами необхідність використання більш сталих підходів у виробництві, адже це безпосередньо впливає на кінцеву ціну продукції.
На думку Яни Бобрової, виконавчої директорки благодійного фонду Peli can live, галузь недооцінює можливості впливу громад на прийняття природних рішень: «Надзвичайно важливим є комунікація з населенням. Люди дійсно зараз готові брати активну участь у реалізації змін на краще, якщо розуміють, який результат вони безпосередньо отримають».
Учасники круглого столу дійшли висновку, що порушені на початку дискусії проблемні питання послуг екосистем вимагають одностайних послідовних дій, спрямованих на їхнє врахування в національній екологічній та лісовій політиці та вибору практично-орієнтованого підходу до монетизації. Враховуючи відсутність правового урегулювання цього питання, перспективи розвитку має приватний ринок на основі застосування добровільних стандартів і міжнародно визнаних процедур. Особливу доцільність сьогодні має реалізація пілотних проєктів задля формування кращих практик та поширення позитивного досвіду.
