В Україні з’явиться перший в історії Українського лісівництва електронний Атлас лісових автомобільних доріг. Нещодавно на базі одного з лісгоспів Карпатського регіону розпочато перший крок до реалізації великого проєкту.
Треба визнати, що досі точно не відомий реальний стан лісотранспортної мережі в Україні. У матеріалах лісовпорядкування до доріг дуже часто відносять просіки, трелювальні волоки та довільно утворені проїзди. До речі, матеріали лісовпорядкування виготовляють раз на десять років. Отже, інформація на мапі не завжди відповідає дійсності. Проїхати автомобілем по багатьох із вказаних доріг не вийде.
Процес інвентаризації транспортної мережі було розпочато Держлісагентством ще одинадцять років тому. Було видано наказ про запровадження геоінформаційних систем для обліку та інвентаризації лісових автомобільних доріг. Але обліковували здебільшого новозбудовані дороги. Час від часу проводили навчання фахівців лісогосподарських підприємств щодо сучасних технологій будівництва лісових доріг та розвитку лісотранспортної інфраструктури.
На сьогодні ухвалено рішення продовжити цю роботу і в майбутньому створити «Атлас лісових автомобільних доріг України». Найближчим часом буде реалізовано пілотний проєкт транспортного освоєння окремого лісгоспу. На карту буде нанесено всі наявні лісові дороги, якими здатний проїхати лісовозний автомобіль, та буде спроєктовано мережу трас для будівництва лісових доріг у майбутньому.
Останніми роками утримання наявних і будівництво нових доріг проводилось переважно коштом лісгоспів, виходячи з фінансового стану кожного з них. Тому, до речі, й обсяг новозбудованих доріг залишає бажати кращого. Так, для прикладу, у 2020-му збудовано, відремонтовано та реконструйовано 240 км лісових автодоріг. У 2021-му збудовано 131 км земляного полотна і на 161 км – облаштовано дорожній одяг. Будівництво цього року продовжується, але обсяг також невеликий. Потреба – на порядок більша.
У колег з Польщі є таке переконання: якщо відстань вивезення лісопродукції з лісосіки до дороги з твердим покриттям не перевищує одного кілометра, підприємство має прибуток. Якщо ж перевищує один кілометр двісті метрів – потенційний прибуток з’їдає вартість вивезення. Тому в Європі велику увагу лісівники приділяють саме розвитку транспортної мережі лісових автомобільних доріг. Європейці дуже добре вміють рахувати гроші.
В Україні ж віддаль вивезення значно перевищує європейські показники. Звичайно, вона зменшується, починаючи з 2007 року, але ситуацію вкрай необхідно покращувати. Мало того, ще декілька десятків років в Україні трелювали деревину на значні відстані. Зокрема, в Карпатах траплялися випадки трелювання трактором на відстань декількох кілометрів.
У сусідній Словаччині рекомендована щільність доріг у гірській місцевості складає 15-20 км на тисячу гектарів, тоді як в українських Карпатах цей показник складає 3-6 км на тисячу гектарів. Отже, для збільшення щільності лісової дорожньої мережі до європейського рівня нам потрібно інтенсивно працювати впродовж десятиліть.
Навіщо ж в такому разі створювати Атлас? Переконатись, що ситуація ще гірша, ніж ми уявляли?
Звісно ж, ні. В Україні триває реформа лісової галузі, управління буде централізовано, лісгоспи до кінця року об’єднаються у ДП «Ліси України». Це дасть можливість змінити підхід до будівництва лісових доріг та розв’язати проблему з фінансування цього процесу. А електронна карта «Атлас лісових автомобільних доріг України» стане відправною точкою у формуванні інвестиційної програми з розвитку лісотранспортної мережі на зразок європейської.
Як у минулому ухвалювалось рішення щодо будівництва дороги? Лісгосп орієнтувався на рекомендації Держлісагентства будувати не менше 1 кілометра дороги на кожні 25 тис. куб. м від загального обсягу заготовленої деревини. Таке рішення Держлісагентством було прийнято як проміжний крок з метою запустити процес розвитку лісотранспортної мережі на принципово нових на той час засадах.
Насправді будівництво лісової дороги – це справжній інвестиційний проєкт, під який єдина лісова компанія зможе залучати зовнішні фінансові ресурси. В кожному випадку буде потрібна комплексна експертиза, яка враховує не лише економічну складову, але й інші фактори – підвищення протипожежної безпеки, розвиток соціально-економічного та рекреаційного потенціалу регіону, відповідність загальній стратегії розвитку мережі лісових доріг. Але термін окупності та економічна доцільність – це ключові критерії для отримання зовнішнього фінансування.
Друге важливе питання – хто і як будуватиме? Наразі деякі лісогосподарські підприємства, які мають власну техніку, частково, або повністю виконують роботи власними силами. Деякі залучають підрядників. Наше бачення – будівництво лише на конкурсній основі з розділенням функції замовника і підрядника, з незалежним зовнішнім контролем та оцінкою якості виконання робіт. Кілометр лісової дороги в горах – це понад мільйон гривень, чималі кошти, тому питання ефективності їхнього використання має бути одним з пріоритетів.
В структурі ДП «Ліси України» передбачений відділ капітального будівництва, розглядається можливість утворення під його управлінням декількох спеціалізованих регіональних підрозділів з технікою та фахівцями для виконання будівельних робіт. Але для великих проєктів базовий принцип має залишитись незмінним – залучення виконавця на конкурентній основі. В Україні створена надпотужна дорожньо-будівельна галузь, яка сьогодні не завантажена і готова братись за будь-яку роботу.
Ще минулого року в ДерждорНДІ ми замовили державні стандарти на проєктування, будівництво, ремонт і утримання лісових доріг, що включають вимоги до покриття, характеристики та види матеріалів. Процес, на жаль, досить тривалий, будемо вчергове просити колег пришвидшитись. Програма будівництва наступного року повинна проводитись вже за новими стандартами. Якісно збудована лісова автодорога десятки років не потребує капітального ремонту – це доводить приклад наших австрійських колег.
Ще одна функція електронної карти лісових автомобільних доріг – контроль за переміщенням вантажного транспорту. Колеги з Латвії, досвід яких ми переймаємо, запровадили систему онлайн-диспетчеризації, обладнали увесь транспорт GPS-трекерами та чітко контролюють маршрут переміщення вантажівок. Це мінімізує можливості для вивезення з лісу необлікованої деревини.
І останнє. Атлас лісових автомобільних доріг буде поєднаний з даними різноспектральних космічних знімків, які визначають «маску» лісу. Сподіваюсь, що проєкт підтримають наші партнери з UNDP Ukraine. Адже лісові автомобільні дороги – це не лише економіка підприємства, але й протипожежна безпека (можливість швидко дістатись до місця виникнення пожежі і локалізувати займання) та збереження природньої екосистеми (щільна лісотранспортна мережа – це більший відсоток вибіркових поступових рубок та збереження природного лісу).
Юрій Болоховець, Голова Державного агентства лісових ресурсів України
Джерело: LB.ua
