Біоенергетичні перспективи та гальма Карпатського регіону: лісові ресурси

Зважаючи на те, що Карпатський регіон України – багатий на лісові ресурси, стале використання деревної біомаси надає цьому регіону значні ринкові можливості з точки зору енергобезпеки, виробництва енергії та інтеграції у ланцюжки поставки біомаси. 

Карпатський регіон є найбільшим постійним лісовим масивом в Україні. Загальна площа його становить 56,5 тис. км² або 9,4% території України, а площа земель лісового запасу – 2,3 млн га, з яких 2,1 млн га вкриті лісом. Середня лісистість території сягає 39% (Закарпатська область – 52%, Івано-Франківська область – 41%, Чернівецька область – 29%, Львівська область – 29%). Загальний запас деревостанів оцінюється в 0,52 млрд м³. Середня зміна запасу на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель становить 4,3 м³, таким чином, ліси Карпатського регіону щорічно приростають на 9 млн м³ деревини. Обсяги заготівлі у регіоні в лісах Державного лісового агентства лісових ресурсів України – 4,9 млн м³, або близько 63% річного приросту. Також ліси Львівської, Чернівецької, Закарпатської і частково Івано-Франківської областей, підпорядковані Державному агентству лісових ресурсів, сертифіковані згідно з системою сертифікації FSC.

Нині основним методом заготівлі деревини в регіоні є суцільна рубка, що становить 72% усієї лісозаготівлі. Державні лісогосподарські підприємства Львівської області вже взяли курс на використання вибіркової системи вирубування лісу на засадах наближеного до природи лісівництва, хоча обмежувальними факторами для широкого застосування таких практик досі є погана мережа лісових доріг та відсутність ощадливих технологій лісозаготівлі. Нині деревину в регіоні переважно заготовляють вздовж доріг або в доступних низьковитратних лісосіках.

Впродовж останніх десятиліть інтенсивно всихають смерекові монокультури, уражені шкідниками і хворобами. Також, на думку фахівців, приблизно 35% вторинного ялинового деревостану пошкоджені кореневою гниллю. Така ситуація вже набуває катастрофічного характеру і призводить до втрати високоякісної деревини. Це означає, що з роками більшатиме частка менш якісної деревини, завдяки чому зростатимуть можливості із забезпечення потреб у деревині для проектів з використання біомаси для енергії.

Заготівля пошкодженої деревини, енергетичні плантації, додаткові обсяги заготівлі методами наближеного до природи лісівництва та застосування природоощадних технологій відкривають нові можливості для нарощування обсягів біомаси. Особливо якщо врахувати, що за даними Міністерства охорони навколишнього середовища України, у регіоні близько 7,4 тис. га деградованої і маловрожайної/малопродуктивної землі (піски, яри, кам’яні розсипи) неможливо використовувати для сільськогосподарських цілей, але їх частково можна заліснювати після інвентаризації і зміни призначення землі.

Зокрема на Львівщині, як розповів Михайло Мельник, керівник департаменту паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Львівської ОДА, розроблені проекти закладання 107 га плантацій енергетичної верби на території Грабовецької, Магерівської та Судовишнянської ОТГ, а також закладання ще 600 га плантацій інших енергетичних культур, визначено 68 ділянок для вирощування енергетичних культур площею 5,7 тис. га. Біоенергетичний потенціал Львівщини, за словами чиновника, налічує 226,4 тис. т відходів агропромислового комплексу, 30,5 тис. т деревних відходів, 110 тис. т відходів рослинного походження, 710 тис. т соломи та 57 тис. т енергетичних культур.

Технічний/сталий потенціал деревної біомаси в Україні, т у. п., 2013 р.