Чому всихають ліси і як вирішують проблему лісівники Львівщини?

Tags: 305 Views

У Львівській області та й в цілому по Україні дедалі частіше лісівники констатують факт всихання дерев, особливо актуальна проблема для соснових насаджень. Завідувачка лабораторії ДСЛП «Львівлісозахист» Віра Венгер зазначає, що головними причинами всихання соснових насаджень є засуха останніх років та стовбурні шкідники – шестизубий та верхівковий короїди. Ця ситуація потребує не тільки оперативного вирішення, а й стратегічного планування, щоб в подальшому мінімізувати ризики повторення.

Лісівники Львівщини активно проводять семінари та інші заходи із залученням науковців та громадськості, щоб напрацювати спільні рішення. І якщо для того, щоб усунути проблему в тих місцях, де вона вже виникла, рішення єдине – своєчасна рубка і спалювання порубочних рештків – то стратегічне планування – процес складний і потребує не одного десятка років для експериментів.

Фахівці – лісівники і науковці – кажуть, що важливим чинником всихання є саме клімат. Сьогоднішні насадження були створені понад 50-80 років тому. В той час кліматичні умови були іншими і саджанці вирощували відповідно до них. До того ж, в часи «планової економіки» технології вирощування були не на першому місці, в пріоритет ставили виконання плану за кількістю насаджень, про стратегічні функції думали мало. Відтак сьогодні лісівники змушені вирішувати відразу дві проблеми.

У лісгоспах Львівщини до вирішення підходять комплексно, починаючи від головного – з насіння.

Перше – це вирощування садивного матеріалу з покращеними генетичними властивостями. В Обласному управлінні лісового та мисливського господарства повідомили, що показники заготівлі лісового насіння з покращеними спадковими властивостями стрімко зростають – у 2012 році його було 37% від загальної кількості, а у 2017р. – вже 64%. На сьогодні лісові генетичні ресурси області складаються з генетичних резерватів загальною площею 3552,9 га. Також лісгоспи області мають плюсові насадження на площі 160,1 га, лісонасіннєві плантації на 59,8 га, постійні лісонасіннєві ділянки площею 1066 га,  491 плюсове дерево, а також 63,9 га клонових  лісонасінних плантацій. На останніх вирощують сосну звичайну, ялицю білу, ялину європейську,  модрину європейську та дуб звичайний.дуб звичайний.JPGялина європейська.JPG

Другим етапом стратегічної боротьби з всиханням є формування змішаних, різновікових, біологічно-стійких деревостанів. І це можливо саме завдяки лісонасіннєвому виробництву, адже якісне дерево може вирости тільки з якісного насіння.

Третьою складовою вирішення проблеми всихання є вирощування лісів із використанням деревних порід-інтродуцентів, стійких  до хвороб та шкідників в умовах змін клімату. До прикладу, хорошою альтернативою сосни звичайної є сосна жорстка. Професор Національного лісотехнічного університету України Микола Гузь вважає, що це саме та порода, яку можуть використовувати лісогосподарські підприємства при лісовідновленні, взамін саджанців сосни звичайної.

Він активно закликає лісові господарства починати вирощувати лісонасіннєві плантації цієї породи: «Якщо лісгосп створить невелику плантацію площею, наприклад, гектар чи два, то точно нічого не втратить. Натомість через кілька років буде мати достатню кількість насіння для створення лісових насаджень в майбутньому». Професор виділяє декілька важливих переваг сосни жорсткої. По-перше, вона починає давати шишку вже з 3-4 року життя і відзначається регулярним плодоношенням. А ці чинники свідчать про високу ймовірність самосіву та природного лісовідновлення. По-друге, в умовах суборів вона росте на рівні із сосною звичайною, а в «багатших» умовах сугрудів – навіть краще і досягає 30-35 метрів. Щоправда, науковець зазначає, що в умовах борів цей сорт відстає в рості від сосни звичайної. Жорстка сосна також є чудовою культурою для вирощування в Карпатах і, за словами Миколи Гузя, науково-дослідний інститут Гірського лісівництва рекомендує її туди вводити, зокрема, на площах, де всихає смерека. І ще однією перевагою є те, що сосна жорстка має унікальну особливість – може відростати від пенька, і від кореня. Це унікальне явище, до речі, можна побачити у Зіболківському лісництві Жовківського лісгоспу. До слова, у Північній Америці сосна жорстка росте в широкому діапазоні умов – від пісків до боліт.сосна жорстка.JPG

Керівник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека каже, що насіннєве виробництво – це один з пріоритетів розвитку лісового господарства області, адже ліс починається з насіння і без якісної насіннєвої бази неможливо ані виростити, ані відновити ліс. Саме тому перед лісгоспами області стоїть завдання провести детальну інвентаризацію лісонасіннєвого фонду, щоб мати повну інформацію про стан об’єктів постійної лісонасіннєвої бази. А далі – спільно з науковцями Національного лісотехнічного університету України працюватимуть над її оновленням. Лісівники кажуть, що такий комплексний підхід – це якраз той вектор розвитку, який допоможе вирішити проблему всихання лісів, якісно оновити лісові насадження і перейти до вирощування лісів на засадах, наближеного до природи лісівництва.

Поширити статтю
Leave a comment

Залишити відповідь