Чи потрібні електронні торги українським деревообробникам?

Tags: 105 Views

Нещодавно багато галасу у вітчизняній деревообробній галузі наробили наміри Міністерства аграрної політики та продовольства і Державного агентства лісових ресурсів реалізовувати необроблену деревину через систему щоквартальних електронних торгів на Аграрній біржі.

Це, на думку деревообробників, ставить під загрозу стабільність роботи деревообробних підприємств країни та постійних лісокористувачів.

«Ми – не проти електронних торгів, ми «за», – пояснює позицію Микола Когут, голова Асоціації деревообробників та лісозаготівельників Львівщини. – Але давайте їх потроху впроваджувати, апробовувати спочатку – продавати так ту сировину, яка не мала попиту на основних торгах. Зараз в Україні проведення щоквартальних аукціонних торгів з продажу необробленої деревини в електронному форматі жодним чином не врегульовано законодавчо. Окрім того, експерти застерігають про велику ймовірність зловживань організатора таких аукціонів – можливість втручання в роботу електронної системи дає можливість маніпулювати результатами торгів на користь окремих його учасників. Так вже трапилося на Київщині. Це ставить під сумнів справедливість та неупередженість результатів електронного аукціону. Нині аукціони проводять у кожній області окремо, а при електронних є ризик, що деревина «вимиватиметься» в інші області, оскільки електронна система допускає до аукціону будь-кого, через це підприємства-деревобробники можуть деревини взагалі не купити і залишитися без сировини. І це спричинить знищення дрібного деревообробника. Я вже не говорю про те, що місцеві бюджети недоотримають значних коштів. Загалом з електронними аукціонами маємо яскравий приклад, як намагаються створити лазівки для монополізації ринку деревини».

Окрім того, пан Микола наголошує, що деревообробне виробництво Львівської області скупчене переважно у гірських районних центрах і сільській місцевості, де мережа інтернету розвинута недосконало, а стабільність та швидкість зв’язку, в тому числі мобільного, недостатня. Така сама проблема й у інших областях, особливо прикордонних чи на території яких є гори.

«Ми проти монополізації ринку деревини та використання методів і способів торгівлі, які шкодять стабільній роботі деревообробного сектору економіки Львівської області. Вважаємо, що ринок електронної торгівлі не можна вводити не підготовлено та спонтанно. Тому пропонуємо почати зі здійснення додаткових електронних торгів з продажу деревини, яка не реалізована на щоквартальних торгах, додатково заготовлена або не викуплена споживачами у встановлений термін на біржі, що розташована в нашій області та провадить свою діяльність згідно з чинним законодавством», – говорить він.

Миколу Когута підтримують й інші деревообробники. Разом вони скликали термінове засідання Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України та написали звернення до Прем’єр-міністра України, Антимонопольного комітету, Генеральної прокуратури, Міністерства аграрної політики та продовольства, Державного агентства лісових ресурсів нашої держави щодо недопущення грубих порушень під час проведення торгів з продажу необробленої деревини. Основний його меседж – запровадження основних, щоквартальних торгів в електронному вигляді ставить під загрозу роботу деревообробних підприємств країни.

У зверненні наголошено, що дії Держлісагентства щодо запровадження торгівлі деревиною на єдиній біржі винятково в електронному вигляді цілком суперечить чинному положенню про торгівлю деревиною, не вирішує проблеми ринку деревини та є спробою монополізувати торгівлю деревиною. Окрім того, Аграрна біржа за чинним законодавством не має права на проведення торговельно-біржової діяльності та не може здійснювати організацію та проведення аукціонних торгів з продажу необробленої деревини. А щоквартальні аукціонні торги деревиною дають змогу забезпечити сировиною виробництва та роботою десятки тисяч працівників на наступні три місяці.

Проте чи так все добре із звичайними аукціонними торгами?

«Ми маємо можливість трохи більшої переробки деревини, випуску напівфабрикатів або віконних чи будівельних брусів, проте не можемо нормально працювати, оскільки не можемо знайти сировину за відповідною ціною» – нарікає Ігор Близнюк, директор підприємства «СБІ Інвест» з Івано-Франківщини.

Корупція, неможливість забрати деревину, навіть якщо придбали її на аукціонах, – це те, що непокоїть зараз галузь. Проте є й приклади успішної співпраці деревообробників із торговельними біржами та лісівниками. Микола Когут хвалиться: «Наша асоціація на території Львівщини змогла досягти того, що додаткові аукціонні торги на Львівщині провадять по регіонах – вже відбулися вони в Турці, в Сколе, наступні плануються у Старому Самборі. Намагаємося, щоб підприємці, які працюють у цьому регіоні, могли взяти цю деревину. Крім того, ми добилися того, що нині на біржі за 5 днів клієнту повертають внесок і ті гроші, з якими він не виграв аукціон, а до 2016 р. повернення коштів тривало практично по півроку.

Також зібравши за круглим столом всі зацікавлені сторони, ми знайшли компроміс і знизили ціну на смереку до 1400-1500 грн за 1 м3, при тому, що у I кварталі вона коштувала 1900-2000 грн/м3, довівши, що теперішні ціни – зависокі і економічно не обгрунтовані. Деякі підприємці вже навіть дуб завозять з Америки, оскільки ціни на вітчизняний –10–12 тис. грн за 1 м3. Але легше $900 заплатити за американський дуб, ніж купити вітчизняний і думати, доставлять тобі його чи ні.

Є лісокористувач, є біржа і є деревообробник. За все платить деревообробник. І про це потрібно пам’ятати. Тому треба виконувати умови поставок сировини: якщо ви заплатили, то маєте отримати сировину, бо є скарги від підприємців, що вони ще не отримали сировину за II квартал».

Юрій Марчук, голова ГО «Незалежне експертне партнерство», наголошує, що потрібно розробити програму підтримки розвитку деревообробної галузі, оскільки для цього необхідне високотехнологічне обладнання, виробництво якого в Україні поки що не налагоджено. Значно полегшила б життя деревообробникам, за його словами, відміна ПДВ та мита на ввезення деревообробного обладнання. Окрім того, він наголошує, що потрібно внормувати і врегулювати продажу деревини на ринку.

У 2015 році робочою групою при Держлісагентстві України за участі представників лісокористувачів, деревообробників і бірж розробили проект реалізації необробленої деревини, який би враховував інтереси всіх зацікавлених сторін, проте його досі не ухвалено. Одночасно спільна думка деревообробників – немає поганих лісівників і хороших деревообробників, потрібно напрацювати схему, яка б була хорошою і для одних, і для інших.

З цим погоджуються і правознавець компанії «Експерто Креде» Ольга Лис та голова ради асоціації «Всеукраїнська організація деревообробної промисловості» Руслан Деречинський, які у експертному висновку з юридичних питань щодо реалізації необробленої деревини критикують наявну систему біржових торгів та зазначають, що такі торги необробленою деревиною в Україні на разі поза законом та поза контролем, хоча це не перешкоджає певним товарним біржам здійснювати аукціонні торги з продажу необробленої деревини на електронних майданчиках. На їхню думку, під час законодавчого урегулювання порядку реалізації необробленої деревини в Україні доречно використати досвід системи електронних закупівель у Великобританії, у якій вся інформація про купівлю лотів, продавців і покупців оприлюднюється одразу на сайті, який є єдиним для всієї країни, а на укладання договору купівлі-продажу дається 10 днів.

У Німеччині електронних торгів та аукціонів немає взагалі. Там торгівля необробленою деревиною відбувається за прямими договорами, а на відкритих торгах реалізують лише 3% загального обсягу продажу. Тому електронні торги по суті непотрібні.

У Фінляндії держава укладає договори концесії із підприємствами, надаючи їм змогу самостійно здійснювати лісозаготівлі, обирати контрагентів та реалізовувати деревину, сплачуючи податки.

У США реалізовують тільки пиломатеріали і лише на одній біржі (Чиказька торгова біржа) у формі закритих аукціонів першої ціни. Щоб брати участь у торгах приватної біржі, необхідно бути її спеціалізованим членом. Необроблену деревину реалізовують також через договірні відносини між лісозаготівельниками та покупцями.

Загалом у країнах Європи торгівля необробленою деревиною багатоманітна та варіативна. Єдиною умовою є свобода підприємницької діяльності, надання належних та рівних умов суб’єктам господарювання. І, як результат, потужна співпраця держави та приватних підприємств на благо країни. Модернізація законодавства у сфері реалізації необробленої деревини зумовить пришвидшення євроінтеграційних процесів, дасть змогу вивести торгівлю лісоматеріалами на якісно новий рівень.

Тимчасом в Україні ідея з аграрною біржею на разі призупинена, а деревообробники планують об’єднатися, оскільки вірять, що тільки асоціації зможуть захистити права деревообробників.

TAGGED:
Поширити статтю
Leave a comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *