Виклики, можливості та прогнози Євросоюзу
Здатність держав Євросоюзу виробляти біомасу залежить від багатьох чинників, таких, як наявність та вартість робочої сили, обладнання, урядових стимулів. Тож сьогодні існують значні регіональні відмінності між деревними продуктами і продукцією, на яких кожна країна спеціалізується або може виробляти. Ці відмінності мають наслідки для пропозиції, попиту та потоків біомаси в ЄС та за його межами.
Ліси та деревна біомаса в ЄС
Нещодавно Європейське агентство з навколишнього середовища (EEA) випустило звіт «Європейська головоломка біомаси. Виклики, можливості та компроміси навколо виробництва та використання в ЄС». У звіті розглядається, зокрема, і стан виробництва та використання державами-членами лісової біомаси, і як зміни клімату можуть вплинути на ці процеси.
Так, згідно з дослідженням EEA, більшість деревної біомаси виробляється всередині ЄС. Її використання в енергетичному секторі зросло в результаті політичних стимулів, створених для розвитку відновних джерел енергії (ВДЕ). Згідно з останніми даними Євростату про потоки біомаси на пряме та непряме використання цього виду енергії припадало майже 60% усієї зібраної деревної біомаси. У деяких державах-членах енергетичний сектор залежить від продукції деревини, імпортованої з інших держав-членів та решти світу.
Ліси займають приблизно 39% (~159 млн га) території ЄС. Варто зазначити, що між 2000 і 2020 роками зміни площі лісів (приблизно на 1% на рік) були позитивними майже в усіх державах-членах, з особливо значним збільшенням в Іспанії, Франції та Італії. Ця зміна є наслідком залісення покинутих сільськогосподарських угідь і переходу від інших лісистих земель до лісів і посадок.
Близько 89% лісових площ ЄС-27 вважаються доступними для постачання деревини. Відсоток, що залишився, недоступний для збирання через економічні, екологічні та соціальні обмеження.
Паливна деревина включає деревину, заготовлену з основних стовбурів, гілок та інших частин дерев (яка, зазвичай, нижчої якості, ніж круглий ліс, який використовується для промислових цілей), і деревину, яка буде використовуватися безпосередньо як паливо – деревне вугілля (у котлах і портативних печах), деревні гранули та деревна тріска, які виготовляються безпосередньо (тобто в лісі) з круглого лісу.
Велика частина деревини хвойних порід спочатку використовується як технічний круглий ліс (90%). Для широколистяних порід приблизно 50% використовується безпосередньо як деревне паливо, а 50% – як промисловий круглий ліс. Ці відмінності зумовлені, в основному, технічними характеристиками дерев. Так, хвойні породи з їх прямою формою та меншими гілками легше обробляти в промислових системах порівняно з більшістю широколистяних порід. Частини хвойної деревини нижчої якості також часто використовуються для виробництва целюлози та плит через їхню довжину волокон, тоді як нижча якість листяної деревини має менше промислового використання.
Як зазначають в ЕЕА, за останні три роки збільшення виробництва круглого лісу в деяких державах-членах було пов’язане з природними порушеннями, такими, як шторми, лісові пожежі, посухи та спалахи жуків-короїдів. Це вимагало великомасштабних лісозаготівель, що призвело до тимчасового збільшення збору врожаю в окремих країнах, наприклад, у Чехії та Словенії у 2019–2020 роках.
Потоки лісової біомаси
Сьогодні лісова біомаса використовується в ЄС для будівництва, меблів та інших деревних виробів, паперу та упаковки та як джерело енергії. В ЄС 80% біомаси зі зрубаних дерев вивозиться з лісу під час лісозаготівель, решту залишають на землі як первинні відходи лісозаготівлі. Процес заготівлі залишає в лісах мертву деревину, яка відіграє різноманітну роль у підтримці ґрунту та збереженні біорізноманіття (особливо грубого деревного сміття), а також сприяє витоку вуглецю.
Круглий ліс використовувався в промисловості (59%) та в енергетичному секторі (30% первинної деревини та 11% кори). Нагадаємо, що первинна деревина означає деревну біомасу, видобуту безпосередньо з лісів або поза лісами без подальшої обробки чи перетворення. У 2017–2020 роках понад 38% круглого лісу стали побічною продукцією. Ці побічні продукти були або повторно інтегровані в промисловість для виробництва матеріалів на основі деревини, таких, як ДСП (40%), або використовувалися для виробництва енергії (60%).
Некатегоризована деревна біомаса, яка використовується для отримання енергії (опалення та виробництво електроенергії), в більшості походить із первинної деревини (прямо з лісу без обробки або перетворення). Крім того, приблизно 47% первинної деревини, яка використовується для отримання енергії, складається зі стовбурової деревини, а решта 53% – з інших компонентів (верхівки дерев, гілки тощо).
Вироби з твердої деревини становлять другу за величиною частку кінцевого використання лісової біомаси – 29%, випереджаючи деревну масу (в основному використовується для паперу), яка становить 14%. Як вироби з твердої деревини, так і деревна целюлоза живляться в основному внутрішньою промисловістю ЄС, хоча невеликі обсяги імпорту також сприяють розвитку цих секторів.
Зміна клімату і її вплив на біомасу
Як зазначають автори звіту, з існуючими методами досліджень доволі важко дати чітку відповідь на те, як зміниться загальне виробництво біомаси (враховуючи орні землі, ліси та луки) в ЄС через зміну клімату. Однак, деякі прогнози все ж можливо зробити.
Незважаючи на невизначеність і застереження, картина полягає в тому, що продуктивність сільськогосподарських культур як джерела біомаси почне суттєво змінюватися приблизно в 2050 році. Зміна клімату впливає на зростання біомаси в лісових екосистемах кількома взаємопов’язаними способами. Змінні кліматичні умови, такі, як довший вегетаційний період і більш висока фотосинтетична активність, за прогнозами, прискорять ріст біомаси – за винятком тих, де лісові насадження обмежені водою та поживними речовинами.
В наукових дослідженнях через складність лісових екосистем розуміння впливу зміни клімату на ліси є менш повним, ніж на сільськогосподарські культури. Хоча зміна клімату може вплинути на окремі дерева передбачуваним чином, реакція лісу є складною та багатошаровою. Кілька чинників підтверджують можливе коливання лісової біомаси під час зміни клімату, включно з тим, як це впливає на ріст дерев, взаємодію між зміною клімату та різноманітними порушеннями, а також можливі зміни у складі видів.
Однак, як стверджують автори звіту, розглядаючи майбутню пропозицію деревини, важливо також враховувати зв’язок між заготівлею, майбутніми запасами вуглецю та його поглинанням.
Таким чином в Європі, ймовірно, відбудуться як підвищення, так і втрати продуктивності з багатьма регіональними відмінностями. Центральна та північна Європа може побачити підвищення продуктивності біомаси лісів до 33%, тоді як південна Європа може втратити до 37% продуктивності. Ці та інші чинники можуть змінити баланс використання лісової біомаси. ЕЕА в своєму висновку відзначають, що негайні заходи з адаптації лісів повинні включати їх захист від негативних наслідків зміни клімату (наприклад, шляхом встановлення протипожежних смуг, зменшення або подовження рубки лісу тощо). Довгострокова адаптація включатиме зміну складу лісу для підвищення різноманітності насаджень, що допоможе зробити ліси більш стійкими до навантажень, пов’язаних зі зміною клімату та іншими ризиками.
Олександр Виноградський,
газета “Природа і суспільство”
