Короїди зруйнували величезні площі лісів по всій Європі, заполонивши заголовки засобів масової інформації та думки власників лісів, управлінців, політиків та громадськості. Ураження відбулися у багатьох країнах, таких як Чехія, Польща, Австрія, Німеччина, Швеція та Франція, створивши виклик не лише лісовому господарству, а й цілому суспільству. Безпрецедентні ділянки мертвих і часто пошкоджених, але заготовлених дерев істотно змінили історично заліснений простір та поставили під загрозу культурні цінності ландшафтів. Інтенсивна вирубка лісу та транспортування мертвих дерев з подальшими наслідками для ринку деревини ще більше посилили вплив на людей та навколишнє середовище.
Після цих подій кілька європейських держав звернулися у 2017 році до Європейського лісового інституту (EFI) з проханням напрацювати звіт, у якому повідомлялося б про причини, наслідки та перспективи цих помітних уражень. Метою звіту, який був спільно підготовлений одинадцятьма вченими з Європи та США, було також вивчити належне реагування лісового господарства та державного управління. Представляючи звіт на форумі ThinkForest forum у Празі у квітні 2019 року, авторам вже були добре знайомі аспекти, які заслуговують на більшу увагу. Вони також визнали необхідність надати науковій спільноті найсучаснішу публікацію про короїдів, з огляду на зміну динаміки екосистем, нові суспільні очікування та різні концепції управління. Ці ідеї були втілені шляхом публікації статті на тему «Спалахи короїда в Європі: стан знань та шляхи для управління». У цій публікації автор зосереджується на аспектах менеджменту та політики, висвітлених у вищезазначеному звіті.
Залежність від контексту на противагу однорідності
Основним мотивом запропонованої стратегії управління є її залежність від контексту. Це означає, що сприйняття ролі короїдів та управління ними відрізняється залежно від місцевих цілей управління, соціального контексту, ринкових умов та інших факторів. Такий підхід помітно відрізняється від поточної практики, яка зазвичай застосовує єдиний набір заходів для різних умов. Ми продемонстрували свій підхід, звернувшись до двох різних контекстів. В перчу чергу ми підкреслили істотну екологічну роль короїдів у випадку лісового господарства, націленого на забезпечення біорізноманіття та інших природоохоронних цінностей, у якому активне втручання проти короїдів рідко є виправданим. Наступним чином ми визнали, що короїди – вороги у комерційних лісах, які конкурують з людьми за той самий ресурс – стиглі ялинові дерева – і ставлять під загрозу низку екосистемних послуг, які мають важливе значення для суспільства.
Більш прискіпливий погляд на ці два контрастуючі управлінські підходи виявляє різноманітні вбудовані контексти, що вимагають диференційованих підходів. Наприклад, хоча у лісах з високою цінністю збереження тактикою за замовчуванням є підхід невтручання, є випадки, коли може знадобитися активне управління. Ці ситуації включають різні відхилення від історичного режиму порушень, спричинені, наприклад, тим, що корінні види короїдів розширюють свій ареал до більш високих широт і висот або появою і активністю в лісах нових видів шкідників. Інша ситуація, яка може потребувати втручання, – це пряма загроза короїдів для місцевих цілей збереження – це може включати, наприклад, знищення середовищ існування невеликих популяцій дикої природи, що знаходяться під загрозою. Хоча на сьогоднішній день в Європі не повідомлялося про такі ризики, подібні ситуації відомі, наприклад, у Північній Америці. Тому управління та нормативні документи повинні передбачати та бути готовими до такого розвитку подій.
Інтеграція боротьби зі шкідниками, лісівництва та невтручання
Інша ситуація, коли мова йде про господарські ліси. Тут ключове слово запропонованої стратегії – «комплексність». Ми заперечували проти такої тактики господарювання, яка надто покладалася на прямий контроль над популяцією короїда шляхом пошуку та видалення заражених дерев, вилову жуків та інших процедур, які домінують у сучасному господарюванні. Ми аргументували це головним чином невідомою ефективністю та економічними показниками таких підходів, потенційно несприятливими наслідками для відновлення екосистем та проблемним використанням цих заходів щодо випадків, спричинених зміною клімату. Натомість ми виступали за цілісний підхід, що поєднує лісівництво, моніторинг, санітарно-оздоровчі заходи та невтручання. Наприклад, хоча сучасне лісівництво в основному сприяє збільшенню продуктивності лісів, ми пропонуємо змістити акцент на зменшення вразливості лісу, сприяння стійкості та адаптації до клімату. Створення різноманітних, добре структурованих та адаптованих до клімату лісів є ключовою передумовою для управління спалахами розмноження короїда в майбутньому. Запропонована стратегія також пропонує переглянути підхід невтручання у господарські ліси. Тривалий час це питання було “забороненою зоною”, головним чином через страх розповсюдження короїда та втрати комерційної цінності уражених дерев. Однак, враховуючи такі фактори, як збільшення площі поширення короїда, обмеженість людських та логістичних ресурсів, різну цінність лісових насаджень під загрозою, та фактичні ринкові умови, за певних обставин тактика невтручання може стати найкращим варіантом господарювання. Таке рішення, однак, має бути підкріплено сучасними інструментами просторового планування та оптимізації. Розробка таких інструментів, здається, є завданням і вимогою часу для наукової спільноти.
Виклики багатофункціональних лісів – від вдосконаленого просторового планування до компенсації власникам лісів
Хоча ситуація щодо управління спалахами короїда у двох попередніх категоріях лісів більш-менш зрозуміла, поєднати ці принципи у багатофункціональних лісах досить складно. Ми запропонували кілька ролей, які врівноважують екологічну роль короїдів та надання екосистемних послуг, які цінують люди. Щоб назвати кілька, доведеться переглянути просторовий масштаб багатофункціонального лісового господарства. Досягнення багатофункціональності в масштабі деревостану може бути майже неможливим в умовах широкомасштабних факторів, таких як спалахи короїда. Натомість, виробництво деревини може бути посиленим на родючих лісових ґрунтах і ділянках з низьким ризиком, що підтримуються активним контролем пошкоджень, в той час як динаміка природних порушень може бути дозволена в інших частинах ареалу. Такі рішення знову ж таки мають бути підтримані сучасними інструментами просторового планування. Сприяння боротьбі з короїдом у багатофункціональних лісах потребує цілеспрямованих стимулів для компенсації власникам лісів: (i) потенційних втрат товарних екосистемних послуг внаслідок ураження короїдом та (ii) втрат через обмеження господарювання, спричинені порушеннями.
Інтеграція екологічних та соціальних аспектів
Усі вищезазначені принципи ми помістили у всеосяжні соціальні рамки. Наприклад, прийняття нових концепцій господарювання вимагає перегляду програм освіти та навчання. Посилення режимів пошкоджень вимагає транснаціональних скоординованих інструментів моніторингу та планування, а також узгоджених нормативних та програмних документів різних галузей, як от навколишнє середовище, фінанси та транспорт. Залучення громадськості до прийняття управлінських рішень та підтримання довірчих відносин з місцевими мешканцями є життєво важливим для досягнення суспільного визнання та підтримки дій відповідальних осіб. Останній аспект особливо недорозвинений у Європі. Тим не менш, досвід розмноження короїда у Біловезькій пущі, Баварському лісі чи Високих Татрах підкреслює важливість врахування соціального виміру у боротьбі з порушеннями.
Насамкінець, управління майбутніми спалахами розмноження короїда чи, загалом, природними порушеннями, вимагає розвитку інституцій та управління. Хоча такі заходи, як покращення освіти та моніторингу, координація власників лісів та міжгалузева політика, вимагають централізованих дій, практичне управління вимагає децентралізованих рішень, одночасно гнучко враховуючи місцеві соціальні, екологічні та ринкові умови. Ці факти помітно відрізняються від нинішніх інституційних рамок та підкреслюють необхідність парадигматичного зрушення в господарюванні, а не просто модифікації минулих практик. Досягнення цієї мети є складним, проте вирішальним кроком на шляху до сталого господарювання в лісах Європи для майбутніх поколінь.
Томаш Гласний,
Чеський університет природничих наук в Празі, факультет лісівничих наук
Оригінал публікації тут
Цю публікацію переклало і розмістило Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону “ФОРЗА” в рамках проєкту “ШЛЯХИ ДО ЗДОРОВИХ ЛІСІВ: посилення стійкості, життєздатності й адаптаційної спроможності лісів у прикордонних регіонах України і Словаччини”, що реалізується партнерами з України та Словаччини за програмою транскордонного співробітництва ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна на 2014-2020 роки, за фінансування Європейського Союзу.
