Незважаючи на такі заяви, німці рубають і рубають багато – особливо ті підприємства, які перебувають у державній власності. Загалом усі лісові підприємства Німеччини заготовляють 50 млн м куб. деревини, але навіть при таких обсягах заготівлі деревину імпортують, оскільки німецькі деревообробні підприємства потребують 100 млн м куб. деревини. А завдяки потужній економіці імпортувати деревину економічно вигідніше, ніж заготовляти власну.
Про особливості заготівлі та продажу деревини, а також ведення лісового господарства у Баварії й інші нюанси під час зустрічі із українськими лісівниками розповів Йоганн Вюрм, представник «Баварських державних лісів».
Баварська лісова реформа
Загальна площа території Баварії – 808 тис. га, з яких покрито лісом 723 тис. га. «Приблизно 30% лісів належать державі, і ми відповідаємо лише за них», – розповідає Йоганн Вюрм. Загалом у складі «Державних лісів Баварії» є 41 підрозділ (по-нашому – лісгосп), де працює 2600 осіб. Щорічний приріст деревини становить 6,1 млн м3, а рубають баварські лісівники 5,43 млн м3.
Самі «Баварські державні ліси» як підприємство створили 1 липня 2005 року – ця дата започаткувала лісівничу реформу в Баварії. Суть її полягала у наступному: якщо раніше була єдина структура, яка займалася всіма процесами (так, як зараз є в Україні), то 2005 року відбувся поділ на два органи управління, які корелюють із наглядовою радою.
Власне баварські ліси підпадають під юрисдикцію Баварського державного міністерства продовольства, сільського та лісового господарства, яке здійснює правовий нагляд над «Баварськими державними лісами».
Самі «Баварські державні ліси» поділені на наглядову раду, яка виконує представницькі та консультаційні функції, зокрема консультує приватних і комунальних лісовласників, і стежить, щоб всі лісокористувачі дотримувалися законів, а також на управління лісами, яке має структурні підрозділи по всій Баварії (як ми зазначали, їх є 41) і господарює із комерційною метою. «Оскільки ми є комерційним підприємством, то можемо бути мобільнішими і відповідати різноманітним викликам», – коментує Йоганн Вюрм.
Керує наглядовою радою державний міністр Баварії, а членами її є представники інших міністерств, зокрема, фінансового. Крім наглядової ради та управління, є ще дорадча рада, яка складається з 22 осіб, зокрема представників громадських організацій.
Особливості ведення лісового господарства
Породний склад баварських лісів такий: 2/3 припадає на хвойні насадження ялини та сосни, 1/3 становить бук. Проте зараз баварські лісівники хочуть суттєво зменшити кількість ялини і сосни та наростити частку інших хвойних порід. Також вони планують збільшити частку листяних до 45%.
«Наша земля густо населена, і ліс виконує значні соціальні функції, – пояснює Йоганн Вюрм. – Тому і заготівлю деревини, і відпочинкову функцію лісу треба балансувати з урахуванням різних потреб».
Українські лісівники звикли, що ліс потрібно висаджувати вручну, оскільки природне поновлення не забезпечує швидкого відтворення лісів, проте у німців стратегія інша. «Намагаємося садити якомога менше і активно сприяти природному поновленню – зазначає Йоганн Вюрм. – Фактично, садимо тільки там, де немає лісу. Кількість дерев, які потрібно висадити на 1 га, різниться залежно від породи і від місцевості. Так, ялиці необхідно приблизно 1800 шт./га». Загалом у 2015 році баварські лісівники засадили 1883 га. Для порівняння: у 2014 році засаджена площа становила 1942 га. Також Йоганн Вюрм наголосив, що дуже важливо підтримувати популяцію дичини на належному рівні, адже це сприяє швидкому природному поновленню.
Політика щодо рубок теж цікава. Раніше обсяг вирубок був більший, проте зараз у Баварії рубають менше для того, щоб змінити породний склад насадження. Але незважаючи на те, що прагнуть збільшити частку листяних, смереку залишають, адже це, як пояснив Йоганн Вюрм, гроші підприємства.
Загалом у 2015 році «Баварські державні ліси» заготовили 5,08 млн м3 деревини. Також представник підприємства повідомив, що в деякі роки кількість заготовленої деревини була більшою внаслідок бур та ушкодження насаджень смереки короїдами через спекотне літо. За словами Йоганна Вюрма, бурі дають дуже багато дров і спричиняють розмноження шкідників.
Українських лісівників дуже зацікавило, як борються із шкідниками лісівники баварські, на що представник «Баварських державних лісів» відповів, що немає іншого шляху, як рубка уражених насаджень і максимально швидке вивезення деревини з лісу. Навіть крони зрубаних дерев у лісі не залишають, а одразу рубають і вивозять. Практикують німці і уловчі дерева.
Лісові дороги лісівники фінансують за власний кошт, мають парк машин. З пожежами проблем немає: по-перше, рятує висока вологість, окрім того, є надійна пожежна служба, яка виїжджає на виклик миттєво.
Ведення лісового господарства у баварських лісах Йоганн Вюрм продемонстрував наочно online за допомогою спеціальних програм.
Найбільше уваги німці приділяють таксації, яка є основою для подальшого планування. Цим займається окремий внутрішній підрозділ.
На більшій частині Баварії обладнані таксаційні пункти, а сама таксація є перманентною, тому інформація про стан деревостану є дуже точною (запас деревини, діаметр, склад насаджень тощо). Інтервал між таксаціями на рівнинній території цієї землі становить 10 років, у гірській зоні – 20 років.
Дані таксації аналізують за допомогою програми SILVA 3.0, яка дає змогу показати розвиток лісового господарства за трьома сценаріями: інтенсивним, екстенсивним і нормальним.
Примітно, що після інвентаризації й аналізу відбувається обхід території в натурі. Якщо деревостани старі, то планування здійснюють за реальною ситуацією, якщо молоді – планування ґрунтуватиметься на подібності деревостанів.
Економіко-стратегічний план для рівнинних лісів складають на 10 років, для гірських – на 20. Цей план також містить карти лісів, де різними кольорами позначено ті чи інші деревостани, їх вік, грунти, а також ГІС-карти для відділу логістики, де показані дороги, мости, розвороти доріг тощо. Коли план готовий, то місцевий лісгосп мусить його протягом 10 років втілювати у життя. Для того, щоб перевірити, наскільки підприємство дотримується плану, використовують природний контролінг. Кожні 5 років з центрального управління приїжджає ревізія, яка перевіряє, наскільки підприємство дотримується плану за кожним пунктом і виносить вердикт. Наведемо для прикладу такий: все в порядку на 70%, очікується до реалізації – 21%, є проблемні питання – 9%.
Причинами виникнення проблем можуть бути або буря, внаслідок якої план реалізувати неможливо, або людський фактор.
Реалізація деревини
Процес продажу деревини – це те, що викликало найбільше запитань серед українських колег. Загалом продаж деревини – це 90% доходів «Баварських державних лісів». Із всієї заготовленої деревини на ліс-кругляк припадає 65%, 30% складає паливна деревина і 5% – це порубкові залишки. Продажем деревини займаються дві команди – одна працює в офісі, а друга обслуговує клієнта безпосередньо на місці.
Довготермінова стратегія, яку ставить перед собою підприємство, – це стабілізація цін на деревину і зменшення їх коливань, здоровий баланс збуту на регіональному і надрегіональному рівні, укладення довго- і короткотермінових контрактів. Загалом контракти укладають на більше, ніж рік обслуговування (довгострокові), однорічні та короткострокові договори.
Деталі різняться у різних регіонах істотно, оскільки кожна земля Німеччини робить так, як зручніше для неї.
Кількість лісопиляльних заводів у Німеччині зменшується, оскільки малі приватні лісопилки вимирають, а великі заводи укрупнюються і нарощують виробничі потужності.
Більшість великих заводів укладають із лісовими підприємствами довготривалі контракти. Але всі такі контракти містять один цікавий нюанс: у випадку вітровалів клієнт зобов’язаний купувати більше деревини, встановлений і діапазон цін, в межах якого можливе коливання. Таким чином лісівники досягають поставленої довгострокової стратегічної цілі: стабілізують ціни і зменшують їхнє коливання.
Загалом 80% припадає на надрегіональний збут, який здійснює центральне управління, але і тут є певні винятки: якщо лісгосп із деревообробним підприємством дуже давно працюють, то вони, щоб спростити собі життя, щороку укладають однорічні договори. Решту 20% припадає на регіональний збут.
Відділ логістики «Баварських державних лісів» організовує доставку деревини клієнту власним транспортом і мінімізує простої між етапами, а також гарантує якість деревини. Нині 70% деревини доставляють безпосередньо клієнту.
Як це власне відбувається? Кубатуру отриманого після лісозаготівлі штабеля колод оцінюють за допомогою цифрових засобів вимірювання деревини. Похибка становить 1–2%. Маркують деревину GPS-маркерами, що запобігає крадіжкам. Далі деревину реєструють у логістичному відділі, який регулює, куди і чим її відправлять. Але й перед транспортуванням ще раз визначають об’єми деревини. Одну машину з партії вимірюють дуже точно. А щодо вартості, то одна вантажівка смереки коштує € 3 тис.
Власне аукціонних торгів немає, всю деревину реалізують за прямими договорами згідно зі схемою, описаною вище. Ціна тільки договірна і ринкова. Дуже високоякісна деревина має надбавку до ціни, але, як запевнив Йоганн Вюрм, це не надто великі суми. «Якщо буде надто висока ціна, її ніхто не купить», – пояснив він.
50% деревини заготовляє саме підприємство, а 50% – приватні підприємці, причому на заготівлю деревини оголошують тендери. Суцільних рубок баварські лісівники не здійснюють. Виняток – стихійне лихо.
«Ми не є власниками лісу, маємо лише право на лісокористування і лісозаготівлю», – зазначає представник «Баварських державних лісів» і називає кілька цифр у відповідь на запитання українських лісівників. За 10 років підприємство заробило €587,5 млн, з них на потреби підприємства за цей час витрачено €58,9 млн, а державі баварські лісівники віддали €528,6 млн. Прибутки «Баварських державних лісів» оподатковуються так само, як і прибутки будь-якого іншого підприємства. ПДВ становить 19%, а рентабельність – 15%.
Наостанок Йоганн Вюрм сказав фразу, яка буквально шокувала присутніх: «Ми з легкістю могли б імпортувати всю необхідну деревину. Рівень нашої економіки дає змогу це робити. Тому зараз тривають дискусії з цього приводу із громадськістю».
До речі, хоча 50% лісів перебувають у приватній власності, приватники їх просто не рубають. Більше того, трапляються випадки, цілком не зрозумілі пересічному українцеві, – деякі німці навіть не знають, що є власниками лісів при тому, що держава намагається підтримати лісовласників, пропонуючи гранти для приватних і комунальних лісів. Законодавство до приватних лісовласників теж дуже лояльне. Але й державним лісовим підприємствам гріх скаржитися – законодавство побудоване так, що допомагає працювати, а не перешкоджає.
