Під егідою Лісового департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Міжнародної мережі моніторингу лісових інвазійних видів для Європи та Центральної Азії (REUFIS) та Університету Шопрону (Угорщина) протягом 3–6 червня у м. Скоп’є (Північна Македонія) відбулася міжнародна конференція, присвячена моніторингу інвазійних видів міських насаджень. До конференції приєдналися учасники із 18 країн. Захід було проведено в Університеті Святих Кирила і Мефодія за гібридною формою – очна участь, вебінари та екскурсії в міські насадження Скоп’є.
Відкрив конференцію та привітав учасників Голова REUFIS – професор Університету Шопрону (Угорщина) Ференц Лакатош. У вітальному слові голова лісового відділення ФАО ООН Широма Сатіапала (Shiroma Sathyapala) та спеціаліст ФАО в лісовому секторі Норберт Вінклер-Ратоні (Norbert Winkler-Ráthonyi) наголосили на необхідності вивчення інвазійних видів деревних порід, підвищення свідомості громадськості щодо шкідливості інвазійних видів для екосистем і важливості профілактики та своєчасного контролю.
Сашо Петровскі (Sasho Petrovski), представник регіонального центру лісового та міського розвитку Скоп’є, наголосив на необхідності постійного контролю інвазійних видів, який ускладнюється відсутністю інформації про їхню біологію та природних ворогів. Тому обмін інформацією на таких конференціях сприяє покращенню знань фахівців, створенню відповідних баз даних інвазійних видів на національному та міжнародному рівнях і підвищенню потенціалу установ та організацій у відповідних регіонах.
Бенно Августінус (Швейцарський федеральний інститут лісових, снігових і ландшафтних досліджень) розповів про процедуру проведення інвентаризації зелених насаджень Швейцарії та складання таблиць інвазійних видів рослин та їхньої участі в насадженнях. Так, кожне дерево в міських насадженнях має індивідуальний номер і дані щодо його стану в базі. Доповідач повідомив про загрозу проникнення інвазійного шкідника – ясеневої смарагдової вузькотілої златки (Agrilus planipennis) в міські насадження Європи, де поширені різні види ясена, а також наголосив на необхідності збереження біорізноманіття в міських насадженнях.
Донат Мадьяр (Національний центр громадського здоров’я та фармації, Угорщина) повідомив про небезпеку висаджування небезпечних для здоров’я людини рослин, зокрема екзотичних, які можуть бути алергенними.
Дмітрій Мусолін (Європейська та Середземноморська організація захисту рослин, EPPO) доповів про організацію EPPO та завдання, які перед нею поставлені. Він акцентував увагу на проблемі поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки в країнах Європи, розповів про небезпечність неконтрольованого ринку декоративних рослин. Також нагадав, що близько 40 років тому в Швейцарії було заборонено продавати та висаджувати екзотичні рослини, а нині практично всі компанії з продажу рослин орієнтовані саме на екзотичні види.
Лючіо Монтеччіо (Університет Падуї, Італія) презентував цікаву доповідь щодо безконтрольного поширення фейкової інформації в соціальних мережах, зокрема псевдоекологічними активістами, про дерева, шкідників і збудників хвороб, а також про заходи захисту, дані Вікіпедії часто також є недостовірними. Він наголосив, що фахівці та вчені мають підвищувати свідомість громадськості щодо виявлення шкідників і патогенів рослин.
Мілка Главендекіч (Белградський університет, Сербія) розповіла про ризик підвищення щільності популяції короїда Orthotomicus erosus, що може спричинити значні екологічні та економічні втрати у міських насадженнях.
Ерхард Гальмшлагер (Університет природних ресурсів, Австрія) детально висвітлив дослідження австрійських вчених щодо контролю агресивного інвазійного дерева – Ailanthus altissima (айланта найвищого, або дерева богів. Цей вид включено також до «Переліку чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів України», оскільки він дуже швидко поширюється вегетативно, з віку 15 років продукує понад одного мільйона насінин і пригнічує більшість рослин навколо себе. Наявність навіть 2-сантиметрового шматочок коріння в ґрунті достатня для відновлення айланта. Для контролю його поширення австрійські вчені виділили агресивний штам гриба Verticillium nonalfalfae, який викликає вілт айланта та призводить до швидкої загибелі дерева. На основі цього штаму розроблено біологічний гербіцид «Ailantex», який протягом вегетативного сезону вбиває суцільно кореневу систему айланта.
Благой Шурбевскі, Боян Сімовскі та Кирил Шотіровскі (Університет Св. Кирила і Мефодія Скоп’є, Північна Македонія) розповіли про різні інвазійні види Північної Македонії, їхні походження та господарське значення.
Єва Грозник (Словенський лісовий інститут) повідомила про тренування фахівців щодо ідентифікації китайського вусача Anoplophora glabripennis, заходів запобігання його поширенню та і захисту насаджень.
Денис Батуркін (Державне спеціалізоване лісозахисне підприємство «Харківлісозахист», Україна) презентував методи моніторингу та заходи захисту лісових і міських насаджень, зокрема від інвазійних видів.
Малгожата Чижевська (Генеральна дирекція державних лісів, Польща) і Славомір Релл (Служба охорони лісів, Словаччина) розповіли про вплив зміни клімату на поширення інвазійних видів, а також про необхідність пошуку нових методів біологічного захисту лісу.
Катерина Давиденко (Український науково-дослідний інститут лісового господарства та лісомеліорації, Україна) повідомила, що два інвазійних шкідники азіатського походження – збудник халарового некрозу та ясенева смарагдова вузькотіла златка – нині знищують ясенові насадження України та загрожують існуванню цього виду в Європі. Вона висвітлила методи їх ідентифікації та перспективи пошуку резистентних генотипів ясена в Європі для збереження популяції Fraxinus excelsior і видів, які з ним асоційовані.
На другий день учасники конференції відвідали зелені насадження міста Скоп’є (лісопаркові та паркові зони) на різних висотах над рівнем моря, обговорили поширення в паркових зонах Скоп’є чужорідних рослин. Представники Університету Скоп’є розповіли про створення паркових зон п’ятдесят років тому в рамках програми залісення зелених зон після Другої Світової війни та кількох пожеж. Через особливості клімату та ґрунтових умов спочатку природне відтворення місцевих рослин було ускладненим, тому було прийнято рішення на державному рівні щодо висаджування айланта, робінії та інших інвазійних видів, які створили «зелену зону Скоп’є». Ці види через 50 років стали домінантами в паркових зонах. Наразі фахівці намагаються висаджувати також місцеві рослини, але поряд із цим висаджують айлант, карагану, оливу європейську, катальпу, сосну чорну та інші види дерев.
Наприкінці конференції, після вебінару та екскурсії, відбулося підсумкове обговорення окресленого кола питань і було визначено подальші напрями роботи Міжнародної мережі моніторингу лісових інвазійних видів для Європи та Центральної Азії (REUFIS).
Катерина Давиденко
с.н.с. відділу ентомології,
фітопатології та фізіології,
