До кінця ХХІ ст. очікується зростання арідності клімату на території України, придатність умов для лісовирощування істотно погіршиться на значній частині території нашої держави.
Про це у доповіді «Зміни клімату та їх вплив на лісовирощування та екологічні функції лісів в Україні» розповів Петро Лакида, доктор с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН, директор ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України на Міжрегіональному навчально-практичному форумі «Ліси України: євроінтеграція, війна, зміни клімату та сучасні реформи», який провела Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні спільно з Асоціацією професіоналів довкілля «ПАЕУ» за фінансової підтримки Європейського Союзу (ЄС) 21–22 лютого 2023 року.
Як зауважив на початку свого виступу науковець, зараз Україна переживає не тільки війну з Росією, в нас також відбувається екологічна війна з природою. Адже, за словами Петра Лакиди, під впливом кліматичних змін очікується зміна ареалів корінних лісотвірних деревних видів. Окрім того, ріст і продуктивність лісів в екстремальних та незадовільних умовах істотно погіршаться. Через вплив наслідків кліматичних змін – дефіциту вологи та зростаючого водного стресу, очікується також погіршення санітарної та пожежної ситуації в існуючих лісах. Вплив змін клімату, за словами науковця, призведе і до втрати певної частини екологічних функцій лісів.
«Енергетичний пресинг на довкілля збільшується і людство для того, щоб вижити, має шукати інші альтернативи», – наголосив під час свого виступу Петро Лакида.
Як повідомив вчений, наслідком зростання концентрації парникових газів є порушення енергетичного балансу системи Земля – атмосфера, що проявляється у позитивному радіаційному впливі, нагріванні земної поверхні та атмосфери, а також температурних аномаліях. Глобальні кліматичні зміни призводять до порушення режимів температури та опадів, сприяють зростанню частоти екстремальних погодних умов.
Під час свого виступу Петро Лакида продемонстрував присутнім, як будуть змінюватися українські ліси залежно від змін клімату. «Моделі ці дуже невтішні, – зауважив науковець, – тому що зменшення опадів і збільшення температури призводить до того, що природні межі основних лісотвірних видів, які сьогодні зростають в Україні, будуть істотно змінюватися».
«Якщо подивитися на сосну звичайну, наш основний вид, який займає майже 35% вкритих лісовою рослинністю ділянок, то ви побачите, що до 2100 року ми зможемо її спостерігати на Заході України і на півночі Чернігівщини і Сумщини. Та ж сама ситуація з дубом, з березою повислою – ви бачите, що повсюди, починаючи із Полісся, береза починає всихати. Знижуються параметри довкілля, починаються моношкідники, монохвороби і йдуть такі процеси. Вільха клейка, якої в нас дуже небагато, тому що цей вид зростає в основному на проточних, добре вологих землях, має сьогодні теж тенденцію до зменшення свого ареалу», – описав ситуацію вчений.
Принагідно Петро Лакида згадав засідання Всеукраїнського круглого столу на тему: «Перспективи відтворення лісів України: можливості використання інтродуцентів та загрози інвазійних видів», який відбувся 16 лютого 2023 року в НУБІП України, і висловив свою думку. «Якщо не дозволяти жодних інтродуцентів, тільки корінні породи, незабаром ми залишимося без лісу, – сказав науковець. – Все-таки вченим, практикам і політикам потрібно думати сьогодні про те, які нові види, стійкі до змін навколишнього природного середовища, і ті види, які можуть сьогодні конкурувати, не шкодячи при цьому аборигенним, потрібно вводити в наші ліси».
Також під час своєї доповіді на одній моделі Петро Лакида продемонстрував, як суттєво може посунутися межа ареалу сосни звичайної у Східній Європі до 2050 року, хоча, за словами науковця, ареал сосни дуже широкий, і це дуже пластична порода.
Як повідомив вчений, від того, що змінюється клімат, ми отримаємо такі екологічні втрати:
- зміни розповсюдження лісів;
- зміни росту і продуктивності деревостанів;
- погіршення санітарного стану лісів;
- погіршення пожежної ситуації.
«У пожежах 2020 року згоріло більше 100 тис. га лісів в Україні: на Житомирщині, у Чорнобильській зоні та на Луганщині. Я ще раз хотів би звернутися від імені всіх лісівників, що нам потрібно терміново приймати рішення щодо коригування закону про оцінку впливу на довкілля», – висловив свою думку Петро Лакида і зазначив, що через те, що відповідні інстанції не надають дозвіл на проведення суцільної санітарної рубки більше 1 га ( а тільки на Луганщині у пожежах 2020 року, за словами науковця, згоріло понад 50 тис. га лісів), не можна зрубати мертві соснові ліси і посадити нові. Така ж ситуація, за словами Петра Лакиди, і у Боярці та Ясногородці, де через війну згоріло більше 100 га молодих лісів. «Як, не порушивши закон, відтворити ці нові ліси? – поставив питання вчений. – Це дуже серйозна проблема, і, на маю думку, Південь і Схід сьогодні потребують цих екстремальних рішень. Через дефіцит вологи та підвищення температури протягом теплого сезону року очікується підвищення горимості лісів. Ця тенденція виявляється вже сьогодні у вигляді екстремальних лісових пожеж».
«З пожежами потрібно не боротися, їм треба запобігати, – звернувся до присутніх Петро Лакида. – Держава повинна вкласти кошти не в подалання наслідків тої чи іншої катастрофи, а в запобігання цим наслідкам».
Також під час свого виступу Петро Лакида навів розрахунок динаміки втрат екологічних функцій соснових лісів Українського Полісся, який базувався на даних Держлісагентства за 2017-2018 роки. Як повідомив науковець, в 2017 році загинуло в основному соснових лісів на площі 198 тис. га унаслідок верхівкового короїда, який прийшов в Україну із Західної Європи. А у 2018 році загинуло соснових лісів на 243 тис. га. Втрата вуглицедепонування у цих насадженнях оцінюється в -435,6 тис. т в 2017 році і –534,6 тис. т в 2018 році, а втрата киснепродуктивності оцінюється в -1247,4 тис. т в 2017 році і 1530,9 тис. т в 2018 році.
«Це маленький приклад, але цей процес рухається і потрібно приймати відповідні міри. Зрозуміло, що клімат буде змінюватися, але ліс є основним осередком земної поверхні, який регулює клімат і в якому людина відчуває себе людиною», – завершив свою доповідь Петро Лакида.
