Діти – це квіти життя, і що б там хто не говорив, саме заради них ми живемо. Натомість вони дарують нам приємні емоції, веселощі, врешті-решт – наповнюють життя барвами та дають йому сенс. Але, на жаль, безхмарного неба не буває – час від часу наші квіти життя занедужують. У такі моменти все решта стає другорядним, а думки спрямовані лише на порятунок дитини. «Лікаря!» – волає запаморочений розум. Добре, коли усе обходиться прийманням мікстур у домашніх умовах, значно гірше – коли лікар виносить вердикт про госпіталізацію найдорожчого чада.
Дорогою до лікарні лікар заспокоює, що немає нічого страшного, що за кілька днів лікарняного режиму дитина знову бігатиме і стрибатиме мов на пружинах, наповнюючи усе навколо дзвінким сміхом. Емоції потроху вщухають і починає працювати тверезий розум, який солідарний з лікарем. Бюрократичні лікарняні процедури знову занепокоюють, але вони швидко минають. І ось Ви разом із «квіткою» свого життя прямуєте в палату й уявляєте, як не відходитимете від неї, як гратиметеся в палаті, читатимете казки… Відчиняються двері палати і …черговий нокаут по і так уже ослабленій психіці. Цього підступного удару завдає подоба дитячого ліжечка, на якому має набиратися сил Ваша кровинка.
«Про жалюгідний стан медичних закладів відомо давно. От тільки від цього ситуація кращою не стає. Нині кожна лікарня самостійно шукає кошти на оновлення вікон, дверей, меблів тощо. Долучаються до цієї благородної справи й меценати. Напевно, справедливо буде припустити, що більшість оновлень в лікарнях здійснена за їхньої активної участі», – розповідає директор ПП «Ющишин» Руслан Ющишин.
Руслан Ярославович є одним із тих меценатів, які не словом, а ділом допомагають медичним закладам покращувати свій стан.
Можна лише здогадуватися якими були його помисли, коли він вирішив взятися за реалізацію проекту з умеблювання палат у дитячій лікарні. Беззаперечно можна сказати одне – наміри були благородними. Спочатку була ідея, а за нею настала складна рутинна робота: пошук однодумців, складання плану реалізації, визначення лікувального закладу та кількості меблів. І це – лише дуже маленький список питань, які потребували вирішення.
«Не піклуючись про підростаюче покоління, ми не піклуємося про майбутнє – це аксіома, – з прикрістю констатує ініціатор проекту Руслан Ющишин. – Проект «Покоління для покоління» покликаний об’єднати різні покоління людей. Його мета – щоб старші потурбувалися про найменших і таким чином долучилися до створення кращого майбутнього. На жаль, нині приклади такої турботи дуже рідкісні. Протягом усього часу нашої незалежної історії бізнес розвивався окремо від держави. Попри успішність багатьох бізнесових проектів стан справ у державних був і є незадовільним. Таке відсторонення бізнесу призвело до тієї жалюгідної ситуації, яку маємо зараз у садочках, школах, лікарнях тощо. Щоправда, «Революція гідності» започаткувала процес переосмислення поглядів чималої когорти бізнесменів, у тому числі й у деревообробній галузі».
Ідеєю реалізації проекту бізнесмен поділився з керівництвом виставкової компанії «Гал-Експо» і отримав від них цілковиту підтримку, зокрема, компанія надала на виставці чималу площу для виготовлення лікарняних меблів. Також там запропонували разом звернулися до Вікторії Довжик, начальника управління економіки Львівської міської ради, щоб порадитися, який саме заклад найкраще обрати.
«Коли до мене звернувся Руслан Ющишин із ініціативою омеблювання дитячих лікарняних палат ми одразу взялися за роботу і першим ділом визначили заклад, що найбільше потребує такої допомоги – Львівська міська дитяча клінічна лікарня, – пригадує Вікторія Довжик. – Далі постало питання «Які саме меблі і в якій кількості потрібно робити?». Фахово відповісти на нього могли лише у лікарні, тому ми з п. Русланом поїхали у лікувальний заклад де зустрілися з головним лікарем Дмитром Квітом. Саме він й розповів яких саме меблів потребує заклад і яким вимогам вони мають відповідати. Лише після цього ми змогли оцінити орієнтовний обсяг робіт».
Отож, в межах проекту «Покоління для покоління» (саме таку назву отримала ця соціальна ініціатива) меценат взявся виготовить комплект меблів для педіатричного відділення Львівської міської дитячої клінічної лікарні, а саме:
- 22 дитячих ліжечка;
- 22 дорослих ліжка;
- 22 пеленальних столики;
- 22 приліжкові тумбочки.
«Усе, що стосується обладнання й інструменту, я взяв особисто на себе, – розповідає Руслан Ющишин, – а у сегменті ДСП, фурнітури та комплектуючих, крайки, клеїв тощо розпочав активний пошук однодумців. З приємністю хочу відзначити, що у компаніях, до яких я звернувся за допомогою в реалізації такої важливої соціальної ініціативи, мене зрозуміли, як-то кажуть, «з півслова», і одразу подали руку допомоги нашому найменшому поколінню. Проблема виникла лише з виробниками ДСП. Усі вітчизняні виробники цієї продукції, до яких я звертався, відмовилися надати необхідну кількість плит для виготовлення меблів у дитячу лікарню. Від такого опускалися руки, адже у нас не було найважливішого складника, але, дякувати Богу, він до такого рішення не допустив. Після нетривалих консультацій ми прийняли рішення придбати ДСП за власні кошти».
До проекту долучилися такі відомі компанії, як «Blum» (виробник меблевої фурнітури), «Hranipex» (виробник меблевих крайок), «Kleiberit» (виробник клеїв), «Lamello» (виробник техніки та засобів для з’єднання).
Після узгодження усіх моментів настав етап безпосереднього виробництва. Частину меблів виготовили під час виставки «Деревообробка» у рамках проекту міні-фабрика, а частину – після виставки. Саме під час виставки Дмитро Квіт отримав із рук Руслана Ющишина сертифікат на постачання в лікарню 22 комплектів меблів.
Дмитро Квіт отримує із рук Руслана Ющишина сертифікат на постачання в лікарню 22 комплектів меблів
«Приємно було отримувати цей сертифікат, – пригадує Дмитро Квіт, – але у мене все ще закрадалися сумніви щодо можливості реалізувати проект у таких масштабах. Та коли у лікарню почали завозити перші вироби – сумніви розвіялися. Ми готові приймати такі подарунки, бо лікарня на сьогодні, як, зрештою, більшість лікарень в Україні, не в змозі закупити нові меблі. Це дуже важливий проект і не лише в матеріальному плані, адже такі ідеї – це крок до формування в Україні соціально відповідального та орієнтованого суспільства. Молоді люди, які беруться за такі справи, налаштовані на суспільну відповідальність за найменш незахищених – дітей. Ми завжди хотіли і хочемо створити своїм дітям найкращі умови, які б сприяли швидшому їх одужанню».
Поки меблі акуратними рядочками розставлені в коридорі, ескулап разом із меценатом оглядають вироби та обговорюють можливості виготовлення у майбутньому ще кількох аналогічних комплектів. За кілька днів персонал лікарні звільнить палати від старих ліжок і 22 маленьких пацієнти отримають новісінькі меблі, які, до речі, прикрашені різноколірними метеликами.
Дмитро Квіт разом із Русланом Ющишином оглядають вироби у лікарні та обговорюють можливості виготовлення у майбутньому ще кількох аналогічних комплектів
«Персонал високо оцінив якість і зовнішній вигляд нових меблів, – ділиться головний лікар дитячої лікарні Дмитро Квіт, – вони дуже гарні і практичні у використанні. Приємно, що під час проектування реалізатори проекту не пішли шляхом «зробимо, як краще для нас», а дослухалися до наших рекомендацій і врахували їх у конструкції. Наприклад, дуже добре, що пеленальний столик поділено на дві зони, що дає змогу користуватися ним двом мамам».
Незважаючи на усі труднощі і перепони проект реалізовано, а це означає, що стараннями небайдужих людей, шокованих станом лікарняних меблів батьків поменшає, а радісних дитячих посмішок побільшає.
Довідка
Львівська міська дитяча клінічна лікарня – медичний заклад міської комунальної власності, який надає спеціалізовану та висококваліфіковану допомогу дитячому населенню міста і області від народження до 18 років.
У складі лікарні діє стаціонар на 420 ліжок (15 клінічних і 7 параклінічних відділень) та консультативна поліклініка, де надаються консультації з 21 спеціальності.
З січня 2007 р. відкрито неонатологічний корпус у якому розгорнуто єдине в області відділення патології новонароджених, а також відділення реанімації новонароджених на 12 ліжок з виїзною неонатологічною бригадою.
Щорічно у стаціонарі лікарні отримують медичну допомогу близько 14 тис дітей, при цьому орієнтовно 3 тис. із них оперують.