Після смереки на черзі – сосна

Доки в українському інформаційному просторі активно обговорюється всихання смереки, виглядає на те, що незабаром ліси чекає інша напасть – масове всихання соснових насаджень. Перші тривожні дзвіночки пролунали на Житомирщині 4 роки тому, та тоді, хоч і вдарили на сполох, проте були переконані, що проблема – локальна. І тільки коли два роки по тому всихати почали сосни не лише в Україні, а й сусідній Польщі та Білорусії, прийшло розуміння, що явище набуває масового характеру.

Отож, 7 вересня у Рава-Руському лісгоспі, що на Львівщині, відбувся міжнародний семінар за участю як українських, так і польських науковців та лісівників-практиків, представників влади та екологів, де обговорювали причини всихання сосни та що із цим робити. Учасники семінару відвідали уражені ділянки, де побачили й почули, чим пошкоджені насадження.

Власне кажучи, такий семінар став цікавим і корисним для обох сторін, бо якщо українські науковці здивували польських лісівників детальним аналізом причин всихання сосни, то те, на якому рівні моніторинг лісів у Польщі, змусило по-доброму позаздрити вже українських лісівників своїм польським колегам.

Глисти для дерева

Науковці наголошують, що питання всихання сосни нині так само актуальне, як і всихання смереки, ба більше, оскільки це – лише початок.

Директор Інституту екології Карпат НАН України Микола Козловський розповів, що ще у 2012 році Інститут спільно із Науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького організували експедицію, у складі якої були бактеріологи і вірусологи, з метою дослідити, чому ж всихає сосна.

Дослідження показали (а проведені пізніше це підтвердили), що однією із причин є стовбурові нематоди – маленькі черв’ячки приблизно 1 мм завдовжки і 30 мікрон завтовшки. Коли вони масово розмножуються в деревині сосни, то спричиняють закупорення трахеїд (судин) сосни, відповідно відбувається транспірація, закупорення подавання води, всихає верхівка, а відтак всихає й усе дерево.

Переносяться стовбурові нематоди з сосни на сосну дуже просто: у сосні, зараженій стовбуровими нематодами, розмножуються вусачі, які перед тим, як вилетіти, окуклюються, заражаються нематодами, і переносять у деяких випадках 80–90 тис. черв’яків. Коли вусач сідає на здорове дерево (а дуже часто він вибирає «плюсові», найкращі дерева), нематоди з нього виходять і таким чином заражають дерево. Вони можуть розвиватися як у цьому дереві, так і при перенесенні на інше.

Абсолютно здорове дерево через стовбурові нематоди може цілковито всохнути за два тижні. В цьому основну роль відіграє температура повітря: якщо на дворі 12˚С, то нематода з яйця у дорослу особину розвивається за місяць, при температурі 17˚С – два тижні, а при 20˚С – 3 дні. Тобто що тепліше, то швидше розмножуються нематоди – часом просто в геометричній прогресії. У зразках, відібраних на Волині, науковці знайшли до 250 тис. нематод на пробу (5 г)!

Загалом у 2013 році на Волині науковці дослідили 4 вогнища всихання сосни. Одне з них було заражене опеньком і стовбурових нематод там не було, в інших трьох не було жодних явних причин для всихання, проте там були нематоди. Аналогічні дослідження провели на Житомирщині. І там у всіх зразках теж були нематоди. Цікаво, що нематоди із різних регіонів – різні за розміром. Найбільші – житомирські, які, відповідно, швидше забивають трахеїди сосен, відтак дерева швидше всихають,тому й проблему, за словами науковця, швидше помітили на Житомирщині. До речі, минулорічне дослідження в Шацькому національному парку продемонструвало, що відбувається подвійне зараження сосни.

Нашестя короїдів

Та, як кажуть, не нематодами єдиними. Володимир Крамарець, доцент кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України, переконаний, що зараз в українських лісах бушує справжня «біологічна пожежа» – посилюється взаємозв’язок і взаємодія між шкідливими комахами і опіостомами грибів, внаслідок чого всихає не тільки сосна, а й ясень, дуб і вже добре всім відома смерека.

«Всі шкідники – і вусач, і верхівковий короїд, переносять офіостоми грибів. – розповідає Володимир Олександрович, – Деякі шкідники навіть не можуть перетравити деревину, якщо немає офіостоми гриба. А верхівковий короїд навіть має на тілі спеціальні пристосування, на яких переносить гриб».

Вчений зауважує, що раніше цим комахам приділяли не надто багато уваги, але останніми роками, коли посилилася така взаємодія, а до неї додалися ще й кліматичні фактори (стало значно тепліше), вони почали дуже активно і швидко розвиватися. Зараз формуються вже угрупування певних видів стовбурових шкідників, які поєднуються із різними видами грибів.

Цікаво, що тут із українськими колегами солідарні білоруські вчені – вони пишуть, що нині активізувалися ті види короїдів, на які раніше у Білорусії не звертали уваги. Протягом останніх двох років всихання сосни змістилося на захід, причому слід відзначити стрімке зниження рівня грунтових вод.

Сосну атакує цілий комплекс шкідниківСосну атакує цілий комплекс шкідників: гриби синяви, кореневі і стовбурові гнилі, офіостомові гриби, кілька видів короїдів та лубоїдів

Клімат

Висновок вітчизняних науковців такий: у зв’язку з тим, що змінилися кліматичні умови (збільшилася тривалість теплого періоду), а відтак зросла тривалість вегетаційного періоду, нематоди знайшли кращі можливості для розвитку і тому закупорення ними судин призводить до всихання сосни звичайної. Це однозначно. «Питання лише у тому, наскільки воно поширене», – резюмує Микола Павлович. «Із короїдом така сама ситуація як із нематодами: він розмножується і розвивається значно швидше, – погоджується з колегою Володимир Олександрович. – Навесні насадження було здорове – через 4–5 місяців всохло».

Проте щоб деревостан став сприятливим для розмноження шкідників і масового всихання, він має бути вразливим. Кліматичні фактори посилюватимуть дію патогенних організмів і одночасно послаблюватимуть деревостани. Як правило, всі всихання відбуваються там, де велися лісогосподарські роботи (прокладали дороги, здійснювали рубки тощо). І коли є поєднання всіх цих чинників – починається масове всихання деревостанів. Якщо вчасно не вжити заходів, то дочекаємося того, що сталося із смерекою в Карпатах – застерігають науковці.

Чи можна і треба рубати?

«Так, але перед цим має бути обов’язковий і своєчасний нагляд, який є запорукою успішної боротьби із цим явищем, яке ми зараз маємо. Починаючи із наземних методів і закінчуючи ГІС-технологіями», – переконаний Володимир Крамарець.

Щоб запобігти напасті, на думку Миколи Козловського, слід за допомогою працівників лісового господарства знаходити вогнища всихання, досліджувати, що саме його спричинило, і моніторити. Окрім того, вогнища всихання слід елімінувати (вирубувати), оскільки вони стають джерелом поширення хвороб.

Має дуже велике значення сама технологія проведення рубок головного користування, переконаний Володимир Крамарець. На думку науковця, їх слід здійснювати восени або взимку і обов’язково своєчасно вивозити заготовлену деревину з лісу – до 1 березня, оскільки 5˚С тепла – і короїди відразу починають розмножуватися. Саме тому влітку деревину слід забирати максимально швидко і оперативно.

Оптимальний період для вибірково-санітарних рубок з лісівничих міркувань – весна або початок літа. В той момент під корою міститься більшість весняної групи шкідників. І якщо забрати дерево з лісу, то це не дасть другому і третьому поколінню шкідників розвиватися. «Суцільно-санітарні рубки в тому вигляді, в якому вони зараз є, виконують тільки функцію заготівлі деревини, щоб не дати їй остаточно зіпсуватися, – пояснює науковець. – Вибірково-санітарні дадуть ефект, але все залежатиме від того, коли забрали насадження. Порубкові рештки – це місце розмноження верхівкових шкідників, які потім заражають інші дерева. З пнями – така сама ситуація. В Португалії, де є проблеми із нематодою, на кожній лісосіці стоїть подрібнювальна машина, яка подрібнює порубкові залишки на тріску і розкидає її по насадженнях. В цій трісці вже не множаться ні личинки, ні вусачі, ні нематоди. Цей досвід був би дуже корисний для України. Поки ми не будемо боротися із стовбуровими шкідниками, ради із насадженнями, що всихають, не дамо. В Польських Бескидах так впоралися із проблемами зі смерекою, своєчасно вирубуючи хворі дерева, доки вони не встигли заразити сусідні. Феромонні пастки також дають добрий ефект, хоча й дорогі. Загалом лісогосподарські заходи не дадуть змоги локалізувати всихання, бо ми не вплинемо на посуху, на рівень грунтових вод, але це може вплинути на шкідників і хвороби і не допустити поширення цієї лавини далі».

На думку екологів, насамперед слід вчасно виявляти всихаючі дерева. Оксана Війтик, начальник управління охорони природних ресурсів та моніторингу Департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації, у коментарі нашому виданню висловила власну точку зору: «На мою думку, не важко закупити дрони для лісництв, щоби вчасно виявляти хворі дерева. Потрібно запобігати проблемі, тобто зрубати 1, 2, 5 хворих дерев, які не потребують спеціального дозволу з Міністерства екології, для того, щоб згодом не застосовувати масових суцільних санітарних рубок. Ми бачимо, що там, де здійснили суцільну санітарну рубку, найбільше вражаються ті дерева, які межують зі зрубом, тобто ліс ослаблюється через те, що знижується рівень грунтових вод і затримання води в грунті, погіршується суцільний захист, і власне ті дерева, які ростуть вздовж суцільних рубок, найбільше вражають шкідники».

Не знаєш, що робити – читай інструкцію

Польські лісівники з Генеральної дирекції лісів Польщі, Регіональної Дирекції лісів у Любліні, з Надлісництва Томашів, науковці Інституту досліджень лісівництва (Варшава) та служби захисту лісу з Радома на чолі із начальником відділу охорони лісу Генеральної дирекції лісів Польщі Альдоною Перлінською зацікавилися дослідженнями українських вчених і зауважили, що в центральній Польщі теж є передумови для поширення раніше неактивних видів шкідників.

Натомість Альдона Перлінська вразила присутніх ступенем моніторингу і діагностики хвороб лісових насаджень, які у Польщі виведено на національний рівень, – тут є 9 спілок охорони лісу, де працюють 402 особи, які займаються тим, що постійно моніторять ситуацію по країні, так само, як і служби лісництв та надлісництв та спеціалісти з охорони лісу.

Внаслідок такого моніторингу найвищі температури і, відповідно, найнижчий рівень грунтових вод зафіксовано у Люблінській, Вроцлавській та Катовіцькій дирекціях Генеральної дирекції лісів Польщі, де найгірша ситуація із всиханням сосни. Власне, ця посуха і стала першопричиною всихання деревостанів. А друга – це короїд верхівковий, інтенсивність розмноження якого завдяки високим температурам значно зросла. «На початку проблеми були тільки зі смерекою в Бескидах, – розповідає Альдона Перлінська, – далі всихання розпочалося в Судетах».

Поляки зробили інвентаризацію всіх ослаблених деревостанів. На кінець липня 2016 року сильно ослаблені 122 тис. га соснових лісів. На 126 га здійснено суцільні санітарні рубки, залишилося зробити ще на 127 га. Одразу після моніторингу поляки розпочали рубання дерев, уражених верхівковим короїдом. До кінця липня усунули понад 0,5 млн м3 деревини сосни, ушкодженої шкідниками. Дерева зрубують і одразу вивозять із лісу, а порубкові залишки переважно спалюють. Сильно ослаблених смерекових насаджень у Польщі налічують 68 тис. га.

Кожне надлісництво має погоджений Міністерством навколишнього середовища план упорядкування лісу, де покроково написано, що має робити лісничий чи надлісничий у найближчі 10 років. Згідно з цим планом лісівник обов’язково мусить заліснювати зруби і має обмеження, скільки кубометрів стиглого лісу протягом року дозволено вирубати.

Проте йому не потрібно багато часу для того, щоб вирішити проблему, коли на території відбувається таке всихання, як побачили учасники семінару у Рава-Руському лісгоспі. Є інструкція з охорони лісу, в якій покроково написано, що він має виконувати  починаючи від формуляру, який треба заповнити і куди й кому його подати (це обов’язкова частина), й завершуючи рекомендаціями щодо догляду за лісом. Процедура є такою: надлісництва тісно співпрацюють із закладами охорони лісу, отож, якщо з’являються уражені насадження, то надлісничий чи лісничий інформує колег з охорони лісу, які приїжджають, здійснюють обстеження, дають дозвіл і рекомендації, що забирати, а що ні. Якщо це поодинокі куртини, то лісничий жодним чином не обмежений і може самовільно прийняти рішення про вирубування цих дерев під час санітарної рубки. «Намагаємося йти попереду шкідника, а не за ним, – зауважують польські колеги. – З метою охорони насадження, яке росте поруч, маленьку уражену ділянку краще забрати, тому що з’являться спочатку первинні шкідники, а потім вторинні».

Українські ж лісівники скаржаться на бюрократичні перепони, брак коштів, обладнання і підтримки, щоб здійснювати моніторинг, профілактику, діагностику насаджень. І додають, що катастрофі потрібно запобігти, щоб не допустити подальшого розмноження шкідників, а для цього треба оперативно вживати відповідних заходів.

Поширити статтю
Leave a comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *