Останніми роками зареєстровано збільшення площ осередків шкідливих комах і збудників хвороб лісу. Це пов’язано зі зміною клімату, військовими діями та обстрілами значної площі лісів нашої країни, а також із певними недоліками нормативних документів стосовно «сезону тиші» та проведення ОВД, зміною структури галузі. Тому Відділом охорони і захисту лісів Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» започатковано серію семінарів-навчань фахівців філій і офісів із запрошенням науковців і досвідчених представників виробництва.
Перше заняття, присвячене питанням виявлення та контролювання поширення й розвитку шкідників і хвороб лісу, відбулося 17 травня в режимі он-лайн за участі 530 представників філій і офісів ДП «Ліси України», лісозахисних підприємств, а такожа головного спеціаліста Відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства Тетяни Кучерявенко, до обов`язків якої входить координація служби лісозахисту підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Держлісагенства. Засідання відкрив заступник директора департаменту, начальник Відділу охорони і захисту лісів Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Микола Гонтарук. Модератором заходу був провідний інженер Відділу охорони і захисту лісів Департаменту лісового господарства Сергій Корзун. До порядку денного входило чотири доповіді.
Головний науковий співробітник відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА, доктор с.-г. наук, професор Валентина Мєшкова представила дві доповіді. У першій вона розповіла про методи виявлення осередків комах-хвоєлистогризів і заходи захисту лісу, а в другій – про діагностику халарового некрозу ясена, ознаки пошкодження дерев і методи ліквідації осередків. Головне, що треба знати захисникам лісу: не всі комахи, що живляться листям чи хвоєю певну частину свого життя, можуть завдавати шкоди деревам. Комахи стають шкідниками тоді, коли їхня чисельність збільшується до такого рівня, який спричиняє значне тривале ослаблення дерев і збільшення їхньої сприйнятливості до ураження іншими збудниками хвороб чи до заселення стовбуровими комахами. Комах-листогризів, які описані в класичних підручниках, всі фахівці знають. Водночас поширення та роль таких класичних шкідників як золотогуз, кільчастий шовкопряд, непарний шовкопряд у всиханні лісів останніми роками значно зменшилися. Зелена дубова листовійка, гусениці якої живляться лише листям дуба, не витримують конкуренції з п’ядунами, які живляться листям багатьох видів дерев і кущів.
Збільшилася роль жуків при пошкодженні листя, зокрема травневих хрущів, личинки яких є важливими шкідниками лісових культур. Листя ясена за високої чисельності пошкоджує також наш недавній прибулець – ясенова смарагдова вузькотіла златка. Зросла роль листоїдів, в яких і личинки, і імаго можуть помітно пошкоджувати листя тополь на енергетичних плантаціях. Дубовий мереживний клоп спричиняє дефоліацію одного з найбільш поширених видів у лісах України – дуба.
Чорний ясеновий пильщик завдає шкоду ясену, каштановий мінер – гіркокаштану, а цитрусова цикадка та мармуровий клоп – десяткам видів рослин. Багато з цих нових для нас шкідників небезпечні не стільки тим, що пошкоджують листя, але й тим, що є переносниками збудників небезпечних хвороб дерев. Основні відомості стосовно нагляду та прийняття рішень у захисті лісу були наведені в доповіді, але зауважено, що багато питань ще потрібно разом з’ясувати вченим і практикам.
У другій презентації було показано симптоми халарового некрозу на листі, пагонах і стовбурах, взаємний вплив цієї хвороби та окоренкових гнилей на стан дерев. Зазначено, що вирубування уражених дерев не покращує санітарний стан лісу, проте дає можливість вчасно одержати деревину, яка ще не перейшла в категорію дров’яної. Водночас акцентовано увагу на необхідності збереження стійких екземплярів дерев в осередках хвороби, щоб вони утворювали стійке потомство.
Третю доповідь презентував професор кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України, доктор с.-г. наук, професор Володимир Крамарець. Він висвітлив питання, пов’язані з виявленням і профілактикою поширення осередків шкідників і збудників хвороб ялинових насаджень Карпатського регіону.
Володимир Крамарець також поділився досвідом європейських учених стосовно пом’якшення наслідків спалаху короїдів і навів цікавий приклад так званого «дряпання» ловильних дерев замість суцільного корування – знімання смужок кори спеціальними фрезами. При цьому короїд гине внаслідок швидкого висихання лубу, а ентомофаги можуть успішно завершити розвиток.
В останній доповіді, яку підготувала завідувачка біологічної лабораторії захисту лісу ДСЛП «Харківлісозахист» Олена Назаренко, було надано характеристику особливостей біології стовбурових шкідників і наведено приклади ознак заселення дерев. Окрему увагу було приділено біологічному методу захисту лісу з використанням хижака мурахожука звичайного, якого за методикою колег із Туреччини розводять на підприємстві вже п’ять років і випускають в осередки короїдів.
Осередки верхівкового короїда, в яких випустили перші партії мурахожука в 2019 р., згасали швидше, ніж у контрольних насадженнях. Наразі хижака випустили в осередки короїдів у Сумській, Харківській і Дніпропетровській областях.
Зважаючи на те, що засвоїти такий великий обсяг інформації, часто зовсім нової, протягом тригодинного засідання важко, презентації доповідачів були передані для розсилання у філії та офіси. Відділ охорони і захисту лісів Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» планує найближчим часом продовжити цикл лекцій із важливих питань лісозахисту.
В. Мєшкова,
головний науковий співробітник
відділу ентомології, фітопатології та фізіології,
д-р с.-г. наук, професор,
