Колискою наближеного до природи лісівництва є Німеччина та Швейцарія. Цю систему лісогосподарювання у співпраці із лісівниками цих двох країн упродовж останніх 25 років вивчає Василь Лавний, д. с.-г. н., проректор з наукової роботи Національного лісотехнічного університету України.
Про досвід ведення наближеного до природи лісівництва закордоном і в Україні науковець розповів під час Міжрегіонального навчально-практичного форуму «Ліси України: євроінтеграція, війна, зміни клімату та сучасні реформи», який провела Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні спільно з Асоціацією професіоналів довкілля «ПАЕУ» за фінансової підтримки Європейського Союзу (ЄС) 21–22 лютого 2023 року.
Основні риси наближеного до природи лісівництва
Як пояснив Василь Лавний, при наближеному до природи лісівництві поруч одне з одним ростуть дерева різної висоти та різного діаметру. Це дає змогу їм оптимально використовувати світловий ресурс, мінеральне живлення, добрива та адаптуватися до сучасних змін клімату і підвищувати біологічне різноманіття на ділянці.
Вчений у своїй доповіді навів основні характерні риси наближеного до природи лісівництва. Ними є:
1) Формування мішаних і різновікових деревостанів, що дає змогу зменшити можливі ризики в майбутньому від змін клімату чи ситуації на ринку (періодичні коливання ціни на деревину різних порід).
2) Підвищення біологічної стійкості деревостанів завдяки формуванню з молодого віку добре розвинених крон та видалення під час кожної рубки хворих і пошкоджених дерев.
3) Використання місцевих (aвтохтонних) деревних порід відповідно до певного типу лісу.
4) Забезпечення постійного природного поновлення деревних порід у лісостанах.
5) Відмова від суцільнолісосічних рубок головного користування. Замість них необхідно застосовувати вибіркову або поступову систему лісогосподарювання.
6) Вирощування і продаж великомірних сортиментів високої якості.
7) Підтримання природної родючості грунтів без застосування мінеральних добрив.
8) Застосування екологічно безпечних способів лісозаготівлі шляхом використання сучасних природозберігаючих машин і технологій.
9) Забезпечення біорізноманіття флори та фауни шляхом збереження рідкісних біотопів і залишення в лісі мертвої деревини.
10) Використання процесу природного добору та диференціації дерев під час відбору дерев у рубку.
11) Формування строкатої вертикальної і горизонтальної структури деревостану, тобто ріст поруч одне з одним дерев різних порід та різного діаметра і висоти.
За словами науковця, для втілення цих принципів у життя лісівникам необхідно застосовувати вибіркову систему рубок головного користування, яка має низку переваг порівняно з суцільнолісосічним способом, а саме:
- найповніше виконання лісостанами захисних та інших корисних функцій;
- можливість періодичного лісокористування на одній і тій же ділянці та отримання прибутку з лісу;
- більша вартість великомірних сортиментів;
- висока стабільність і біологічна стійкість деревостану;
- оптимальне використання потенціалу лісорослинних умов.
Досвід Німеччини та Швейцарії
Під час свого виступу Василь Лавний продемонстрував присутнім фотографії приміських лісів Мюнхена, Штутгарта та Цюріха, де в рекреаційних лісах провдовж останніх 100 років ведеться вибіркова система лісогосподарювання.
На цих ділянках періодично раз на 8 або 10 років вирубують дерева, які досягли цільового діаметра: для ялини та ялиці це 60-70 см, для бука – 50-60 см, для сосни – 40-50 см.
«На ділянці заготовляється те, що приростає, – пояснив вчений. – А приростає в сугродових умовах 7-8 м3 з 1 га, в грудових умовах – 10-12 м3 з 1 га. В середньому за один прийом рубки з 1 га заготовляється 100 м3 деревини. За 100 років ви прийдете на ту саму ділянку 10 разів з рубкою і це дає вам змогу заготовити від 800 до 1000 м3 з 1 га на одній і тій же ділянці, а зовнішній вигляд деревостану залишається без змін. У той же час рекреаційне використання продовжується і ліс виконує всі корисні функції. На ділянці постійно відбувається природнє поновлення, природній добір, тобто ми економимо кошти на створення і догляд за лісовими культурами».
За словами вченого, вибіркову систему лісогосподарювання можна застосовувати у деревостанах всіх видів не тільки тіневитривалих видів порід, а навіть у світлолюбних лісах сосни звичайної і дуба звичайного.
Великомірну деревину після кожної рубки продають на лісових аукціонах. Кращі сортименти сорту А становлять лише 1-2% від обсягу заготовленої деревини і продаються неподалік від доріг автомобільного сполучення, щоб уможливити добрий під’їзд для клієнтів для того, щоб вони могли обдивитися колоди і запропонувати свою ціну за кожен сортимент, а директор підписує контракт із тим покупцем, який запропонує найбільшу суму.
Рубки переформування
Під час своєї доповіді Василь Лавний зазначив, що важливим елементом наближеного до природи лісівництва є рубки переформування.
Завдяки проведенню рубок переформування і введенню нових лісових культур одновіковий чистий деревостан поступово перетворюється у різновікові мішані багатоярусні лісові насадження.
«Під наметом чистих одновікових ялинників садять або сіють, що навіть краще, піднаметові культури бука. Так формується густий другий ярус різновікового деревостану. Під наметом ялини можна садити разом з буком ялицю, як тіневитривалу породу. Таким чином, через 50-70 років вдається сформувати наближену структуру до оптимального вибіркового лісу, де поруч ростуть дерева різних видів, діаметру і висоти», – розповів про те, як створюється другий ярус лісових культур в одновіковому деревостані Василь Лавний.
За словами вченого, рубки переформування не лише підвищують біологічну стійкість деревостану, але й забезпечують вирощування великомірних сортиментів і збільшують розмір прибутку з лісової площі. Тобто не потрібно чекати, поки всохне сосновий чи ялиновий деревостан, а заготовити ще здорову деревину, вигідно її продати, сформувати змішаний різновіковий деревостан і дати деревам пройти природній добір – так вони будуть здоровішими, тому що відновилися природнім шляхом на ділянці. І лише після досягнення деревами висоти 15-17 м можна переходити до рубок догляду, коли вже видно, де будуть кращі екземпляри.
Водночас для продення рубок переформування важливо регулювати щільність дичини, тому що вона пошкоджує посаджені піднаметові культури. В Німеччині, як і в Швейцарії, в заповідниках і природних парках дозволено полювання для регулювання щільності дичини, бо інакше доведеться обгороджувати лісові ділянки, призначені для відновлення лісу або для введення цінних порід. Замість обгородження можна застосовувати також спеціальний захист верхівок. Проте обходяться такі захисні заходи, за словами Василя Лавного, в середньому €5 тис. на 1 га.
Під час свого виступу Василь Лавний зазначив, що ключовими компонентами збереження біорізноманіття у лісах є дерева-мікрооселища – це дерева, які стануть оселищем для багатьох видів організмів (дереворуйнівних грибів, мікроорганізмів, мохів, лишайників, водоростей, комах, ссавців та птахів). У Німеччині та Швейцарії, за словами вченого, парламент навіть прийняв рішення платити приватним лісовласникам за екосистемні послуги лісу, в тому числі за залишення дерев-мікрооселищ.
Також для того, щоб деревина була кращої якості – сорту А – важливо обрізувати гілки у кращих деревах майбутнього (так званих М-деревах) у два-три прийоми на висоту до 10 м.
«Львівська область є лідером щодо рубок переформування в Україні завдяки добрій співпраці із Львівським ОУЛМГ. – розповів про український досвід науковець – Тут рубки переформування проведені на площі понад 5 тис. га. Вже видно добрі результати. У рамках міжнародного проєкту в ДП «Львівське лісове господарство» було закладено два мартелоскоп-стаціонари, які слугують для проведення відбору дерев у рубку, тренування виробничників і студентів, якими будуть наслідки відведення дерев у рубку з економічної і біологічної точок зору».
Також, за словами вченого, у Страдчівському навчально-виробничому комбінаті НЛТУ України теж закладено низку навчально-виробничих стаціонарів для тренування студентів і виробничників.
Нюанси заготівлі деревини у таких лісах
Як розповів Василь Лавний під час дискусії по завершенні свого виступу, при веденні наближеного до природи лісівництва потрібна висока кваліфікація працівників лісового господарства, тому що відводити дерева у рубку у такому змішаному різновіковому деревостані дуже відповідально, оскільки цей визначальний процес впливає на майбутнє деревостану. Лісничий має дивитися, щоб сприяти наявному підросту молодих дерев третього ярусу, щоб забезпечити якість стовбурів у середньому ярусі, і щоб звалити дерево, яке досягло цільового діаметру без шкоди для сусідніх ростучих дерев.
У таких багатоярусних лісах застосовується тільки звалювання дерев бензопилами. Якщо брати закордонний досвід, то рішення про відведення дерев у рубку приймає лісничий. Він укладає контракт тільки із тими лісозаготівельними компаніями, які якісно (що дуже важливо) проводять звалювання і трелювання дерев без пошкодження ростучих дерев. Трелювання, як правило, здійснюється кіньми.
За словами науковця, у Німеччині залежно від відстані трелювання, від лісництва та лісгоспу собівартість звалювання і трелювання 1 м3 деревини, заготовленої в таких лісах складає в середньому €30. Це дорожче, ніж якби деревину заготовляли в інших лісах, оскільки робоча сила коштує дорого – за годину роботи у німецькому лісгоспі робітнику платять €30. Окрім того, ще потрібно мати техніку, паливо-мастильні матеріали, але оскільки в Німеччині густа мережа лісових доріг, це знижує собівартість заготівлі деревини.
Вибіркова система господарювання наближеного до природи лісівництва найповніше виконує усі екосистемні послуги лісу, наголосив Василь Лавний. У цьому її безсумнівна перевага. Це певною мірою компенсує вищу вартість заготівлі деревини у таких лісах. Окрім того, рубки переформування можуть допомогти адаптувати українські ліси до змін клімату – відповідаючи на питання, вчений зазначив, що досвід ведення наближеного до природи лісіництва в умовах зміни клімату можна перенести на захід і північ України, де є сприятливі умови для поновлення природніх видів. Проте перейти на наближене природне лісівництво – дуже тривалий процес, який займе багато часу, але присутні на форумі науковці зазначили, що, на їхню думку, українське лісове господарство таки піде цим шляхом.
