Древній монастир Варовітец в Єтрополі, де ніколи не припинялося духовне життя, поступово оновлюють, зберігаючи при цьому колишній його вигляд.
Єтропольський монастир Святої Трійці відомий далеко за межами Болгарії. Протягом століть до цієї обителі здійснюють релігійне паломництво християни з різних країн. Монастир було закладено в 1158 році, а до XVI-XVIII ст. він перетворився на скарбницю знань і найважливішу літературну школу – другу за значенням після Рильського монастиря. Тут листувалися й поширювали богослужбові книги не тільки для Болгарії, а й для Сербії, Румунії й Афонських монастирів. У Національній бібліотеці в Софії зберігаються 76 уцілілих рукописів з Єтропольського монастиря.
Зараз обителлю опікується священний економ Єміл Георгієв Якімов. Він одержав благословення на цю роботу в 2003 році. За 14 років зроблено багато. Ігумен Єміл Якімов розповідає, як втілюють проект відновлення древнього монастиря.
«Церква у тому вигляді, в якому вона є донині, була побудована всього за два роки – у 1858-1860 роках. У той час Болгарія перебувала під владою Османської імперії, і історія говорить, що в турецького султана занедужала дочка. Відвідавши кілька разів монастир Варовітец, вона вилікувала. На знак подяки султан видав «фірман» – дозвіл на будівництво церкви. Цей документ й досі зберігається в нас у монастирі».
«Спорудження церкви стало можливим багато в чому завдяки зусиллям ченця Харісанта, – продовжує ігумен Єміл. – Він прожив у монастирі дуже довго, 51 рік його життя минув тут. І він допоміг побудувати церкву саме в такому вигляді. Для цього запросили знаменитого зодчого Івана Бояніна з міста Брацигово. Він також побудував церкву Святої Неділі у Софії, що, на жаль, була зруйнована у 1925 році».
Починаючи з 1930-х рр. протягом 60 років монастирем опікувалися черниці. Священний економ Єміл Якімов приїхав сюди з родиною в 2003 році, коли його дочці виповнилося лише кілька місяців.
«Перш за все ми взялися за ремонт храму. З’ясувалося, що дах потрібно замінити. Це непросто, адже необхідно було багато будівельних матеріалів, – розповідає ігумен Єміл Якімов. – Монастирю належить 4000 га лісу, так що деревина є, але потрібно було з неї виготовити достатньо різних за розмірами дощок. У 2008 році ми довідалися про верстати Wood-Mizer і вирішили один такий купити».
Особливість стрічкових пилорам Wood-Mizer полягає у тому, що вони легкі, важать не більше 2 т, їх можна перевозити й розпилювати деревину в будь-якому місці, навіть у лісі, вони можуть із великою точністю випилювати з колоди дошки заданих розмірів і при цьому заощаджувати деревину, тому що вузькі стрічкові пилки роблять пропил у колоді товщиною лише 2 мм, і в результаті з кожного стовбура отримують приблизно на одну дошку більше, ніж при використанні інших різальних інструментів.
Компанія «Wood-Mizer» заснована на християнських принципах, що викладено в місії компанії, у неї є програма співробітництва із християнськими організаціями. Тому монастир Єтрополе придбав верстат LT40 в 2008 році за спеціальною ціною.
«За допомогою цього верстата ми почали розпилювати деревину з наших лісів і перекрили дах храму. Потім у всіх будинках відремонтували дах і підлогу», – пригадує священний економ Єміл Якімов.
Архітектура монастиря Варовітец досить специфічна, тому вирішили, що зовнішній вигляд храму треба зберегти таким, яким він був протягом століть.
У 2012 році розпочали спорудження дзвіниці. Завдяки пожертвуванням монастир замовив дзвони в компанії Братів Велеганових.
«Протягом 200 років вже кілька поколінь цієї родини виготовляють дзвони – й не тільки для Болгарії. Ми вибрали їх і не помилилися», – розповідає ігумен Єміл Якімов. Кожного ранку в 8:05 дзвони сповіщають про початок літургії.
Багато прочан приходять сюди й підтримують реставрацію обителі своїми пожертвами. Особливо великі внески зробили Бойко Борисов, Єміл Димитров і Володимир Житенскі, чиї імена зазначені над входом до храму. Завдяки їхній підтримці вдалося замовити настінні розписи в художників з майстерні Сашо Рангелова.
«Раніше жодних розписів не було, тож це нові прекрасні твори мистецтва, які художник Сашо Рангелов разом зі своєю командою створили за 4 роки».6.jpg© Настінні розписи створені художниками з майстерні Сашо Рангелова
Колишні монастирські келії перебудовують у гостьові кімнати.
«За розміром вони такі самі келії, але ми додали необхідні вигоди – душ і туалет у кожній кімнаті». Тепер у прочан є можливість зупинятися на кілька днів у монастирі Варовітец.
Деревину для будівництва розпилюють, а потім висушують атмосферним методом.
Ремонт усе ще триває.
«За планом робіт у нас тепер цей будинок», – ігумен Єміл вказує на монастирські келії, які перебудовані наразі тільки наполовину.
«Ми дуже задоволені роботою верстата Wood-Mizer і торік вирішили закупити ще один такий. Компанія «Wood-Mizer» пішла нам назустріч, ми одержали гарну знижку. Тепер матеріал, що його розпилюють на цих двох верстатах, використовують для реставрації інших церков і монастирів у нашій країні. Наприклад, зараз ми розпилюємо деревину для древнього монастиря в місті Ловеч, який відомий з IX століття. Церква в ньому була зруйнована, але зараз її відновили з матеріалів, виготовлених на наших верстатах Wood-Mizer» – стверджує священний економ Єміл Якімов.
