Лісовий і мисливський журнал
Зникнення ясена звичайного з карти західних українських лісів – питання часу.
Ще п’ять років тому про нову хворобу ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) ми могли дізнатися лише з інтернет-ресурсів. Історія виникнення невиліковної хвороби ясена починається, за твердженнями ряду науковців, з литовського міста Каунаса.
На початку 90-х працівники міського парку у м. Каунасі (Литва) запримітили раптове всихання ясенів. До слова, місто закупило саджанці ясена звичайного для озеленення, враховуючи те, що ця порода гарно культивується у міських паркових зонах. Як виявилося згодом, саме молоді ясеневі саджанці стали причиною занесення нової хвороби ясена в Європу з Азії (Китай), звідки вони й прибули. Саме в ті часи у Литві здійснювали масове озеленення, тож закупили багато саджанців ясена для цих потреб, які були зараженими.
Хвороба стала стрімко поширюватися європейськими широтами і буквально за 10 років охопила всю Європу.
У 1994–1996 роках професор академії Кракова (Польща) Т. Ковальський вперше описує новий інвазійний вид Chalara Fraxinea та визначає, що він є анаморфною (нестатевою) стадією гриба. Офіційно назва хвороби звучить як Chalara fraxinea T. Kowalski (2006) (Thielaviopsis fraxinea) – рак халаровий, або ж побутує ще така назва, як рак ясена.
– Враховуючи близькість до Кракова, можна припустити, що цей гриб міг поширитися на територію західної України ще тоді, у 1994 році, – припускає старший викладач кафедри лісової патології Національного лісотехнічного університету України, кандидат біологічних наук Ірина Мацях, яка є учасником європейського проекту Cost Action FP1103 Fraxback(«Всихання ясена в Європі: розробка рекомендацій і стратегій невиснажливого ведення лісового господарства»). – На жаль, ми не можемо сказати вам, хто здійснював обстеження і спостереження і про те, коли ми можемо зафіксувати якісь перші ознаки того, що ясен так почав випадати.
2010 року про хворобу ясена заговорили й українські лісопатологи, а 2013 року наявність цієї хвороби дослідили і на Тернопільщині – у Скалатському лісництві Тернопільського та в Улашківському лісництві (на території лісового заказника загальнодержавного значення «Дача Галілея») Чортківського лісових господарств.
Ірина Мацях п’ять останніх років працює з цією проблемою. Зокрема фахівець збирала матеріал усього західного регіону нашої держави, у результаті генетичних методів доказано присутність халарового гриба у лісових насадженнях ясена звичайного.
Яким чином можна визначити те, що доросле дерево хворе? Інвазійний гриб потрапляє у ясеневі насадження, починаючи з листкової пластини, далі він проторює собі дорогу до черешка, поширюючись у тоненькі гілки, згодом у більші, скелетні гілки, закупорюючи судини. Інвазійного гриба бачити, як кажуть, на око, неможливо, і в тому, за словами науковців, є біда, адже рак живе всередині, у тканинах дерева. Водночас можна спостерігати, що дерево ослаблене, якщо внизу воно вже уражене опеньком.
– Що ми можемо зробити? На жаль, нічого, – запевняє пані Ірина. – Той ясен, який є на території України – Fraxinus excelsilor – випаде, тому що гриб уражає дерева будь-якого віку на будь-якій території: поодинокі в парку чи на галявині, групами, куртинами в лісі. Вік не має значення: чи то маленькі саджанці, чи то величезні дерева. Скільки б років вони не мали для нього (гриба – прим.) не має значення. Тож зникнення такої породи на території західної України, як ясен звичайний, лише питання часу.
– Ні вік, ні місце зростання, ні клімат, – резюмує доцент кафедри лісівництва НЛТУ. – Тому що гриб є чужий, інвазивний. – Якщо візьмемо край Європи – Ірландію, Британію, я на свої очі бачила цілі плантації хворого ясена, де ясен звичайний є, власне, основною породою типотвірною, так як у нас, наприклад, дуб звичайний чи смерека, то виходять із ситуації, клонуючи дерева. Вибирають із насадження стійкі дерева, які теоретично більш-менш у тих умовах виживають, спеціально заражають їх у контрольованих умовах халаровим грибом, аби подивитися, наскільки стійкими вони можуть бути, тоді вже з них вирощують садивний матеріал.
Причиною приїзду цьогоріч, у травні, доцента кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України (НЛТУ) Володимира Крамарця та старшого викладача кафедри лісової патології НЛТУ, кандидата біологічних наук Ірини Мацях на Кременеччину було обстеження кількох кварталів Білокриницького лісництва ДП «Кременецьке лісове господарство», на наявність халарового раку ясена звичайного. До слова, ці ділянки в майбутньому ДП «Кременецьке лісове господарство» має передати у відання Національного природного парку «Кременецькі гори». Враховуючи те, що санітарні рубки (тим більше суцільні – прим.) у природно-заповідному фонді заборонені, а також зважаючи на масовий ажіотаж у пресі стосовно рубок у лісах, і те, що уражені дерева необхідно вибрати з ділянок обов’язково, з боку НПП «Кременецькі гори» на адресу науковців надійшло прохання дослідити ділянки, де масово всихає і випадає ясен звичайний. Насаджень з перевагою у складі ясена і за його участю налічується понад 200 га на території, що буде передаватись національному природному парку. На даний час господарські заходи з прибирання повалених дерев ясена не проводяться, загибла деревина накопичується у лісових насадженнях.
Назбиравши матеріалу – гілок молодих пагонів ясена звичайного, Ірина Мацях за зовнішніми ознаками дослідила, що вони заражені саме халаровим грибом, тож не тільки дорослі насадження, які лежать кварталами у Білокриницькому лісництві, уражені згаданою хворобою, а на природно поновлених молодих насадженнях уже присутній халаровий рак.
За словами науковців, є два варіанти подальшого розвитку подій: ясен зникне, а на його місці буде природне поновлення кленів – явора звичайного і гостролистого та граба звичайного; халаровий рак стане латентнішим і не встигне знищити всі насадження ясена звичайного, залишивши одиниці дерев, які будуть стійкіші до цієї хвороби.
Нині ситуація із всиханням ясена на Тернопільщині невтішна. Як повідомив заступник начальника Тернопільського ОУЛМГ Ігор Гуменюк, у Вишнівецькому і Кременецькому лісництвах цього ж держпідприємства уже зафіксовано масове всихання ясена. Всього ж на сьогодні на обліку в держлісфонді Тернопільщини стоїть 662 гектари ясеневих насаджень, як осередки раково-мікозних хвороб і стовбурних гнилей, де є тою чи іншою мірою випадання. Кременецький лісгосп має суцільних рубок 12 гектарів по Вишнівецькому лісництві в одному урочищі, то ясен звичайний випадає кварталами, Скалатське лісництво – ясен звичайний лежить повністю, Дача Галілея в Улашківському лісництві, де тільки ясен був, весь випадає і догниває.
Всього ж під загрозою є 7732 гектари ясеневих насаджень Тернопільщини, то ж зараз буде стояти необхідність збільшення обсягів санітарних рубок в ясеневих насадженнях і розроблення рекомендацій підприємствам із заміни у лісокультурному виробництві ясена звичайного на інші стійкіші види ясена або обмеження використання ясена у лісокультурному виробництві.
