Дерев’яні фасади набувають все більшої популярності в нашій країні. Оздоблення деревом зробить ваш будинок більш елегантним і колоритним, і додасть йому якусь індивідуальність. Але перш ніж приступити до обробки, потрібно вивчити пропозиції ринку і зважити всі їх плюси і мінуси, щоб максимально використовувати можливості оздоблювального матеріалу.
При виборі дерев’яного фасаду потрібно враховувати, що він повинен бути не тільки естетичним, а й функціональним. Обшивання будинку дерев’яними дошками – це один з найстаріших методів, що використовується для захисту зовнішніх стін. Останнім часом дерев’яні фасади витісняють на ринку синтетичні панелі. Сьогодні таку обробку можна зустріти на сучасних житлових комплексах, торгових центрах, офісних будівлях.
Дерев’яні фасади – повернення до природи
При виборі деревини для фасаду будівлі слід пам’ятати, що її властивості є наслідком багатьох чинників: структури деревини, режим сушіння, обробка препаратами, зберігання і правильний монтаж.
Рекомендуємо використовувати деревину, яка (залежно від сорту) після сушки матиме вологість близько 12-18% (+/- 2%). Як правило, для цього застосовують деревину з ялини, сосни, дуба, модрини, а останнім часом також все більш популярними стають фасади з екзотичних порід деревини в т.ч. червоного кедра, татачуба, берези, меранті.
Червоний кедр (Thuja plicata) є ідеальною деревиною для обробки зовнішніх стін. Кедр зростає в суворих кліматичних умовах Арктики. Деревина має високу стійкість до різних погодних умов, відмінними теплоізоляційними властивостями, а також винятковими естетичними якостями. Кедр має колір від бежевого до темно-коричневого. Дошки характеризуються широкою гамою кольорів, а також зміною кольору в межах однієї дошки. Згодом кедр буде змінювати первинний колір на сріблясто-сірий (патина).
Сибірська модрина (лат. Larix sibirica) проростає в суворому кліматі Сибіру. Це дерево з невеликим річним приростом і дуже міцне. Є в коричнево-медово-червоним кольорі. Модрина з часом покриється патиною (сірий колір).
Скандинавська ялина (лат. Picea abies) відбувається зі Скандинавії. Деревина має яскравий колір з легким жовтуватим відтінком, який часто називають білою деревини. Вона відрізняється від звичайних порід кращої фактурою деревини, має менше сучків і невеликі річні прирости, що має істотний вплив на витривалість і міцність деревини.
Татачуба (лат. Bagassa Guianensis) родом з Південної Америки. Деревина має жовто-коричневий, а з плином часу набуває темно-коричневий відтінок. У поєднанні з хорошим профілем надає привабливого вигляду фасаду будівлі.
Береза (лат. Aucoumea klaineana) використовується як матеріал для обробки фасадів порівняно недовго. Деревина має широкий діапазон кольорів від світло-рожевого до коричневого, завдяки чому можна легко підібрати колір фасаду.
Меранті (лат. Shorea pauciflora). Натуральна деревина має колір від сіро-коричневого до темно-червоно-коричневого. Фасад з деревини меранті прекрасно поєднується з віконною столяркою, виконаною з цієї ж породи деревини.
Природна міцність деревини характеризує природну стійкість до впливу мікроорганізмів, що руйнують деревину. Стійкість деревини щодо грибків вказана нижче (норма DIN EN 350-2):
- Клас 1 – дуже міцна (татачуба)
- Клас 2 – міцна (червоний кедр)
- Клас 3 – середньої міцності (сибірська модрина)
- Клас 4 – Маломіцні (Скандинавська ялина, Береза, меранті)
- Клас 5 – нестійка
Догляд за дерев’яними фасадами
Найбільш поширені способи захисту деревини включають в себе:
- Просочення – нанесення спеціальних рідких протигрибкових розчинів з вогнезахисною сумішшю.
- Фарбування – підвищує стійкість до ультрафіолетових променів, гальмує розвиток грибів і цвілі. Барвник проникає в деревину на кілька міліметрів і не утворює на поверхні плівку.
- Лакування – захищає від біологічної корозії, ультрафіолетового випромінювання, підкреслюють деревну структуру і насичує колір.