Підвищення цін на природний газ і електроенергію для населення до рівня ринкових дасть потужний поштовх розвитку біоенергетики.
Біоенергетика може розвиватися високими темпами, заміщуючи імпортний природний газ і нафтопродукти, якщо будуть подолані бар’єри для розвитку сектору.
Основними перешкодами для розвитку біоенергетики, крім війни, є відсутність затверджених довгострокових цілей, невизначена державна позиція щодо енергетичного використання сільськогосподарських залишків.
Також необхідно затвердити дорожню карту розвитку біоенергетики до 2050 р. або включити довгострокові цілі по біоенергетиці в оновлену Енергетичну стратегію до 2050 р. Розробити дієву і амбітну державну програму скорочення і заміщення споживання імпортного газу. Мінагрополітики мало б розробити рекомендації щодо можливої частки використання пожнивних решток для виробництва енергії.
На законодавчому рівні потребує вирішення проблема податку за викиди СО2, який несправедливо сплачують котельні та ТЕЦ/ТЕС на біомасі і біогазі. Світова практика – визнавати ці палива “СО2 нейтральними” і не накладати цей податок.
Цей податок прогнозовано зростатиме: в Україні від наразі 30 грн/т СО2 (<1 Євро/т), а у ЄС – близько 80 Євро/т.
Вважаємо за доцільне заборонити спалювання лісосічних відходів у лісі, яке дозволяється чинним Лісовим кодексом. Зобов’язати підприємства лісового господарства очищувати ліс шляхом збирання і транспортування лісосічних відходів до найближчої дороги, звідки бізнес купить і вивезе їх у якості палива. Спростити доступ третіх сторін до заготівлі порубкових решток у лісах.
Теплова енергія з твердих біопалив
Природний газ для населення штучно зроблено найдешевшим видом палива, який не вигідно заміщувати чи скорочувати його споживання.
При такій ціні газу зникає стимул для утеплення будинків і інших енергоефективних заходів. Наприклад, заміщенні газу твердим біопаливом.
Проблему можна вирішити, встановивши єдину ринкову ціну на газ для всіх категорій споживачів.
Для бідної частини населення варто запровадити фінансову підтримку з боку держави в електронній формі через систему Дія (монетизація субсидій).
Для промисловості і об’єктів комунальної і бюджетної сфери проблемою залишається відсутність цивілізованої біопаливної біржі, яка могла б бути гарантованим джерелом біопалива для виробників енергії і гарантованим джерелом збуту для виробників твердих біопалив.
Законопроєкт про її створення розроблено понад 4 роки тому і досі не розглянуто Верховною Радою.
Розвиток біоенергетики у Литві підтвердив дієвість і ефективність конкурентного ринку теплової енергії в централізованому теплопостачанні, який порушує монопольне становище теплокомуненерго і вирішує проблеми з доступом незалежних виробників до теплових мереж. Рекомендуємо запровадити цю модель в Україні.
Електроенергія з біомаси та біогазу
Існують значно рентабельніші альтернативи використання біомасової сировини: виробництво теплової енергії і заміщення природного газу по ринковій ціні, або виробництво біометану.
Причиною цього є штучне обмеження максимальної ціни е/е на різних сегментах ринку (price caps), а також у субсидування вартості електроенергії для населення в 2-3 рази у порівнянні з ціною е/е для промисловості.
Необхідні, принаймні, вирівнювання вартості електроенергії для населення з вартістю е/е для промисловості і підняття price caps до рівня, що забезпечуватиме достатню рентабельність виробникам е/е.
Якщо цього не буде зроблено, інвестори не вкладатимуть гроші у будівництво нових електростанцій в Україні, перенісши його у країни ЄС, де середня вартість електроенергії у 2-3 рази вища.
Потребує вирішення і проблема розрахунків не в повному обсязі і значна заборгованість перед виробниками е/е з ВДЕ за “зеленим” тарифом.
Необхідно забезпечити фінансову стабільність Гарантованого покупця через встановлення обґрунтованого тарифу на передачу е/е НЕК “Укренерго”.
Поліпшенню ситуації також сприятиме прийняття закону про контракти на різницю, який дозволить виробникам е/е з ВДЕ продавати її на різних сегментах ринку при компенсації Гарпоком різниці між вартістю продажу і зеленим тарифом.
Чекає вирішення і проблема відсутності механізму видачі гарантій походження для електроенергії, виробленої з ВДЕ.
Один з підтверджених механізмів розвитку ВДЕ і декарбонізації сектору енергетики країн ЄС є аукціони з державної підтримки проєктів з виробництва електроенергії з ВДЕ і маневрових потужностей та систем акумулювання електроенергії, необхідних для балансування енергосистеми з високою часткою ВДЕ.
На таких аукціонах ринковим шляхом встановлюється тариф на електроенергію з ВДЕ і від маневреної генерації, мінімально необхідний для інвестора. Необхідні підготовка і проведення таких аукціонів якнайшвидше після завершення воєнного стану.
Виробництво біометану
Технічним бар’єром є обмежені можливості подачі біометану у ГРС (особливо в літній час). Необхідний редизайн ГРС з об’єднанням споживачів у більш потужні кущі споживання, та встановлення компресорів, які зможуть перекачувати надлишковий біометан з ГРС у ГТС (“reverse flow” компресори).
Також потрібно запустити реєстр біометану у вигляді, який вимагають профільний закон і постанова КМУ. Потребує зняття заборони експорту біометану та визначення для біометану власного коду УКТЗЕД.
Для використання біометану на транспорті необхідне розроблення і прийняття закону щодо використання біометану як моторного палива, у т.ч. для громадського транспорту та сільськогосподарської техніки.
Необхідне включення до Енергетичної стратегії цілей споживання біометану (5-10% від споживання природного газу на транспорті до 2030 року), а також цілей щодо кількості газових заправних станцій.
Потребує розроблення механізму підтримки розвитку мережі газових заправних станцій (CNG і LNG). Необхідна розробка технічних вимог щодо використання біометану як моторного палива (CNG і LNG).
Також потрібно забезпечити можливості отримання гарантії походження біометану без підключення виробника до ГТС або ГРС.
Виробництво біоетанолу
Ключовим бар’єром у цьому секторі є відсутність вимоги щодо обов’язкової частки біоетанолу у бензині.
Необхідно встановити обов’язкову частку біоетанолу у бензині на рівні 10% для існуючих двигунів, а на перспективу – до 50-80% для авто з мультипаливними двигунами.
Наразі 12 країн ЄС мають частину ринку бензину Е10 від 45% (Естонія) до 100% (Болгарія, Румунія).
Ввести пільгове оподаткування на ввезення до України авто з мультипаливними двигунами, які можуть використовувати до 100% біоетанолу в якості палива.
Необхідне зменшення ставки акцизного податку на бензини моторні із вмістом не менше 5% біоетанолу, а також зменшення вимог щодо податкового векселя на повну ставку акцизу, необхідного при транспортуванні біоетанолу.
Виробництво біодизелю
Для розвитку цього напрямку пропонуємо встановити обов’язкову частку біодизелю у дизельному паливі на рівні 5%.
Забезпечити поступовий перехід на виробництво і споживання гідроочищеної рослинної олії (HVO), яка є повним аналогом дизельного пального і може використовуватися до 100% в існуючих дизельних двигунах.
Зменшити або скасувати ставки акцизного податку на біодизель. Встановити експортне мито на насіння ріпаку (10% митної вартості товару), аналогічне існуючому на насіння льону, соняшнику, рижію. Запровадити систему збирання відпрацьованої харчової олії в Україні.
Вирощування енергетичних рослин
Сектор потребує створення практично з нуля законодавчого врегулювання, включаючи визначення терміну “енергетичні рослини”. Необхідне збільшення строку договору оренди землі для вирощування енергетичних рослин до 20 років (зараз максимум 7 років).
Зазвичай цикл існування плантацій енергетичних рослин складає 20 і більше років. Вважаємо за доцільне обмежити максимальний розмір орендної плати за малопродуктивні та деградовані землі, на яких вирощуються енергетичні рослини, до 5% нормативної грошової оцінки (зараз до 12%).
Просимо Уряд і Верховну Раду підтримати сектор біоенергетики та організувати системну роботу по зняттю зазначених бар’єрів і прийняттю необхідних для цього законів і інших нормативно-правових актів.
Вважаємо, що подальший розвиток сектору дозволить Україні зміцнити енергетичну безпеку, повністю відмовитися від імпорту природного газу і значно скоротити імпорт інших енергоресурсів, сприятиме децентралізації і декарбонізації сектору енергетики
Георгій Гелетуха,
д.т.н., голова правління Біоенергетичної асоціації України
