Т. в. о. Голови Держлісагентства Віктор Смаль провів чергове засідання робочої групи з розробки проєкту Стратегії розвитку мисливського господарства та полювання України до 2030 року.
Як інформує Держлісагентство, на порядку денному засідання був розгляд зауважень та пропозицій в рамках оприлюдненого на сайті Держлісагентства проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку мисливського господарства та збереження біорізноманіття на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2023-2025 роках». До його обговорення були запрошені всі зацікавлені сторони.
Під час засідання члени робочої групи опрацювали всі пропозиції та зауваження до проєкту акта, що надійшли в установленому чинним законодавством порядку до Держлісагентства від 13 респондентів, зокрема від НВП Укрмисливрибпроект, Федерації мисливського біатлону України, Національного лісотехнічного університету України, Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР), громадської організації «Зелена сила», Поліського національного університету, експерта-кінолога, Інституту зоології їм І.І. Шмальгаузена, Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Запорізького національного університету, Білоцерківського національного аграрного університету, ГС «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь», ГС «Всесвітній фонд природи Україна».
За результатами розгляду та опрацювання всі враховані пропозиції та зауваження будуть внесені до проєкту Стратегії, з подальшим його направленням на погодження до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, повідомляють у Держлісагентстві та зазначають, що в основу Стратегії закладені ключові принципи Європейської Хартії з полювання та біорізноманіття, а також рекомендації зі сталого полювання згідно з Директивою Ради Європейського союзу про збереження диких птахів.
Як раніше розповідали у Держлісагентсві, головною метою розроблення Стратегії є:
– охорона й менеджмент дикої природи;
– збереження популяцій мисливських тварин та середовищ їх існування;
– збереження біологічного різноманіття через стале використання його компонентів і спільного отримання на справедливій і рівній основі вигоди, пов’язаної з використанням відновлюваних природних ресурсів;
– забезпечення збалансованості екологічних, економічних й соціально-культурних інтересів зацікавлених сторін;
– розвиток мисливської галузі;
– дотримання високих стандартів полювання;
– підвищення рівня інформованості населення з питань біологічного різноманіття, а також активізація участі громадян у діяльності щодо його збереження.
