“До  роботи в умовах війни нам довелося адаптовуватись так само не просто, як і всім”, – ТОВ “Інтерсорс”

30 Views
Фото: ГС "АДПУ"

Пелетний завод «Інтерсорс» входить до ТОП 6 великих виробництв в Україні. Сучасне обладнання європейських виробників дозволяє компанії бути конкурентним серед сертифікованих пелетних виробництв Європи. Висока якість продукції, сертифікована європейськими лабораторіями, свідчить про високий рівень та надійність підприємства. 

Сьогодні ми дізнаємось про те, як команда “Інтерсорс” організувала робочі процеси в умовах повномасштабного вторгнення, як вплинули на роботу підприємства перекриття польсько-українського кордону та ще багато цікаво. Говоримо з Вікторією Євтушенко. 

Робота компанії під час війни

Насамперед хочу сказати, що ми пишаємося нашими виробничими потужностями та потенціалом підприємства (45 тис тонн на рік), який маємо завдяки інженерам всесвітньо відомих компаній: ANDRITZ (Данія) та BRUKS (Німеччина), які проектували наш завод, встановлювали та запускали повністю автоматизовану виробничу лінію у 2009 році. Незважаючи на те, що цьогорічному заводу вже 15 років, ми, як і раніше, можемо випускати продукцію європейської якості. Це щорічно підтверджуємо сертифікацією за стандартами EN plus. Якість кожної партії продукції ми контролюємо у власній лабораторії.

За ці 15 років завод переживав різні періоди злетів та падінь, пов’язаних переважно зі змінами цін на сировину та пелету. Оскільки завод не є кінцевою ланкою з переробки відходів ланцюжка деревообробного виробництва, то ми на 100% залежимо безпосередньо від коливань вартості сировини. З 2009 року основною сировиною для виробництва пелети був горбиль та обабіч – відходи деревопереробних підприємств, які не мали ще своїх невеликих потужностей з виробництва тріски, пелети, брикети.

Але з розвитком цього ринку, виробники стали добудовувати пелетні лінії і самі переробляти обапол, отриманий на своїх виробничих ділянках, що призвело до підвищення ціни на цю сировину для нашого виробництва, а дрова, що продаються в були і є занадто для нас дорогими по ціні. Тому завод був завантажений лише на 30% своїх можливостей.

До  роботи в умовах війни нам довелося адаптуватись так само не просто, як і всім. Хаос на ринку пелети, які внесла війна, спочатку дав нам можливості спробувати запустити виробництво на повні потужності, оскільки попит перевищував пропозицію і ціна зростала стрімко, тому ми змогли купувати дрова промислового використання для виробництва пелети на аукціонах – економіка дозволяла.

Наприкінці листопада, на початку грудня 2022 року ми виграли на аукціонах ліцензованих товарних бірж близько 2500 м3 деревини з великою надією підтягнути людський ресурс та збільшити обсяги виробництва. Але обстріли енергосистеми України та відсутність електроенергії не дозволили нам цього зробити – запускати таке потужне виробництво на короткий нічний час економічно недоцільно.

Узагальнимо всі перераховані вище проблеми в нашій галузі. Вважаємо, що заміщення природного газу місцевим відновлюваним біопаливом має бути для держави пріоритетом, значно важливішим за експорт деревного палива, чи його продаж деревообробним підприємствам для виготовлення деревних плит. 

Перекриття кордонів польськими мітингувальниками 

Наша продукція виробляється в місті Берегово Закарпатської області та відправляється через кордони Угорщини, Словаччини та Румунії. З моменту блокування польського кордону черги на цих напрямках збільшились та становили 2-2,5 тижні.

Ця проблема була для нас ще глобальнішою у зв’язку з тим, що зима-осінь 2023 та зима 2024 були рекордно теплими + на складах європейських трейдерів залишилася пелета, куплена на моменті пікової її ціни 2022 та 2023 рр. через військовий хаос і перерозподіл ринку.

Ціни на пелету рекордно обвалилися і різко збільшилися ціни на перевезення. І ті контракти, які ми були підписані на умовах DAP, стали різко збитковими. Ми знову були змушені відмовлятися від виграних на аукціонах обсягів, мотивуючи це непрогнозованими теплими погодними умовами та чергами на кордонах. 

Весь пелет, вироблений у 2023 році на даний момент є збитковим, а підприємство зупинило виробництво з листопада 2023 року через його нерентабельність. У такій ситуації, на жаль, опинилося багато пелетних виробництв не тільки в Україні, а й у Європі.

Перспективи розвитку та пропозиції щодо удосконалення роботи учасників ринку деревини

Україні потрібно якнайшвидше розробити дієву і амбітну державну програму  скорочення і заміщення споживання імпортного газу. Така програма має стати основою відновлення енергетики України. 

Проблема нашого підприємства є маленьким прикладом глобальної проблеми в галузі виробництва біопалива, яка ще не вирішена швидко на державному рівні, тому, вирішивши її на нашому прикладі в Закарпатській області, в майбутньому вона могла б масштабуватися на інші регіони України і глобально вирішити проблему часткового заміщення газу, як в розвинених європейських країнах.

Як ми бачимо його рішення для нас сьогодні:

1. Заборонити спалювання лісосічних відходів в лісі. Цей спосіб очищення лісосіки дозволяє чинний Лісовий кодекс України. 

Замість цього зобов’язати підприємства лісового господарства очищати лісосмугу шляхом збирання і транспортування лісосічних відходів до найближчої дороги, звідки бізнес з задоволення купить і вивезе їх для подальшого виробництва палива. 

Визначити таку неліквідну деревину в класифікації, запропонованій на аукціонах ліцензованих товарних бірж як «відходи».

На лісогосподарських підприємствах сформувати окрему собівартість таких відходів, хоча б частку від кількості дров промислового та непромислового виробництва. 

Багато державних установ у Закарпатській області перевели свої котельні на альтернативні види – палива-тріску та пелету і, маючи електроенергію та адекватну ціну на сировину, ми могли б закривати ці потреби в умовах високої ціни на газ та відсутності електроенергії для побутових споживачів.

2. Зменшити вартість дров для пелетних виробництв, якщо вони не викуповуються повністю на аукціонах, обґрунтовуючи тим, що ми можемо виробляти альтернативне паливо для потреб України в такий складний енергетичний та воєнний час.

Знаємо, що спалювання деревини внаслідок санітарних рубок вже заборонили у лісових господарствах. Дати можливість переробним виробництвам його купувати. Від лісгоспів забезпечити вивезення цієї сировини до місць завантаження.

Наше підприємство має величезні потенціал у вигляді виробничих потужностей для забезпечення споживачів різного рівня в альтернативному паливі – тріску та пелеті, а також забезпеченні робочих місць, виплати податків державі, залученню валюти. Ми дуже сподіваємося, що ДП «Ліси України» зможуть провести грамотну цінову політику, підтримати такі підприємства як наше та переглянути вартість дров, хоча б в опалювальний період, коли діє заборона на їхнє вивезення на експорт, щоб підтримати вітчизняного виробника, – підсумовує Вікторія.

ГС “АДПУ”

Поширити статтю