Не секрет, що купівля деревини для українських деревообробників нагадує своєрідний квест. Деякі великі лісопереробники скаржаться, що нині необхідно об’їздити всю Західну Україну, щоб хоч якось забезпечити сировиною підприємство, малі ж нарікають на неможливість придбати деревину.
Але і для перших, і для других проблемою є технічні підприємці й фірми-посередники на торгах, які лише перепродують лісопродукцію, а не займаються її переробкою (хоча біржі й намагаються із цим боротися). А це, своєю чергою, призводить до нестачі деревини для місцевих деревообробників. Проблему поглиблює й те, що шанси потрапити на торги в інших областях, за словами деревообробників, для немісцевих дуже малі.
Проте основним каменем спотикання у складних взаєминах деревообробників і лісівників залишається висока ціна на деревину. Андрій Ковтун, представник спільного українсько-китайського підприємства «Укрлісхолдинг», зазначив, що компанія змушена була закупити для власних потреб деревину у Словаччині за ціною, яка в українських лісових підприємств передбачена вже на складі. Він також додав, що у такій ситуації варто задуматися над доцільністю перенесення своєї діяльності в іншу країну.
Правила гри щодо реалізації деревини спробували врегулювати на Львівщині, де, за твердженнями деревообробників, деревина дорожча, ніж в інших регіонах (щоправда, лісівники навели власні розрахунки, за якими це не зовсім так), але й деревообробники тут теж сильніші – згідно з даними департаменту економічної політики Львівської облдержадміністрації, частка деревообробної галузі в структурі загального обсягу реалізації і становила у 2016 році 8,7%. Окрім того, обсяг реалізованої продукції та капітальних інвестицій за 2014–2016 рр. суттєво зріс. Також порівняно із 2015 р. на 5,8% зріс експорт у 2016-му.
Але незабаром на деревообробників Львівщини очікує ще одна халепа – за прогнозами департаменту економічної політики Львівської облдержадміністрації в області цьогоріч заготовлять деревини менше на 9,45% – орієнтовно 1 042 455 м3 порівняно із 1 151 376 м3 у 2016 р. І ситуацію просто так не покращиш, оскільки, за словами Анатолія Дейнеки, начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, рубки головного користування регулюються розрахунковою лісосікою, яку визначають на 10-річний період, а щодо отримання деревини від інших видів рубок, то тут є лімітувальні фактори: нові санітарні правила, за якими призначати суцільну санітарну рубку можна тільки у всихаючих і всохлих насадженнях, деревина з яких у кращому випадку годиться на дрова, неможливість проведення лісогосподарських заходів у природозаповідному фонді або проведення їх із великими труднощами, період тиші тощо.
Відтак деревини стане менше, а брак її деревообробники відчувають вже сьогодні, адже з року в рік потреби у ній зростають. До того ж вона дорожчатиме. Отже, потрібно шукати нові механізми взаємодії між деревообробниками та лісівниками.
З огляду на це під час зустрічі голови Львівської ОДА Олега Синютки із представниками лісогосподарських та деревообробних підприємств директор департаменту економічної політики облдержадміністрації Роман Филипів запропонував зробити рейтинг деревообробних підприємств, ґрунтуючись на показниках кількості найманих працівників, податкового навантаження, ефективності виробництва, середній заробітній платі та глибинній переробці, і першочергово забезпечувати деревиною підприємства, які є найкращими у цьому рейтингу та вишукувати додаткові можливості для цього, якщо раптом вони не зможуть купити необхідний обсяг деревини на аукціонах.
Представники зацікавлених сторін таку ідею загалом підтримали. Серед пропозицій також були моніторинг аукціонів, систематичний обмін інформацією, щоб уникнути різноманітних маніпуляцій, детінізація деревообробної галузі, спільна робота щодо збільшення кількості деревини на ринку з метою забезпечення деревообробників сировиною у 2017 році на не нижчому ніж у 2016-му рівні. Деревообробників також закликали модернізувати свої підприємства, адже умови вільного ринку ставатимуть дедалі суворішими.
