25 мільйонів євро інвестицій – для вітчизняної деревообробки протягом останніх років сума рекордна. Саме стільки коштів шведські інвестори вкладають, щоб збудувати в Україні сучасне підприємство «Українські лісопильні» в Костополі (Рівненська обл.).
Запуск виробництва запланований на осінь, а інвестори вже говорять про готовність і надалі працювати на українському ринку та будувати додатковий лісопильний завод. Про те, як триває підготовка до старту «Українських лісопилень», їх економічна та соціальна роль, а також про плани на майбутнє нам розповів директор підприємства Дмитро Боженюк.
«Українські лісопильні» – високоавтоматизоване виробництво, обладнане за європейськими стандартами, – розпочинає розмову Дмитро Олексійович. – Обладнання, яке сьогодні монтується в Костополі, фінського виробництва Heinola, аналогів якому на теренах України немає. Будівництво такого заводу уже давно було на часі, але з різних обставин ніхто на це не зважувався. В Україні до прийняття мораторію на експорт круглих лісоматеріалів склалася парадоксальна ситуація: наші громадяни без роботи, а ми відправляємо кругляк за кордон й потім за валюту купуємо зроблені з нього меблі та інші вироби. Інвестори «Українських лісопилень» першими відважилися налагодити у нашій країні переробку кругляка у промислових масштабах. Ми забезпечуватимемо ринок обрізними пиломатеріалами (дошками) які є сировиною для столярних, будівельних, меблевих та інших підприємств. Отож, маємо надію, що старт роботи нашого заводу запустить ланцюгову реакцію подальшого розвитку вітчизняної деревообробної галузі.
– На якому етапі зараз знаходиться будівництво заводу?
– Зараз ми закінчуємо монтажні роботи і переходимо до налагодження систем автоматизації та тестування усього виробничого циклу: починаючи зі складу кругляка і закінчуючи пакуванням пиломатеріалів. На осінь заплановано запуск першої черги виробництва, продуктивністю 200 тис. м3 пиломатеріалів. Вийти на повну проектну потужність у 300 тис. м3 ми плануємо у 2017 році.
Щоправда, з початку старту проекту нам довелося подолати чимало бюрократичних труднощів. Складалося враження, що попри декларовану підтримку закордонних інвестицій у вітчизняну деревообробку, таким інвестиціям насправді не раді. І хоча ми змогли подолати ці труднощі, така ситуація насправді відлякує багатьох інвесторів. Тому дуже важливо, щоб сьогодні держава, органи місцевої влади надавали підтримку та сприяли розвитку інвестиційної діяльності. Адже це є основним стабілізатором економіки країни.
– При таких обсягах переробки підприємству потрібно чимало кваліфікованих працівників. Скільки українців зможуть отримати роботу на лісопильнях?
– Впродовж багатьох десятиліть деревообробка є однією з основних спеціалізацій мешканців Костопільщини, отож проблем із кваліфікацією кадрів у нас немає. У липні ми продовжуємо набір працівників і їх навчання на підприємстві. Фінські та шведські спеціалісти, що задіяні сьогодні на будівництві, високо оцінюють професіоналізм українських працівників. А інженерний склад постійно проходить навчання на сучасних деревообробних підприємствах у Фінляндії. Загалом у Костополі «Українські лісопильні» створюють біля 150 нових робочих місць.
– Це чималий соціальний ефект.
– Так, у соціальному відношенні ситуація покращиться, оскільки багато сімей отримають стабільне фінансування, батьки, замість заробітків за кордоном, залишаться з дітьми і працюватимуть тут, в Україні. Окрім того, на будівництві працює близько півтора десятка підрядних українських компаній та організацій, що задіяні у монтажних та будівельних роботах. Тому запуск такого підприємства сприятиме покращенню як соціального так і економічного життя українців
– Підприємство розташоване на території міста, як ви плануєте вирішувати проблеми з заторами та пошкодженими дорогами?
– Спершу хочу відзначити, що помилковою є думка про істотне збільшення кількості вантажних автомобілів на вулицях міста. Адже відходи нашого виробництва (тирсу) буде споживати виробник ДСП, що працює по сусідству. Відповідно в нього відпаде необхідність споживати ліс в тих кількостях, в яких він його споживав, і як наслідок – зменшиться кількість автовозів що йому возять ліс зараз. Загалом проблема заторів є старою, тому ми розробили проект транспортної розв’язки та обладнуємо майданчики для відстоювання великогабаритного транспорту на території заводу. Поряд з цим, відповідно до підписаної з містом угоди про соціальну співпрацю, підприємство братиме дольову участь у ремонті та відновленні доріг.
– Подорожуючи регіонами із розвиненим лісопилянням, можна побачити гори тирси, вплив яких на екологію далеко не позитивний. Станом на сьогодні «Українські лісопильні» – найбільше лісопильне підприємство України, отож відходів буде чимало. Що плануєте із ними робити?
– Проект «Українські лісопильні» є безвідходним виробництвом. Відходи лісопиляння можна розділити на три групи: кора, кускові відходи, тирса. Кору використовуватиметься у якості палива для котельні підприємства. Подрібнені кускові відходи разом з тирсою постачатимемо сусідньому підприємству, яке виробляє ДСП. Отож, наше виробництво – екологічно дружній проект.
На які ринки збуту Ви орієнтовані?
– Здебільшого ми орієнтовані на експорт. За нашими оцінками, на внутрішній ринок найближчим часом ми зможемо реалізувати до 20% продукції. Але, сподіваюся, український ринок динамічно розвиватиметься і за кілька років він стане основним ринком збуту для «Українських лісопилень».
Співвласник «Українських лісопилень» шведський інвестор Йохан Дунбек переконаний, що не дивлячись на ряд економічних та бюрократичних проблем, країна має великий потенціал для розвитку деревообробної галузі, тому налаштований і надалі інвестувати у створення сучасних конкурентоспроможних деревообробних підприємств:
«Відповідно до нашого інвестиційного плану ми продовжимо працювати в Україні – розповідає Йохан Дунбек.- Розпочинаємо втілення проекту другого лісопильного підприємства у Сарненському районі. В нього ми плануємо інвестувати загалом 20 мільйонів євро. Це сучасний завод по переробці деревини, що буде оснащений фінським обладнанням Weisto R200 HewSaw. Запланована виробнича потужність такого підприємства – 250 тис. м3 пиломатеріалів на рік. Запуск нового виробництва створить у регіоні до 100 нових робочих місць й так само відповідатиме європейським суворим стандартам, в тому числі екологічним. Високоякісні пиломатеріали, класифіковані відповідно до скандинавських норм, будуть доступні і на українському ринку. Тому тут з’явиться можливість розвитку виробництва висококласних дорогих меблів, євро-бруса, внутрішніх панельних обшивок тощо. Окрім того, наша продукція стовідсотково буде мати сертифікат походження сировини і це стане хорошим зразком для інших деревообробних підприємств України підтримати наше спільне прагнення – максимально збільшити цінність відновлювальних ресурсів українських лісів. Це лише початок наших зусиль у цій справі, але я з нетерпінням чекаю можливості брати активну участь в цьому надихаючому процесі й надалі. Запуск цього заводу ми плануємо на 2017 рік».
Довідка
Директор ТОВ «Українські лісопильні» Боженюк Дмитро Олексійович – народився 1957 року у м. Надвірна Івано-Франківської області. Вищу освіту здобув у Київському інженерно-будівельному інституті (нині – Київський національний університет будівництва і архітектури). На початку 1980-х працював на Львівському домобудівному комбінаті. У 1987 році продовжив роботу на Надвірнянському лісокомбінаті. У другій половині 1990-х брав активну участь у відродженні деревинно-плитного виробництва на базі колишнього Надвірнянського лісокомбінату. На посаду директора «Українських Лісопилень» призначений у лютому 2016-го.
