Директорка ТОВ «ВГСМ» Ірина Мацепура розповіла платформі Wood Industry UA про компанію, завантаженість виробництва під час воєнного стану, експорт, внутрішній ринок і перспективи галузі.
Далі – пряма мова Ірини Мацепури.
«Наше підприємство створене в березні 2010 року. Але цей виробничий майданчик має давнішу історію – деревообробкою тут займаються майже 200 років. А якщо говорити про відносно недалеке минуле, то з 1992 року тут розміщувала замовлення ІКЕА (на зрощений щит і вироби з нього). Ну а наше ТОВ «ВГСМ» виготовляє дерев’яні стільці, зрощений щит і меблі з нього, чорнову меблеву заготовку. Основний ринок збуту – країни Європи.
Виробництво зараз завантажене на 50%. Ми перейшли на роботу в одну зміну. Цьому передувало декілька причин. По-перше, нестабільний валютний курс середини 2019-2020 років, потім – другої половини 2021 року. Це призвело до втрати до 15-20% своєї вартості, тож ми відразу стали отримувати за відвантажену продукцію набагато менше виручки. Це знищило обігові кошти і не давало можливості якогось технічного переоснащення. Початок війни теж ознаменувався валютними коливаннями, коли курс валют для юридичних осіб відрізнявся від курсу валют для фізичних осіб на 15%. Це відразу розбалансувало ціни.
Ринок для нашої продукції в Україні є. За останні роки ми наростили лінійку своїх виробів. Також створили інтернет-магазин. Ми представлені на різних торгових майданчиках, активно спілкуємося з різними мережами. На жаль, війна тримає нас в невідомості щодо майбутнього. Але ми сподіваємося на перемогу і на те, що у відновлених оселях будуть і наші меблі.
90% обсягу нашого виробництва іде за кордон. Для того, щоб експорт розвивався, потрібні контракти, виконання їх умов, присутність на зовнішніх ринках, сертифікація, конкурентоспроможність. Також необхідно налагоджувати логістику. Така ситуація, як зараз, коли автомобілі стоять замитненими, але не можуть перетнути кордон більше тижня, – дуже відчутний негатив для бізнесу.
Теоретично Україна може стати лідером із виробництва меблів у Європі. Про терміни говорити не буду – це довга історія. Для цього потрібне потужне фінансування галузі. В першу чергу, для технічного переоснащення, а також для навчання дизайнерів і виробничників. Поки що ми переважно є економікою замовлень. А коли вийдемо на рівень продукції власного дизайну – також питання часу.
Також є питання державного регулювання. Доки галузь працює на самовиживанні і ініціативі підприємців, то лідерства України у сфері виробництва меблів не буде. Воно може настати в результаті динамічної злагодженої роботи від законодавців до управління лісами, потім – до деревообробки і збуту, плюс всі забезпечуючі інститути (банки, сертифікація, дозвільні документи, навчальні заклади, де готують кадри, тощо).
А коли до нас на практику приходять студенти випускних курсів, які не вміють креслити, не розуміють, що за верстати перед ними, то до лідерства далеко».
Джерело: Facebook Wood Industry UA
