Допоки українці надалі здебільшого імпортують обладнання для потреб деревообробної та меблевої галузі, італійці впевнено демонструють, що машинобудівна галузь, а разом з нею і деревообробка, і меблеве виробництво, можуть розвиватися і давати чималий прибуток.
У Європі в 2016 році було вироблено деревообробного обладнання та інструментів вартістю €6,7 млрд. За Німеччиною, лідером із виробництва деревообробного устаткування та інструментів, якій у 2016 році належало 43% ринку, впевнено йдуть італійці із часткою 31%. Із хорошими показниками завершився 2017 рік, а 2018-й має стати ще більш обнадійливим – принаймні на це вказують дані, оброблені Центром досліджень Acimall та асоціацією Confindustria, яка представляє промислові компанії.
Виробників обладнання очікує світле майбутнє
Отож, барометр для італійських виробників деревообробного і меблевого обладнання та підприємств показує гарну погоду. Згідно з нещодавно опублікованими даними Acimall, у 2017 році італійська деревообробна та меблева машинобудівна галузі досягли показника €2,29 млрд, що на 11,6% більше, ніж попереднього року.
Не менш переконливими були й показники експорту італійського деревообробного та меблевого обладнання – €1,6 млрд, що на 7,1% перевищує дані за 2016 рік. Найбільше імпортували італійського деревообробного обладнання США, де придбали його на загальну суму €165,5 млн, далі − Німеччина (€105,8 млн), Польща (€102,4 млн) та Франція (€92,5 млн).
Але зріс не тільки італійський експорт обладнання, а й імпорт. Його значення у 2017 році становило €199 млн, що на 10% більше порівняно із попереднім роком.
Внутрішній італійський ринок також продовжує зростати завдяки інвестиційним заходам підтримки, запровадженим італійським урядом упродовж останніх років.
Подальший прогрес очікується і в короткостроковій і в середньостроковій перспективі: в 2016 році внутрішнє споживання італійського деревообробного обладнання становило €743 млн, які зросли до €894 млн (на €140 млн) в 2017 році. Окрім того, все вказує на те, що внутрішній італійський ринок деревообробного обладнання у 2018 році перетне поріг у €1 млрд, таким чином встановивши новий рекорд після €900 млн в 2001 році.
Традиційне дослідження ринку від Acimall прогнозує італійцям світле майбутнє: IV квартал 2017 року завершився зі зростанням на 36,8% порівняно з відповідним періодом 2016-го (темпи зростання в липні-серпні становили 42,9% порівняно з аналогічними місяцями попереднього року). Такі показники є результатом збільшення замовлень обладнання з-за кордону, які зросли на 35,2% (51,5% у ІІІ кварталі) і значного розвитку італійського попиту (зростання на 49,5% протягом жовтня-грудня 2016 року, хоча в ІІ кварталі цей показник становив лише 19,7% )
Як це їм вдалося?
Унаслідок світової економічної кризи 2008-2009 років, найгіршої з часів Великої депресії, коли світ увійшов у глобальну рецесію, яка спричинила повсюдне скорочення бізнесу, зростання безробіття і згортання державних доходів, темпи зростання ВВП знизилися до −2,1% (рис. 3), що не могло не позначитися як на світовій економіці, так і на становищі кожної держави. Тим більше, що у Європі темпи зростання ВВП були значно нижчими, ніж на світовому рівні і становили −4,3%. Проте не встигла Європа оговтатися від кризи 2008-2009 років, як на неї чекав наступний удар – криза 2011-2013 років, яку згодом назвуть кризою державних боргів в Єврозоні, оскільки її спричинила неспроможність урядів деяких європейських країн самостійно рефінансувати державні борги без допомоги третіх країн. Темпи зростання ВВП у Єврозоні, які встигли трохи відновитися у 2010 році, знову знизилися до −0,4% у 2012 році (рис. 4). У 2015 році було зафіксовано найбільше зростання темпів ВВП до 2,4%, далі поступово вони почали знижуватися до 2% у 2016 і 2017 роках, а на 2018-й прогнозують зростання ВВП на 1,8%.
Як ми вже зазначали, кризи не оминули жодну країну, а тим паче ті, які розташовані в Європі. Отож, не стала винятком й Італія. Темпи зростання ВВП цієї країни у 2009 році знизилися до −5,5%. Після зростання ВВП до 1,7% у 2010 році чергова криза – і знову спад ВВП до −2,8% у 2012 році. Але, як демонструє рис. 5, складні часи для Італії залишилися позаду, тому що у 2016 році розпочалося відновлення економіки і машинобудівної галузі зокрема.
Власне техніка та обладнання – це одна із основних експортних статей Італії. Тому уряд цієї країни, допомагаючи важливому для своєї економіки сектору відновитися після криз та узявши курс на втілення концепції Industry 4.0, прийняв рішення рухатися у таких напрямах: державні інвестиції у розмірі близько €20 млрд, супер- і гіперамортизація 130% та 250%, 50% податковий кредит на інвестиції у дослідження і розвиток нових технологій виробництва. Для підприємства матеріальна вигода досить суттєва. Для прикладу, якщо інвестиція у передове виробниче рішення становила €1 млн, то при вартості амортизації у розмірі 250% закупівельної вартості підприємство отримає 5-річну податкову пільгу, рівноцінну €360 тис. І такі заходи виявилися доволі ефективними – вони не лише дали змогу подолати наслідки криз, а й стимулювали виробництво обладнання.
«Італійські користувачі вочевидь переживають період підвищеної довіри, яка разом із державними стимулами створює значний попит, перевершуючи навіть найбільш оптимістичні очікування, – вважає Даріо Корбетта, директор Acimall – Такі результати не тільки прийнятні для продавців технологічного обладнання, а й передбачають підвищення конкурентоспроможності всієї системи: за останні кілька років деревообробна та меблева промисловість подолали дуже складний період, протягом якого всі інвестиції звели до мінімуму. Отримавши більш інноваційні та оновлені технології, тепер споживачі італійського обладнання можуть покладатися на ефективніші інструменти, виробляти більше і краще, використовуючи концепцію Industry 4.0, посилюючи зв’язок між технологією і системою керування підприємством, відновити свою конкурентоспроможність і продуктивність, щоб запропонувати привабливу продукцію клієнтам».
За даними асоціації Confindustria, портфель замовлень виробників деревообробного устаткування збільшився до 3,6 місяця у ІV кварталі 2017 року (порівняно з 3,4 у попередньому кварталі). Ціни на обладнання станом на 1 січня 2018 року зросли на 1,1%. Збільшення виробництва прогнозує 50% опитаних, а решта 50% вважає, що воно залишиться на стабільному рівні. Щодо кількості працівників, то 72% виробників обладнання вважають, що зайнятість буде незмінною, а 28% вважають, що вона зросте. Також 72% респондентів припускають, що в короткостроковій перспективі замовлення з-за кордону будуть зростати і надалі, а 28% не очікують значних змін. Що ж до внутрішнього ринку, то 39% респондентів очікують позитивних тенденцій, 56% вважають, що все залишиться стабільним, а 5% побоюються скорочення бізнесу.
Меблеве виробництво
У деревообробній та меблевій галузі Італії працює 40 тис. компаній із 360 тис. осіб. Сумарний оборот цих галузей – €30 млрд.
Якщо брати італійську деревообробку, то основне, на що спрямована діяльність італійців в цій царині, – це плитне та виробництво машин і технічного обладнання для фінішної обробки поверхонь. Загалом італійці зробили ставку на глибоку переробку деревини, то ж чи варто дивуватися, що про їхні меблі знають далеко поза межами Італії – вони вже стали своєрідним брендом.
На рис. 6 зображено виробництво меблів у країнах ЄС та Італії у 2016 році за даними Євростату. Як бачимо, італійські меблі становлять доволі значну частку меблів, виготовлених у ЄС.
Як і загалом по ЄС, найбільше італійці виробляють дерев’яних кухонних меблів, на другому місці − частини дерев’яних меблів, відтак дерев’яні меблі для їдалень і віталень та дерев’яні меблі для спалень.
Варто також відзначити, що за 10-річний період (2006−2016 рр.) виробництво дерев’яних меблів для офісу знизилося: якщо у піковому 2006 році таких меблів виготовляли €2,007 млн, то у 2016 році – €1,445 млн, а найменше дерев’яних меблів для офісів італійці виготовили у 2012 році – на суму €1,062 млн.
За 2006-2016 роки найбільше меблів для кухонь італійці виготовили у 2011 році – вартістю €3,217 млн. Варто відзначити, що виготовлення кухонних меблів в Італії протягом цих десяти років трималося приблизно на однаковому рівні. Так, найменше кухонних меблів виготовили у 2009 році – на суму €2,447 млн.
Щодо дерев’яних меблів для спалень, то їх виготовлення упродовж 2006-2016 років було досить нерівномірним − у межах €1,171–2,068 млн. Найнижчий показник зафіксували у 2009 році, а найбільший – у 2011 році.
І, нарешті, група меблів, яка демонструє протягом 2014-2016 років стрімке зростання порівняно із попередніми роками починаючи із 2006 року – дерев’яні меблі для їдалень і віталень. Пікове значення зафіксовано у 2016 році – €1,926 млн, а найменше – у 2010-му – €1,22 млн. При цьому якщо до 2014 року виробництво меблів для їдалень та віталень було на рівні €1,22–1,539 млн, а 2013 року становило €1,264 млн, то вже 2014 року воно зросло до €1,839 млн.
Наостанок зауважимо, що Італія належить до трійки країн – найбільших експортерів меблів у світі.
Таблиця 1
Італійський імпорт деревообробного обладнання у 2017 році
Країна | Вартість, € млн | % |
Світ | 199,0 | +10,0 |
Німеччина | 68,7 | 15,2 |
Китай | 24,1 | -8,3 |
Австрія | 13,1 | 11,8 |
Швейцарія | 10,7 | 31,4 |
Франція | 4,4 | -9,5 |
Індія | 4,2 | 68,8 |
Тайвань | 3,8 | -7,0 |
США | 3,6 | 64,4 |
Іспанія | 3,6 | -27,9 |
Туреччина | 3,3 | 22,6 |
Таблиця 2
Італійський експорт деревообробного обладнання у 2017 році
Країна | Вартість, € млн | % |
Світ | 1507 | 7,1 |
США | 165,5 | 4,5 |
Німеччина | 105,8 | 8,7 |
Польща | 102,4 | 22,6 |
Франція | 92,5 | -5,0 |
Китай | 88,5 | 31,3 |
Великобританія | 61,1 | -40,9 |
Іспанія | 56,1 | 5,8 |
Бельгія | 55,9 | -7,9 |
Росія | 48,0 | 38,7 |
Австрія | 35,5 | 13,1 |
Галарея
Рис_1.jpg