Біржова торгівля дозволила сформувати та запустити розвиток ринку деревини в Україні. Що далі?
З першого дня Незалежності ринок деревини в Україні був непрозорим – значна частка держави, корупція, хаотична вирубка та тіньовий експорт ставили “палки в колеса” розвитку галузі. З роками поступово ситуацію почали виправляти.
Ключовими на цьому шляху стали наступні кроки.
Спочатку, у 2006 році були здійснені кроки на шляху затвердження концепції реформування лісового господарства. Проте проблеми тінізації та неефективності сектору лишились.
У 2015 році запровадили мораторій на експорт лісу-кругляка. І це дало свій результат – було усунуто чорний експорт деревини та збільшено внутрішню переробку.
Але при цьому зростав тіньовий ринок, що вдарило по надходженнях податків до бюджету та негативно впливало на рентабельність підприємств галузі.
У 2019 році для боротьби з тіньовим ринком був впроваджений електронний облік деревини, яким займалось ДП “ЛІАЦ”. Це поліпшило прозорість торгівлі, але не розв’язало проблеми несправедливого ціноутворення.
Починаючи з 2007 року уряд намагався впорядкувати процес реалізації деревини на товарних біржах розташованих в обласних центрах, проте торги важко було назвати організованими та системними.
У 2019 році був запущений експериментальний проєкт з продажу необробленої деревини на базі ДП “Прозорро.Продажі”.
Утім, для участі у цих аукціонах лісокористувачі мали відповідати певним вимогам – мати річний прибуток не менше 10 млн грн, формувати лоти 150 кубічних метрів за стартовою ціною понад 200 тис грн. Учасники, які не відповідали цим критеріям, реалізовували сировину на інших електронних аукціонах.
Проте реалізація деревини в рамках експериментального проєкту на базі ДП “Прозорро.Продажі” теж мала ряд недоліків. Ось лише декілька з них: відсутність держрегулювання за ринком, системи контролю виконання договорів, обмежений процес ціноутворення, недоотримання податків у бюджет.
Саме тому важливим елементом розвитку галузі став запуск організованих товарних ринків, які мали діяти за кращими європейськими стандартами.
Становлення цих ринків розпочалось з набуттям чинності у липні 2021 року законів “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки” та “Про товарні біржі”. Повноваження щодо регулювання та контролю за товарними біржами отримала НКЦПФР.
Крім цього Кабмін вніс необроблену деревину до переліку товарів, які мають реалізовуватись виключно на організованому товарному ринку. Для подальшого регулювання ринку було розроблено та ухвалено проєкт закон “Про ринок деревини”, який 18 листопада 2021 року парламент ухвалив за основу.
Даний документ регламентував торги, передбачав продаж деревини на електронних аукціонах та став одним зі структурних компонентів реалізації стратегії управління лісами України до 2035 року.
Утім, представники уряду та галузеві експерти вже зараз вказують на ряд слабких місць у версії законопроєкту, ухваленому в першому читанні. Вони наполягають на необхідності доопрацювати документ до другого читання, адже він містить цілий ряд норм, що суперечать нормам інших законів.
У разі прийняття законопроєкту у редакції першого читання будуть повністю нівельовані досягнення останніх 2-х років щодо створення, стабільного функціонування та розвитку організованого ринку деревини.
Загалом налагодження інформаційної, облікової та торговельної інфраструктури на ринку деревини дозволило максимально вивести галузь з “тіні” та зробити її більш ефективною. Слабким місцем все ще залишалася організаційна складова держуправління сектору.
Перш за все, вона полягала у багатофункціональності Держлісагентства, яке виконувало одночасно контрольну, моніторингову, регуляторну, природоохоронну та управлінську функцію. Це породжувало конфлікт інтересів та корупційні ризики на місцях.
У зв’язку з цим у вересні 2022 року була прийнята постанова Кабміну “Деякі питання реформування управління лісової галузі”, яка передбачала реструктуризацію Держлісагентства.
Зокрема, було утворене єдине державне підприємство “Ліси України” шляхом злиття державних лісогосподарських підприємств, які належали до сфери управління Держлісагентства.
Відтак, реформування ринку деревини базується на трьох основних елементах: інституційному середовищі, інформаційній інфраструктурі та ефективному біржовому ринку.
Біржова торгівля передбачає акредитацію учасника ринку, його перевірку і застосування механізму фінансового моніторингу, укладення договорів щодо участі у торгах, аналітичну підтримку, моніторинг виконання договорів та інший пост-торговельний сервіс.
Окремо варто підкреслити, що торгувати деревиною можуть лише ліцензовані товарні біржі, які пройшли перевірку та відповідають всім вимогам законодавства.
Впровадження біржової торгівлі дозволило зробити ринок прозорим, відкритим та унеможливило корупційні схеми. Від цього виграли всі його учасники.
Доходи лісових господарств показали суттєве зростання: порівнюючи з 2020 року вартість реалізованої деревини зросла з 11,1 млрд грн до 18,9 млрд грн, тобто на 70%.
Основна причина такого прогресу – підвищення середньої ціни реалізації круглого лісу вдвічі: з 860 грн за кубометр до 1740 грн за кубометр.
За оцінками експертів, головною причиною зростання ціни та доходів лісових господарств стало посилення конкуренції між переробними підприємствами в рамках біржової торгівлі. Покупці отримали змогу придбати якісну сировину за ринковою ціною.
Також біржі сприяють виконанню договорів шляхом контролю якості та інших параметрів придбаного товару.
Запуск біржової торгівлі у 2021 році та відповідне зростання ринку необробленої деревини супроводжувалося підвищенням річної суми податкових надходжень до близько 1370 млн грн.
А вже за підсумками 2022 року сума сплачених податків досягла 1775 млн грн, що майже вдвічі перевищує показники 2020 року.
Ще один вкрай важливий нюанс – лише за рік відсоток виконання договорів зріс з 50% до 79%. І в першу чергу це відбулось завдяки біржовій системі моніторингу.
Біржова торгівля має перспективи вдосконалення. Вони включають: рейтингування учасників торгів; більш глибоку автоматизацію моніторингу; можливість одночасного обліку, як коштів, так і сум за банківськими гарантіями на єдиному рахунку; збільшення прозорості процесу постачання; сегментацію ринку; поглиблення інтеграції ЕТС бірж з державними електронними сервісами; ефективну зміну правового поля функціонування ринку деревини. Однак і це ще не все.
Біржову торгівлю деревиною можна розвивати і в контексті приросту продавців. Сьогодні в Україні свій ресурс на ліцензованих торгах повністю продають лише державні лісгоспи, які входять до ДП “Ліси України”.
На жаль, цього не можна сказати про комунальні агролісові господарства. Останні в порушення чинного законодавства продовжують працювати за прямими договорами, тобто на базі особистих домовленостей.
Це своєю чергою несе значні корупційні ризики та призводить до суттєвого заниження ціни на кругляк, а разом з цим й доходу комунальних підприємств та місцевих громад в цілому.
Ми впевненні, що використання саме конкурентних торгів однозначно вирішить ці два питання. І на це обов’язково мають звернути увагу представники місцевих рад.
За майже два роки нового формату роботи біржова торгівля безперечно довела свою ефективність. Але зупинятись поки зарано, оскільки ми бачимо чимало напрямків подальшого розвитку.
Сергій Гладкий, директор Української універсальної біржі
