В рамках програми Erasmus+ з метою налагодження співпраці з факультетом лісового господарства та Університетом прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф (HSWT) з офіційним візитом Німеччину відвідали викладачі ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України Володимир Блищик, доцент кафедри таксації лісу та лісового менеджменту, Олександр Соваков, доцент кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій та Марія Шевчук, доцент кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції.
За інформацією НУБІП України, під час візиту українських науковців відбулися важливі зустрічі з проректором з міжнародної роботи проф. Карстеном Лорцом, деканом лісогосподарського факультету проф. Йоргом Евальдом стосовно розвитку співпраці для наукових проєктів, академічної мобільності студентів і викладачів, проведення спільних студентських наукових семінарів і експедицій.
Оскільки у м. Фрайзінг, крім Університету прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф, розміщені також частина Мюнхенського технічного університету та державні органи управління лісового господарства, українські науковці мали можливість зустрітися з керівництвом Центру лісівництва, який координує наукову співпрацю лісівників усіх трьох установ, а саме з Петером Прьобстле та Маркусом Шалером.
Особлива увага під час зустрічей та відвідування наукових об’єктів з вченими німецького університету приділялася перспективі можливих спільних наукових досліджень для адаптації лісових екосистем до змін клімату, переформовування лісів у різновікові та мішані, забезпечення біорізноманіття, моніторингу лісового фонду і цифровізації лісового господарства, інформують в НУБІП України.
Про свої враження від поїзки українські вчені розповіли на сайті НУБІП України, водночас поділившись цікавими особливостями ведення лісового господарства у Баварії.
Як зазначають українські науковці, Німеччина належить до провідних країн Європи у галузі лісового і мисливського господарства з столітніми досвідом і традиціями, яка зараз за допомогою новітніх підходів змінює ліси і лісівництво в умовах загрози негативного впливу на ліси стрімкої зміни клімату.
Площа лісів Німеччини становить 11,4 млн га, що переважає площу українських майже на 2 млн га. Традиційно Німеччину вважають високорозвиненою індустріальною державою, проте більше 50% її території займають сільськогосподарські землі, а ще близько 30% – ліси. У той же час лісистість земель Баварії є ще вищою і становить 37%.
Незважаючи на спільні для обох країн види деревних рослин (ялина звичайна, сосна звичайна, бук лісовий, дуб звичайний), які формують ліси, в Німеччині вони є значно продуктивнішими (середній запас становить 358 м3/га), що впливає й на обсяги щорічно заготовленої деревини (від 60 до більш ніж 80 млн м3).
Система ведення лісового господарства в Баварії суттєво відрізняється від українського підходу. Декілька десятиліть тому тут відмовилися від суцільних рубок і створення монокультур з ялини звичайної, незважаючи на її високу продуктивність у цьому регіоні. Одновікові ялинові насадження поступово перетворюють у багатоярусне мішане насадження за участю бука лісового, ялиці білої, береста тощо, де частка ялини буде не більше 50%. Такий підхід сприяє адаптації лісів до змін клімату, підвищує стійкість насаджень та біорізноманіття, а також є економічно вигідним для лісогосподарських підприємств. Але, на жаль, не у всіх лісах Німеччини він практикується однаково, оскільки близько 50% лісів є приватними.
Ще однією характерною особливістю ведення лісового господарства в Німеччині є значні обсяги мертвої деревини та лісосічних відходів (гілок, відрізів стовбура тощо), які залишаються безпосередньо в лісі або укладаються у коридори, створені в лісових масивах через 30-40 м для проїзду лісозаготівельної техніки.
Українці під час стажування відвідали The Kranzberg roof experiment (KROOF) – цікавий експеримент у лісовому масштабі для покращення розуміння реакції дерев на екстремальні посухи та подальшого відновлення в польових умовах. Детальніше про цей експеримент можна дізнатися за посиланням.
Наші науковці розповідають, що, окрім традиційного лісівництва в університеті прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф також значну увагу приділяють практиці агролісомеліорації. І це помітно, оскільки наукові ділянки були розміщені не тільки на дослідних полях, а й біля самого університету та навіть поблизу гуртожитків.
Заступник декана лісогосподарського факультету професор Стефан Вітткопф презентував українським науковцям свій напрям досліджень і закладені енергетичні плантації з понад 20 видів рослин, які тестують на продукування ними біомаси та їхнього використання у майбутньому, орієнтуючись на зміни клімату. Кожна ділянка містить спеціальні датчики температури, вологості та за необхідності автоматичне вимірювання діаметру з його приростом.
Також українські вчені відвідали дослідну ділянку плантації клонів тополі, які розміщені на ділянці площею 1 га. На цій ділянці досліджуються всі ростові процеси рослин з використанням сучасних технологій, які автоматично із певною періодичністю фіксують температуру, вологість, діаметр та передають дані на сервер. Ділянка поділена на окремі частини, де можна аналізувати послідовно як відбувається ріст рослин від 1-го до 10-го року. Окрім того, у насадженнях, яким понад 6 років, проводяться різні послідовності зрідження та аналізується їхній вплив на особливості росту таких клонів за висотою та діаметром. Результати показують, що на 9-10 рік вирощування діаметр окремих дерев досягає 20 см, а також дослідні ділянки мають один з найбільших об’ємів біомаси у розрахунку на 1 га у порівнянні з іншими рослинами.
За матеріалами НУБІП України
