Методи ранньої діагностики сосни звичайної на стійкість до хвороб

34 Views
Фото: УкрНДІЛГА

Кліматичні зміни, які спостерігаються останнім часом, можуть призвести до скорочення площі соснових лісових насаджень. Зважаючи на те, що сосна звичайна є однією із головних лісотвірних порід в Україні, створення продуктивних і стійких насаджень за її участі є важливим завданням, яке стоїть перед лісівниками.

Одним із найбільш небезпечних збудників хвороб соснових лісів в умовах Лівобережного Лісостепу України є коренева губка (Heterobasidion annosum s.l.). Глобальне потепління може сприяти поширенню цієї хвороби на ще більші території й призвести до масштабного всихання соснових насаджень.

Стійкі дерева сосни в осередку всихання та загальний вигляд насадження, ураженого кореневою губкою. Фото: УкрНДІЛГА

Обстеження дерев, котрі в осередках всихання уражених кореневою губкою сосняків тривалий час не проявляють зовні ознак захворювання та випробовування їхнього потомства є одним із напрямів досліджень, за яким працюють науковці сектору фітопатології УкрНДІЛГА – провідний науковий співробітник Усцький І. М. і старший науковий співробітник Дишко В. А. За їх спостереженнями, як і на думку інших дослідників, використання насіннєвого матеріалу дерев із підвищеною резистентністю під час заліснення може бути ефективним і дасть можливість створити більш стійкі до ураження кореневими гнилями насадження.

Розроблення методів ранньої діагностики спадкових властивостей, котрі б вказували на резистентність сосни до тих чи інших чинників і за допомогою яких було б можливим визначити потенційно стійкі до ураження кореневою губкою дерева, є одним із важливих завдань для науковців. Дані літературних джерел свідчать, що особливості росту й розвитку сосни звичайної певною мірою пов’язані з кількістю сім’ядолей у насінні та потужністю кореневої системи. Особини з більшою кількістю сім’ядолей і краще розвинутою кореневою системою характеризуються вищою інтенсивністю росту, більшим охвоєнням і кращим розвитком провідної та смолоносної систем, також є свідчення про їхню перевагу за діаметром (на 12–38 %) у старшому віці.

У лабораторних умовах насіння сосни було пророщено в чашках Петрі, а в теплиці Південного лісництва ДП «Харківська ЛНДС» висаджено в контейнери з торфяно-ґрунтовою сумішшю, яка складається з дернової землі, торфу та піску в пропорції 2:2:1.

Метою дослідження є порівняння кількості сім’ядолей у насінні «умовно стійких», «хворих» і контрольних дерев та встановити зв’язок між кількістю сім’ядолей і розвитком кореневої системи.

Дослідження тривають, і якщо гіпотеза вірна, дана методика може бути використана для діагностики молодих дерев, які досягли фази репродукції, на стійкість до кореневої губки.

Старший науковий співробітник

  сектору фітопатології УкрНДІЛГА,

 канд. с.-г. наук Валентина Дишко,

УкрНДІЛГА

Поширити статтю