Дерево – популярний, затребуваний будівельний матеріал. Додати деревині можна будь-якого відтінку. Для цього потрібно обробити її спеціальною сумішшю. Морилка для дерева також є хорошим антисептиком. Термін служби оброблених деталей збільшується в кілька разів. Лакофарбові засоби надають естетичності, декоративності, підкреслюють текстуру будь-яких порід.
Особливості матеріалу
Випускають морилку в рідкому вигляді, найчастіше – це засіб темного кольору, здатний надати дереву напівпрозорий відтінок. З її допомогою можна кардинально змінити зовнішній вигляд меблів. Рідина проникає глибоко всередину деревини, змінюючи її колірну гаму без порушення текстури і малюнка. Спеціальні лаки використовують при реставрації всіляких виробів, для відбілювання, освітлення.
Головною особливістю багатофункціональних засобів є відсутність плівки після висихання, проявленні натурального малюнка. Поверхня стає контрастною і соковитою. Обробка морилкою – найефективніший спосіб захисту деревини від гниття і деформації. При роботі можна поєднувати різні відтінки суміші для всіх порід – сосни, дуба, горіха, палісандра.
Види морилки
Основним компонентом морилки може бути олива, вода або спирт. Типове розділення дає змогу виділити кілька видів матеріалу, кожен з яких по-різному взаємодіє з деревиною. Одні глибоко проникають в дерево, коли інші суміші змінюють тон тільки верхнього шару.
На водній основі
Найбільша група просочень. Суміш випускають вже в готовому вигляді, що не вимагає додаткової підготовки до нанесення, або у вигляді порошку. Другий варіант кращий, оскільки в такому випадку є можливість самостійно регулювати відтінок. Насиченість кольору буде залежати від кількості сипучої речовини.
Морилку на водній основі можна використовувати ззовні і всередині житлового приміщення. Вона не має неприємного запаху, абсолютно не токсична. Засіб має невеликі витрати, його легко наносити. З недоліків можна відзначити погану водостійкість. Після нанесення піднімаються волокна деревини, що відкриває шлях для вологи. Пофарбована поверхня довго сохне – 12-15 годин. Не бажано застосовувати для смолянистих порід деревини.
Працювати з водною морилкою просто. Технологія полягає в попередньому намочуванні і ошкурюванні деталей. Наждачний папір добре видаляє підняті волоски. Перед початком використання засіб проціджують і добре перемішують. Збільшити вологостійкість можна за допомогою фінішного лакового покриття.
На масляній основі
Універсальні суміші на маслянистій основі включають до складу спеціальні маслорозчинні барвники. Така морилка швидко сохне (2-4 години), легко наноситься, рівно лягає на будь-яку поверхню, не піднімає деревні волокна. За допомогою такого засобу можна легко покрити деревину рівномірно і без патьоків.
У процесі підготовки до нанесення масляну морилку треба розвести розчинником. Крім декоративних функцій, засіб має відмінні захисні властивості. Олива глибоко проникає у верхній шар деревини, не дозволяє йому сиріти під впливом зовнішніх факторів, зберігає повітропроникність.
Суміші на оліфі можна наносити будь-яким інструментом і способом, вручну або фарбопультом. Можна домогтися різних, навіть не властивих породі відтінків, шляхом додавання фарбника потрібного кольору. Таким способом можна зробити білу, зелену, червону морилку. Вона довгий час збереже насиченість відтінку, оскільки не вигорає на сонці і не стирається.
На спиртовій основі
Суміші на основі денатурату випускають в готовому рідкому вигляді або як порошки. Вартість такої морилки значно вища інших аналогів. Зате перевага такого засобу у високій якості і особливих характеристиках лаку.
Барвники миттєво вбираються в поверхню, скорочуючи час висихання до 15 хвилин. Очевидну перевагу також можна розглядати як недолік, оскільки глибоке і швидке проникнення при фарбуванні створює великі проблеми при видаленні верхнього шару потім. З мінусів також можна відзначити складність нанесення, неприємний різкий запах. Уникнути таких наслідків можна, якщо наносити спиртову морилку правильно:
- Рівномірно розподіляти по поверхні;
- Працювати швидко, заздалегідь продумавши послідовність фарбування;
- Використовувати розпилювач.
Акрилова морилка
Нові суміші на основі акрилу позбавлені багатьох недоліків, властивих масляним розчинам. Головні переваги – створення красивої поверхні, можливість тонування в будь-який колір, наділення водовідштовхувальними властивостями. Акрилові морилки частіше використовують для декорування окремих ділянок деревини. Завдяки високій зносостійкості, їх можна застосовувати при фарбуванні дощатих підлог, паркетної дошки.
Розчини на основі акрилу безпечні для людини і тварин під час робіт та в процесі експлуатації оброблених предметів. Такі морилки не виділяють токсичних випарів, не мають неприємного запаху, гарно лягають на плоскі поверхні.
Єдиний мінус – висока вартість. Акрилові суміші краще не використовувати як стартове покриття перед нанесенням лаків і поліуретанових сумішей. Розчин не вбирається в деревину, лягає додатковим захисним шаром на поверхню.
Воскова морилка
Використовується для реставрації старих дерев’яних покриттів. За допомогою воскової морилки зафарбовують невідповідність кольору, доповнюють малюнок, приховують вицвілі, потемнілі ділянки. Засоби мають високу вологостійкість, створюють щільну плівку на поверхні. Морилки представлені у величезному колірному асортименті. Істотний недолік – вразливість до механічних пошкоджень, необхідність подальшого лакового покриття.
Наноситься воскова морилка за допомогою шматочка тканини чи тампона шляхом поступового втирання. Суміш має консистенцію м’якого воску, випускається в невеликих ємностях. Перед використанням воскову морилку підігрівають, збільшуючи її проникаючу здатність. Дерево забарвлюють уздовж волокон в кілька шарів до отримання необхідного відтінку.
При виборі воскових засобів необхідно врахувати, що вони не просочують дерево, а тільки створюють захисний шар.
Морилки з ефектом відбілювання
Білий колір зробить грамотним будь-який інтер’єр. Це можуть бути вибілені підлоги, однотонні стіни, стеля, предмети меблів. Домогтися необхідного ступеня білизни дерев’яних предметів дуже просто. Один з доступних засобів – морилка з ефектом відбілювання.
Обробляти дерево можна кількома способами. Вибір методу і додаткові матеріали будуть залежати від місцезнаходження дерев’яного предмета. Якщо дерево буде знаходитися всередині приміщення, для відбілювання можна використовувати засіб, що підкреслює напрямок волокон, природний відтінок. Часто використовують для штучного старіння в стилі антик. В цьому випадку деревні пори повинні бути глибокими і гострими. Застосовують сірі масляні, акрилові, воскові морилки. Основне завдання морилок для зовнішнього застосування – захист дерева від гниття і синіння.
Кольорове розмаїття
Найбільшою популярністю користуються натуральні відтінки морилок, найкращим чином гармоніюють з деревиною. Для обробки меблів часто вибирають морений дуб, волоський горіх. Більш коричневий колір додасть деревині венге, мокко, мускат. У бордовою палітрі представлені махагон, клен, вишня.
Досягти необхідного відтінку можна шляхом змішування декількох видів морилок. При цьому важливо дотримуватися пропорції, використовувати суміші тільки одного виробника. Для модрини та сосни підійдуть як темні, так і світлі, горіхові варіанти. Класифікують таку фарбу за міжнародним стандартом. Кожен колір має назву і власний шифр.
При виборі суміші проводять пробне фарбування дерева. На отриманий відтінок буде впливати природний колір, сорт матеріалу. Якість, щільність розчинів має величезне значення. Однакові за номерами засоби від різних виробників можуть давати відтінки різної насиченості і глибини.
Правила і способи нанесення на поверхню
Нанести морилку на поверхню можна декількома способами. При виборі необхідно враховувати вид і сорт деревини, оскільки текстура на кожному буде проявлятися по-різному. Застосовують наступні методи фарбування:
- За допомогою фарбопульта. Підходить для спиртових та нітроморилок, використовуваних на великих площах. Налаштування приладу впливає на колірні ефекти. Використання розпилювальних пістолетів – кращий варіант для рівномірного нанесення.
- Обливши або зануренням. Використовують при нанесенні сумішей низької в’язкості і швидковисихаючих, наприклад, водних морилок. Позитивні сторони – економія матеріалу, висока продуктивність. Через відсутність людського фактора відзначається ідеальна повторюваність тону. У важкодоступних місцях виключено утворення непрофарбованих ділянок.
- Тампонування, просочення. Як інструмент можна використовувати поролонові, бавовняні матеріали, які не залишають після себе волокон. Згущену воскову, акрилову суміш застосовують на невеликих площах. Її ретельно розмазують по поверхні до отримання необхідного кольору.
- Фарбування пензлем. Для масляних сумішей підійде приладдя з натуральною щетиною, синтетичні волокна – для водних. Щітка повинна бути міцною, середньої жорсткості. Якщо поверхня велика, приладдя також слід вибирати масивне і широке. Починати працювати краще від верхнього краю, рухаючись вниз.
Майстер-клас по тонуванню деревини
Тонування будь-якої деревини чи частини меблів легко зробити своїми руками в домашніх умовах. Процедура дозволить посилити текстуру, надати вишуканий відтінок, замаскувати дефекти, при необхідності кардинально змінити зовнішній вигляд дерева. В першу чергу необхідно визначитися з тоном морилки, вибрати технологію нанесення і перевірити колір на шматочку дерева тієї ж породи. Сам процес нанесення суміші проходить в кілька етапів:
- Підготовка поверхні. Основу ретельно шліфують і очищають. Потім змочують водою і знімають підняті волокна за допомогою наждачного паперу.
- Нанесення тонуючої суміші. Приступають до фарбування після повного висихання дерева. Наносимо один колірний шар, надлишки морилки прибираємо тканиною.
- Висихання. Кожен вид тонуючого засобу має свій термін висихання. Після закінчення певного часу перевіряємо відповідність відтінку, при необхідності наносимо другий шар.
- Лакування. Нанесення захисного шару необхідно для надання поверхні більшої міцності.
Розрахунок витрати
Основний показник, який необхідно враховувати при розрахунку витрати – ступінь пористості основного матеріалу. Будь-яка морилка має відмінну всмоктувальну здатність. В середньому на 15 м2 буде потрібно один літр засобу. Також важливо врахувати інтенсивність відтінку. Хвойні породи мають низьке поглинання, тому їх потрібно обробити в кілька шарів для досягнення потрібного малюнка, що збільшить витрати мінімум в два рази.
На кількість витраченого матеріалу впливає форма, що фарбується, наявність кутових замків, важкодоступних місць. На кожній ємності суміші виробники вказують, скільки необхідно затратити суміші, щоб отримати певний малюнок. Виняток становлять масляні засоби, завдання яких наситити деревину до повного заповнення пор. В цьому випадку в облік береться тип дерева і його стан.
Щоб скоротити витрату морилки при фарбуванні хвойної деревини, необхідно заздалегідь видалити з поверхні деревну смолу.
Як вибрати морилку
На вибір морилки впливає призначення оброблюваного предмета і спосіб її нанесення. Для тонування предметів меблів вибирають безпечні суміші з мінімальною кількістю летких сполук. Підходять воскові, масляні, водні засоби.
Для обробки віконних рам, дверей краще підбирати спиртові морилки. Суміші простіше наносити на рівні поверхні, що мінімізує утворення плям. Реставрувати старі столи, стільці, тумби з невеликими синіми плямами можна олійними, восковими засобами за допомогою будь-якого інструменту. При виборі тоніка слід звертати увагу на такі характеристики:
- Швидкість висихання. Практично моментально сохнуть спиртові склади, морилки на воді – 2-3 години. Масляним розчинам для повного висихання потрібно мінімум 24 години;
- Токсичність. Найбезпечніші морилки – масляні, водні, воскові. Акрилові, спиртові суміші наносять в захисному одязі і респіраторі;
- Стійкість до займання та механічних пошкоджень. Опірність до вогню залежить від товщини шару. Масляні, воскові морилки мають найнижчу ступінь захисту від подряпин;
- Ступінь заповнення пір деревини. Найвищий показник заповнюваності пор у маслянистих засобів;
- Відсутність запаху. Повністю відсутній запах у водних, акрилових морилок. Пари масляних сумішей вивітрюються протягом декількох днів.
Робота з дефектами. Що робити, якщо морилка лягла неправильно
Доволі часто після нанесення морилки утворюються різні дефекти на поверхні. Вони можуть з’явитися не відразу, а тільки після висихання. Чим раніше буде вжито заходів щодо їх усунення, тим більше шансів на повне відновлення нанесеного шару. Найчастіше доводиться працювати з такими дефектами:
- Затекло. Якщо утворилося затікання, помічене в момент нанесення морилки, його необхідно просочити лаком, який розчинить нижній шар. Потім ділянку треба протерти чистою ганчіркою і обробити сумішшю заново. Уже висохле затікання спочатку розм’якшують розчинником, потім знімають ножем, рубанком, наждачним папером.
- Плями. В першу чергу необхідно визначити причину їх виникнення. Справа може бути в деревині поганої якості, що має чорні ділянки, нерівномірно вбираючі морилку. У випадку з зовнішнім масивом допоможе рубанок, з фанери буде потрібно зняти весь шпон. Повторне покриття ділянки краще проводити восковою густою сумішшю.
Висновок
Дерев’яні предмети інтер’єру виглядають красиво, але швидко втрачають свою привабливість. На них впливають побутові, зовнішні чинники, час. Зберегти гідний вигляд і первісну структуру тривалий час допоможе морилка. Завдяки різноманітності видів можна підібрати відповідний засіб до певного типу деревини, відтворити візерунок, виділити натуральну текстуру, намалювати квітку чи опуклий малюнок.
