Незламна нація

486 Views

Завдання працівників лісових підприємств в умовах війни – піклуватись про природу і підтримувати економіку країни.

Наслідки російських атак і окупації на Київщині та Сумщині, в Харкові та Маріуполі, свідчення із захоплених Херсона та Мелітополя стали головними новинами України за останній місяць. Вони викликають страх, ненависть, огиду.

Після звільнення Бучі, Ірпеня та Гостомеля світ побачив докази кривавих злочинів Росії. Розстріляні й закатовані цивільні, чиї тіла скидали до братських могил та залишали просто посеред вулиць. Зруйновані й пограбовані будинки. Спустошені й винищені міста.

Окупанти неодмінно понесуть відповідальність за кожен злочин, вчинений ними на території нашої країни.

Разом з тим, наша армія перейшла до контрнаступу і відтісняє ворога, звільнено Київську область, Чорнобильську атомну станцію, узято під контроль частину ділянки кордону з Білоруссю в Київській і Чернігівській області. Йдуть запеклі бої на Сході, Півночі й Півдні.

Територіальна оборона забезпечує захист великих міст і маленьких селищ, щоб не допустити окупанта на свою землю.

Люди повертаються у звільнені міста, відновлюється робота підприємств, транспорту тощо, потрібно налагоджувати життя у цей складний час, необхідно підтримувати економіку країни, яка живить наше військо і наближає нашу перемогу.

Кожна людина, кожна галузь, незважаючи на труднощі, які постали перед нами, має розуміти своє значення і роль у цій священній війні.

«Ми маємо докласти максимальних зусиль і допомагати один одному для перемоги, виконувати свою роботу та підтримувати економіку України». – Так сформулював принципи поведінки в умовах війни для себе і своїх підлеглих Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець.

Ще з початку російсько-української війни, з 2014-го року, лісівники роблять все можливе для оборони країни: служать у Збройних Силах (а тепер ще й в територіальній обороні), допомагають будівельними матеріалами, організовують гуманітарні вантажі.

«Зараз близько 4 тисяч лісівників у складі ЗСУ та інших воєнізованих підрозділах захищають Україну від окупантів.

Для потреб армії передано 25 об’єктів нерухомого майна та 439 одиниць автотранспорту.

Також надаємо військовим паливно-мастильні матеріали, автозапчастини, лісоматеріали тощо.

Логістика вже працює, як годинник, – розповідає Юрій Болоховець. – Ми займаємося доставкою гуманітарної допомоги, за яку дякуємо нашим іноземним колегам і партнерам!
Крім того, інфраструктура держпідприємств лісової галузі стала тимчасовим прихистком для переселенців із зони бойових дій. За цей час ми перевезли по країні близько 10 тисяч людей, поселили – майже 2 тисячі осіб».

На жаль, від війни страждають і лісові господарства. На кінець березня бойові дії зачепили 2907 тис. га лісових земель, на лінії фронту перебували 10 обласних управлінь, 45 лісгоспів, 386 лісництв, 603 об’єкти нерухомого майна, 3236 об’єктів рухомого майна. Було окуповано 38 державних лісогосподарських підприємств та 289 лісництв. Площа окупованих лісових земель – 1478 тис. гектарів. Нині частину території країни звільнено, але на близько 20% площ вести лісогосподарську діяльність практично неможливо.

Тим часом на вулиці весна – і життя не зупинити. Продовжується реалізація розпочатої минулого року програми Президента «Зелена країна». За два тижні лісокультурної кампанії підприємства Держліс­агентства посадили 48,7 мільйона деревних рослин на площі 7610 га, з яких 344 га – це лісорозведення, а також сприяння природному поновленню на площі майже 267 га.

«Ми докладаємо максимум зусиль, аби зміцнювати економіку держави, – заявив Голова Держліс­агентства. – За час війни обсяг реалізованої продукції в діючих оптових цінах (без ПДВ), сягнув 880 млн гривень. Досягнення таких результатів при стагнуючому внутрішньому ринку і заблокованих морських портах завдання не з легких. За цей період заготовлено деревини 391 тис. куб. м, з яких 278 тис. куб. м – ділова деревина».

Попереду Україну чекають важкі часи і складні битви. Зараз не можна думати, ніби ми вже пройшли всі випробування. Ми всі хочемо перемоги. Але коли вона буде – кожен це побачить, кожен відчує, що настає мир.

Газета “Природа і суспільство”

Поширити статтю