18 тис. м куб. круглих лісоматеріалів за рік зможуть переробляти
у ДП «Рава-Руське лісове господарство»
Чи має обмежуватися сфера діяльності лісогосподарських підприємств заготівлею деревини? Якщо виходити лише із визначення, відповідно до якого лісове господарство – це галузь матеріального виробництва, що вивчає, веде облік і відтворення, охорону і захист лісів, а також регулювання їх використання в цілях задоволення потреб у лісових ресурсах, то відповідь однозначна. Але якщо копнути глибше, то межі розмиваються і усе стає не таким явним, як здається на перший погляд.
Адже за терміном із двох слів криється важка праця тисяч людей із розведення, відновлення та догляду за лісами. Робота за будь-яких погодних умов та будь-якої пори року. І потрібно бути у певному сенсі фанатом, щоб любити таку роботу і присвячувати їй усе своє життя. Любов любов’ю, фанатизм фанатизмом, а їсти хочеться завжди! А що робити, коли улюблена робота не спроможна забезпечити сім’ю?
Ще один момент. Якщо глянути на лісове господарство глобально, то із усього комплексу виконуваних у ньому робіт заробіток приносить лише лісозаготівля (недеревну продукцію на кшталт ягід і грибів не враховуємо, оскільки надходження від неї у масштабах країни мізерні). Але щоб здійснити лісозаготівлю і реалізувати деревину, обов’язково слід виконати увесь попередній комплекс заходів, а на це, знову ж таки, потрібні кошти. І термін окупності інвестицій тут не вимірюється, як у деревообробці чи меблевому виробництві кількома роками, у лісовому господарстві – це не один десяток років.
Отож, щоб забезпечувати вітчизняних переробників деревною сировиною і не призвести до екологічної катастрофи, лісгоспи потребують стабільних фінансових надходжень, які мають забезпечити самотужки.
«Хочу усіх повернути у вересень 2015 року, коли на колегії Львівської обласної державної адміністрації заслуховували питання розвитку лісового господарства і деревообробної промисловості. Тоді Львівське обласне управління лісового і мисливського господарства задекларувало, а колегія підтримала курс на розширення переробки деревини. Зважаючи на те, що з 1 листопада 2015 року набирав чинності мораторій на експорт за митну територію України необробленої деревини, такий крок обласного управління був надзвичайно актуальним. Поясню, чому. Із введенням мораторію перед лісовими господарствами постало питання – як заробляти кошти, щоб забезпечити висаджування лісів, догляд та їх вирощування. Одним із джерел в цьому випадку є переробка деревини», – зазначив Анатолій Дейнека, начальник Львівського ОУЛМГ.
Лісгоспи взяли доволі амбітний курс на переробку деревини. Відтоді нові лінії з переробки круглих лісоматеріалів встановили у ДП «Турківське лісове господарство», ДП «Сколівське лісове господарство» та ДП «Славське лісове господарство». Окрім того, у двох лісгоспах, а саме Радехівському і Бродівському, модернізували вже наявні лінії.
«Напевно, неможливо з впевненістю сказати, що завтра забезпечить фінансову стабільність лісгоспів: кругляк чи його переробка? – розмірковує директор ДП «Радехівське лісомисливське господарство» Степан Данькевич. – В якийсь період кращі показники забезпечує кругляк, а коли він «просідає» – ситуацію рятує продукція переробки деревини. Тож маючи два напрями діяльності, лісгосп може балансувати і таким чином здобуває фінансову впевненість у завтрашньому дні».
ДП «Рава-Руське лісове господарство» – не новачок у переробці деревини. Донедавна тут працювали три старенькі стрічкові пилорами, а більшість процесів виконували вручну. Проте такий підхід неспроможний був забезпечувати потрібні результати й у лісгоспі замислилися над удосконаленням процесу переробки деревини.
«Ідея модернізації наявного цеху з переробки кругляка народилася під час розмови з головним інженером обласного управляння, – пригадує Антон Косовський, директор Рава-Руського лісгоспу. – Далі були роздуми, консультації, техніко-економічні розрахунки, сумніви та дуже багато переговорів. Насправді з’ясувалося, що здійснити модернізацію не так уже й просто. Працівники переробного цеху довший час не вірили у те, що в нас з’явиться нова лісопиляльна лінія. Та коли привезли перший із верстатів, то у них в очах загорівся вогник, а пізніше з’явилася і впевненість у завтрашньому дні. Саме завдяки впевненості та командній роботі ми змогли успішно побороти усі труднощі».
Основою встановленої нової лінії турецької компанії «Akemsan» є вертикальний стрічкопилковий верстат, на якому із колоди випилюють чотирикантний брус. Далі завдяки системі рольгангів та поперечних ланцюгових транспортерів обаполи потрапляють на горбильний вертикальний стрічкопилковий верстат. Випиляні тут необрізні пиломатеріали подають на одновальний багатопилковий верстат, де, залежно від специфікації, з них можуть випилювати лише обрізні дошки або обрізні дошки і рейки. Після колодопиляльного верстата чотирикантний брус розпилюють на обрізні пиломатеріали на двовальному багатопилковому верстаті.
Проектна річна потужність встановленої у Рава-Руському лісгоспі лінії – 18 тис. м3розпиляного кругляка при роботі в одну зміну. За таких умов термін окупності інвестицій становить 2,1 рокиу. Загалом же на те, щоб нове обладнання запрацювало, витратили близько 11 млн грн.
«Лінія дасть нові робочі місця, можливість виробляти продукцію з деревини, яка першочергово забезпечить український ринок. Ми віримо, що обладнання успішно відпрацює інвестиції і незабаром зароблятиме і на колектив, і на розвиток лісового господарства у Рава-Руському лісгоспі», – висловив сподівання Анатолій Дейнека.
Після урочистого перерізання стрічки та окроплення свяченою водицею верстати ввімкнули і по конвеєрах поїхали перші пиломатеріали – лінія успішно запрацювала.
На цьому можна було б поставити крапку, якби не один важливий момент – забезпечення кругляком деревообробних підприємств. Кількість кругляка, котру можуть заготовити лісові господарства обмежена, а внутрішній попит на нього завжди був високим, що часто призводило до взаємних звинувачень у нечесній грі. Деревообробники нарікали на нестачу кругляка через великі обсяги його експорту, натомість лісівники парирували, що вітчизняних переробників забезпечують першочергово, а експортують лише не викуплені на аукціонах обсяги. Про цю ситуацію можна написати не одну статтю, але тема вичерпала себе із введенням тимчасового мораторію на експорт необробленої деревини. Таке законодавче рішення стимулювало деревообробні підприємства до нарощування переробних потужностей. В країну прийшли й іноземні інвестори, що вклали кошти у спорудження великих лісопиляльних підприємств з усіма супутніми економіко-соціальними аспектами. Та разом із цим стимул для налагодження переробки деревини отримали й підприємства лісового господарства (про причини цього ми говорили вище).
Яким є механізм забезпечення переробних цехів лісових господарств кругляком? Із цим запитанням ми звернулися до заступника начальника Львівського ОУЛМГ Юрія Громяка. «Зараз порядок реалізації необробленої деревини регламентує Наказ №42 Держкомлісгоспу України «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини». У пункті 2.1 цього документа сказано, що деревина для забезпечення потреб виробничих деревообробних підрозділів постійних лісокористувачів (лісгоспів) на аукціони не виставляється. Тобто лісгосп забезпечує власну переробку кругляком, беручи його у потрібній кількості без аукціону».
І саме тут лісові господарства складають конкуренцію деревообробним підприємствам за кругляк. Окрім того, різниться й закупівельна вартість лісоматеріалів: лісгоспи мають змогу придбати круглять за собівартістю, натомість деревообробні підприємства змушені боротися за нього на аукціонах, пропонуючи більшу вартість за той чи інший лот. Допоки переробні потужності лісгоспів незрівнянні з потужностями інших переробних підприємств, конкуренція перших майже не помітна.
«Звичайно, що інколи виникають сумніти, а чи на правильному ми шляху із налагодженням власної переробки, – ділиться Юрій Громяк. – Остаточну відповідь зможемо отримати лише з часом, а наразі складається така ситуація, що власна переробка деревини стає необхідністю для забезпечення діяльності деяких лісових господарств».
«Можливо, у певних моментах ми і складаємо конкуренцію за кругляк деревообробним підприємствам. Але якщо подивитися на цю ситуацію під іншим кутом зору, то, налагоджуючи власну переробку, ми стимулюємо деревообробні підприємства до технологічного розвитку, щоб вони були на кілька кроків попереду нас, а не «зависали» на етапі лісопиляння-сушіння», – резюмує Микола Яворський, в.о. директора ДП «Буське лісове господарство».
