29 червня 2023 року набув чинності Регламент ЄС щодо вирубки лісів (EU Deforestation Regulation (EUDR)), відомий як Regulation (EU) 2023/1115. Цей документ забороняє компаніям розміщувати товари, пов’язані з вирубкою та деградацією лісів, на ринках ЄС або експортувати їх з ЄС. З огляду на те, що нові правила стосуються деревини та виробів з неї, із EUDR варто ознайомитися всім тим українським компаніям, які працюють в лісовій, деревообробній та меблевій галузі і планують експортувати чи вже експортують свою продукцію на ринки ЄС.
Головною рушійною силою ухвалення Європейською радою та Європейським парламентом Регламенту EUDR стало розширення сільськогосподарських угідь, пов’язане з виробництвом таких товарів, як соя, яловичина, пальмова олія, деревина, какао, кава, каучук і деякі продукти з них, такі як шкіра, шоколад, шини, або меблі. Як велика економіка та споживач цих товарів, пов’язаних із вирубкою та деградацією лісів, ЄС несе часткову відповідальність за цю проблему та хоче прокласти шлях до її вирішення, зазначається на офіційному сайті Європейської комісії.
Нові правила спрямовані на уникнення того, щоб перелічені продукти, які купують, використовують і споживають європейці, сприяли вирубці та деградації лісів у ЄС та у всьому світі, мають на меті скоротити викиди вуглецю, спричинені споживанням і виробництвом відповідних товарів у ЄС, принаймні на 32 млн метричних тон на рік, та вирішити проблему знеліснення, спричинену розширенням сільського господарства для виробництва товарів, що підпадають під дію EUDR, а також деградації лісів.
Вступивши в дію, EUDR скасує дію головного документа, який до цього часу регламентував рух деревини до країн ЄС – Регламенту ЄС щодо деревини ЕUTR (Regulation (EU) No 995/2010). З 29 червня 2023 року оператори та трейдери матимуть 18 місяців для впровадження нових правил, адже положення EUDR почнуть застосовуватися з 30 грудня 2024 року. Мікро- та малі підприємства матимуть довший період адаптації (24 місяці), а також інші спеціальні умови.
Проте, хоча Регламент ЄС щодо вирубки лісів й встановлює амбітні правила, щоб зупинити глобальне вирубування та деградацію лісів, водночас це створює певні труднощі для учасників ланцюжків постачання, на які впливає нове законодавство.
Детально про Регламент ЄС щодо вирубки лісів та сертифікацію PEFC у його контексті під час IV Всеукраїнського лісопромислового форуму розповіла Алла Оборська – виконавча директорка Асоціації «Національна Система Лісової Добровільної Сертифікації», доцентка кафедри таксації лісу та лісового менеджменту НУБІП України, кандидатка сільськогосподарських наук.
Вона пояснила, у чому суть цього регламенту: відповідно до його вимог 7 товарів і пов’язаних з ними продуктів, якщо компанії хочуть експортувати їх на ринок ЄС, або навпаки, відправляти з країн ЄС, повинні відповідати певним вимогам, які стосуються вирубки і деградації лісів.
Цих 7 товарів – це велика рогата худоба, какао, кава, олійна пальма, каучук, соя та деревина. У межах кожного товару EUDR визначає, на які продукти поширюється дія закону відповідно до списку митних кодів ЄС. Список, що знаходиться в додатку до регламенту, також включає деякі похідні продукти, такі як шкіра, шоколад і меблі.
Що стосується деревини, то, як повідомила Алла Оборська, у додатку до цього регламенту є дуже багато товарних позицій: вся категорія 4401-4421 (без винятків); целюлоза та папір груп 47 та 48, за винятком продуктів на основі бамбука та вторинних продуктів; 49 Друкована продукція, періодичні видання або інша продукція поліграфічної промисловості; рукописи або машинописні тексти та плани; 9401 Меблі для сидіння (крім включених до товарної позиції 9402), які перетворюються або не перетворюються на ліжка, та їх частини з деревини; 9403 30, 9403 40, 9403 50, 9403 60 та 9403 91 Меблі дерев’яні та їх частини; 9406 10 Будівлі дерев’яні збірні.
«Це – достатньо великий перелік. Отож, всі компанії, які будуть здійснювати поставки на ринок ЄС цієї продукції, повинні будуть виконувати вимоги цього регламенту», – зазначила Алла Оборська.
Також виконавча директорка Асоціації «Національна Система Лісової Добровільної Сертифікації» розповіла, що, якщо ЕUTR не вимагав від постачальників формально-документального підтвердження, тільки згодом могла здійснюватися перевірка і ці перевірки могли здійснюватися нерегулярно і не дуже часто, то для Регламенту EUDR кожен постачальник і трейдер зокрема повинні будуть подавати заяву про належну обачність компетентним органам, які визначить кожна країна в ЄС. За словами Алли Оборської, для введення та зберігання цієї інформації буде створена централізована інформаційна система, яку будуть контролювати державні установи.
Компанії, які розміщують товари, які підпадають під дію регламенту, на ринку ЄС або експортують їх з ринку ЄС, зобов’язані запровадити систему належної обачності, проводячи оцінку ризиків та пом’якшуючи будь-які ризики, які не є незначними, перед розміщенням на ринку ЄС або експортом.
Належна обачність, за словами Алли Оборської, передбачає собою таких три позиції:
- Збір інформації, даних і документів, необхідних для виконання вимог регламенту;
- Заходи з оцінки ризику;
- Заходи щодо зменшення ризику.
«Необхідно буде подавати достатньо великий перелік інформації», – розповіла виконавча директорка Асоціації «Національна Система Лісової Добровільної Сертифікації».
Із особливого і важливого – вперше буде потрібно передавати геолокацію всіх земельних ділянок, де були вироблені або отримані відповідні товари, які містить відповідний продукт (в даному випадку деревину) або з використанням яких цей товар було виготовлено, а також дату або діапазон часу. Ділянок, де була заготовлена деревина, це теж стосується.
«При чому якщо ця земельна ділянка до 4 га загалом, то достатньо буде однієї точки геолокації, – пояснила Алла Оборська. – Якщо ж ця ділянка понад 4 га, то потрібні будуть повністю всі точки геолокації, за допомогою яких можна буде повністю сформувати периметр цієї ділянки. Це дуже об’ємна робота, механізм якої поки до кінця не відомий. При чому, якщо ваша продукція буде виготовлена із деревини із багатьох таких ділянок, то потрібно буде цю геолокацію подавати із всіх цих ділянок. І якщо потім компетентні органи в рамках цього регламенту здійснять перевірку і виявлять, що на тій території відбувалося знеліснення або деградація лісів, то вся ця продукція буде дискваліфікована і її не можна буде ні постачати на європейський ринок, ні відправляти з ЄС».
Оцінка ризику теж враховує багато положень (загалом 14 критеріїв), зокрема проблеми щодо країни виробництва та походження або її частин, такі як рівень корупції, поширеність фальсифікації документів і даних, відсутність правоохоронних органів, порушення міжнародних прав людини, збройний конфлікт або наявність санкцій , накладених Радою Безпеки ООН або Радою Європейського Союзу; складність відповідного ланцюга постачання та стадії обробки відповідних продуктів, зокрема труднощі прив’язки відповідних продуктів до земельної ділянки, де вироблялися відповідні товари; додаткову інформацію щодо дотримання Регламенту EUDR, яка може включати інформацію, надану сертифікацією або іншими перевіреними третіми сторонами схемами, включаючи добровільні схеми, визнані Комісією.
«Спочатку визначається ризик на рівні країни. Звичайно, у зв’язку з тим, що відбувається в Україні, наша країна не входить до переліку країн із низьким ризиком. Наступний пункт – складність відповідного ланцюжка постачання: зрозуміло, якщо це буде поставка із багатьох ділянок, то це буде достатньо складним для оцінки ризику. Додатковою інформацією, щоб зробити цю оцінку ризику, може бути наявність сертифікації – тут регламент дає посилання ще на один документ, який в принципі дозволяє лісовій сертифікації PEFC бути таким підтвердженням», – розповіла Алла Оборська.
За словами Алли Оборської, PEFC International проаналізувала відповідність вимог PEFC сертифікації до Регламенту ЄС щодо вирубки лісів і визначила, що в цілому відповідність є, але потрібно подальше доопрацювання. Сфери, які потребують вдосконалення, – права людини, геолокація лісових територій та відсутність вирубки. Стосовно цих напрацювань додатково до стандарту ланцюжка постачання, який був розроблений раніше, у 2022 році було видано Керівництво з використання – дуже детальний та об’ємний документ, який дає розшифрування, яким чином можна зробити оцінку ризику за допомогою того, що підприємство буде сертифіковано за системою PEFC.
«Що стосується безпосередньо сертифікації лісогосподарських підприємств (тепер філій), у національному стандарті UA SFM ST 02 Стале лісоуправління проводиться оновлення і оскільки він розробляється національною групою, ми можемо врахувати вимоги, які стосуються EUDR, для того, щоб вже деревообробники на своєму рівні могли легше виконувати вимоги цього регламенту ЄС», – зазначила Алла Оборська.
Заради справедливості варто відзначити, що в FSC у повідомленні з нагоди набуття чинності Регламенту EUDR заявили, що завдяки вимогам сталого розвитку, які охоплюють як екологічні, так і соціальні аспекти, сертифікація FSC вже забезпечує міцну основу для компаній, на яку вони можуть спиратися при виконанні своїх зобов’язань в рамках EUDR, а сама FSC має майже 30-річний досвід застосування ринкового підходу для боротьби з вирубкою та деградацією лісів. Судячи з цього, сертифікацію FSC теж можна використовувати для підтвердженням дотримання Регламенту EUDR.
Як зазначає некомерційна організація Prefered by Nature (раніше відома як NEPCon), нововведенням у регламенті є те, що Європейська комісія розробить центральну базу даних оцінки ризиків або «країнових показників». Ця система порівняльного аналізу класифікуватиме країни як країни з низьким, стандартним або високим ризиком товарів або продуктів, пов’язаних із вирубкою лісів, щоб допомогти з належною обачністю та контролем.
Операторам із країн, які Європейська комісія визначила як «з низьким рівнем ризику», буде дозволено проводити «спрощену належну перевірку», що означає, що вони будуть звільнені від виконання другого та третього етапів процесу належної перевірки, тобто оцінки ризику та зменшення ризиків. Однак оператори все одно будуть зобов’язані провести перший крок належної перевірки – зібрати інформацію про свої ланцюги поставок. Це включає також отримання інформації про геолокацію лісових ділянок.
Зобов’язання національних органів щодо забезпечення дотримання регламенту та проведення перевірок також відрізнятимуться залежно від рівня ризику, покладеного на країни виробництва. Це означає посилений моніторинг для країн з високим ризиком і скорочення для країн з низьким ризиком.
У Регламенті EUDR також сказано, що 29 червня 2023 року всім країнам призначається стандартний рівень ризику. Комісія опублікує список країн або їх частин, які представляють низький або високий ризик, не пізніше 30 грудня 2024 року, до того часу всім країнам призначено стандартний рівень ризику.
