За результатами дешифрування космічних знімків Держлісагентством ідентифіковано майже 1,9 млн га земель, вкритих деревною та чагарниковою рослинністю поза межами лісового фонду України. Близько 500 тис. га із них – це самосійні ліси на полишених сільськогосподарських угіддях.
Науковцями відділу лісовідновлення та захисного лісорозведення і відділу лісівництва та економіки лісового господарства УкрНДІЛГА було досліджено особливості самозалісення полів, розвитку на них природного поновлення деревних порід і динаміку таксаційних характеристик самосійних насаджень на площі близько 28 га. Дослідження були проведені на ділянках, наданих у користування мешканцям м. Броди Львівської області. Впродовж 15 років природне поновлення сосни звичайної різної густоти та віку розрослося на понад 80 % площі залишених полів. Площа суцільних самосійних насаджень сосни звичайної на них наразі становить 2,8 га.
Осередком розповсюдження насіння, за допомогою якого відбувалося самозасівання полишених сільгоспугідь, є середньовікові культури сосни звичайної (Бродівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс», кв. 37, вид. 14), що ростуть в умовах свіжого дубово-соснового субору (В2-дС). Це чисті насадження сосни (10 Сз), які характеризуються віком 44 роки, середньою висотою 18 м і діаметром 20 см, відносною повнотою 0,75, запасом 260 м3/га та Іа класом бонітету.
З метою вивчення лісівничо-таксаційних характеристик у найбільш рівномірно й густо засіяних сосною ділянках було закладено 2 пробні площі. Після самозасівання сосною звичайною минуло 10–16 років, відстань пробних площ від стіни лісу – 50 і 100 м.
На пробних площах переважають дерева 10–11-річного віку, частка яких становить 83 % від загальної кількості дерев. Це найбільш густо й порівняно рівномірно засіяна ділянка. Вочевидь, основне засівання відбулося у врожайні роки. Природне поновлення на ній характеризується груповим розміщенням та є найбільш густим у пониженнях, які утворилися на межах полів внаслідок обробітку ґрунту. На пробних площах густота природного поновлення в кулісах із біогруп завширшки 2–4 м становить 7,5 і 11 тис. шт./га, а між ними – 0,7 та 1,7 тис. шт./га. Насадження перебувають на стадії інтенсивної диференціації за діаметром і висотою. Діаметри стовбурів варіюють від 1,2 до 20,3 см, коефіцієнти варіації за діаметром становлять 54,7 та 60,3 %. Середньозважений клас Крафта – 2,5 та 2,8. Насадження сильно й дуже сильно ослаблені (індекс санітарного стану насаджень – 2,3 та 2,6). Середньозважений умовний (потенційний) клас товарності за результатами суцільних переліків відповідає 1,8 та 2,2. До третього класу відноситься 38 та 56 % дерев за кількістю. Сухостійних дерев 9 та 16 % за кількістю.
Насадження на пробних площах характеризуються середніми діаметрами 7,7 та 8,9 см, середніми висотами – 6,0 та 6,5 м, протяжністю крон – 3,9 та 4,1 м. Їх запас становить 64 та 72 м3/га (запас в кулісах з біогруп — 153 та 182 м3/га, а між кулісами — 25 та 30 м3/га). В порівнянні із природними насадженнями на зрубах, суцільні самосійні за продуктивністю перевершують їх у 1,2–1,6 рази. У насадженнях цілком утворено лісове середовище, зімкненість намету є високою — 0,8–1,0. Лісова підстилка сформована й складається з опаду хвої, сухих гілок і шишок. Зважаючи на високу зімкненість намету, трав’яний покрив у досліджених суцільних самосійних соснових молодняках практично відсутній.
Самозасівання лісу на лісогосподарських угіддях відбувається групами, його густота здебільшого залежить від віддалі від стіни лісу та мікрорельєфу. В борознах і пониженнях густота є вищою внаслідок дещо більшої вологості й осідання насіння під час переміщення вітром, водою або по поверхні снігольоду. Сильно ослаблений санітарний стан і низька товарність обумовлені повною відсутністю заходів з догляду за цими насадженнями та їхньої охорони. Після проведення санітарних рубок і рубок догляду з самосійних насаджень можна формувати повноцінні насадження природного походження.
Тарнопільський П. Б.,
старший науковий співробітник відділу лісовідновлення та
захисного лісорозведення
Тарнопільська О. М.,
провідний науковий співробітник відділу лісівництва та
економіки лісового господарства
