У родині Івановичів чотири покоління обожнюють працювати з деревиною

А все почалося з того, що дідусь навчив онука тонкощам столярної майстерності й допоміг купити пилораму. «Я полюбив працювати з деревиною ще в дитинстві, – говорить Неманя Іванович, 32-літній деревообробник з містечка Баточина (Сербія). – Пам’ятаю, коли маленьким приїжджав до дідуся в гори, то це було справжнім святом! У нього в майстерні стільки цікавих інструментів!»

Дідусь Немані, Мілютин Іванович, живе в горах Радочело, за 160 км від будинку онука, і все життя працює з металом і деревиною. Найкраще йому вдається поєднувати ці дві стихії й виготовляти, наприклад, вози для коней, інші складні й прості пристрої, потрібні в сільському побуті. Разом з онуком вони втілили в життя чимало проектів для односельців: гаражі, тераси, лавки, садові меблі.

А торік з’ясувалося, що пиломатеріал, який вони закуповують для своїх робіт, почав дорожчати.

«Мабуть треба нам самим розпилювати колоди», – вирішили вони на сімейній раді й заглибилися в інтернет у пошуках потрібної пилорами.

Незабаром знайшли те, що їм потрібно, – стрічкопилковий верстат Wood-Mizer LT15. Це невелика пилорама на стаціонарній станині, у якій стрічкова пилка обертається на шківах, що приводяться в рух електромотором потужністю 7,5 кВт. Стрічкова пилка Wood-Mizer має товщину близько 1 мм і робить тонкий пропил, так що зовсім небагато деревини перетворюється на тирсу й, відповідно, з кожної колоди можна випиляти більше дошок.

«Ця пилорама підійшла для нашого бізнесу як за розміром, так і за ціною”, – стверджує Неманя. Він дуже швидко освоїв професію розпилювальника й приблизно за місяць вдосконалив свої навички оператора пилорами.

Коли верстатом Wood-Mizer почали розпилювати дерево на сімейній лісопилці Івановичів, перед нашими героями відкрилися різноманітні можливості заробітку. Спершу вони виявили попит на елементи для конструкції дахів.

«До нас приїжджають будівельники, показують креслення, дають специфікацію на пиломатеріал, і приблизно за 3-4 дні ми виготовляємо комплект елементів для даху будинку», – розповідає Неманя. Цей бізнес швидко розвивається: за 9 місяців на сімейній лісопилці було виготовлено близько 200 м3 готового пиломатеріалів. А потім настала зима: з’ясувалося, що попит на цю продукцію має сезонний характер. «Ми почали шукати нові напрямки і зауважили потребу у піддонах», – ділиться Неманя.

Щоправда, для того, щоб робити тарну дощечку, однієї пилорами LT15 виявилося замало.

«Можна це робити й на верстаті LT15, але продуктивність буде невисока», – пояснює Неманя. Тому що спочатку потрібно випиляти з колоди брус – це чотири проходи, а матеріал слід постійно перевертати, що забирає час. Потім цей брус слід розпиляти на декілька палетів – це ще 4-6 проходів.

Тому Неманя звернувся в сервісне представництво «Wood-Mizer Balkan» у Кікінді й попросив поради, як краще організувати виробництво піддонів.

Як наслідок, у березні цього року сімейне виробництво Івановичів поповнилося ще однією лісопиляльною машиною – горизонтальним ділильним верстатом HR115. На відміну від LT15, де оператор рухається разом з пиляльною головкою уздовж колоди (тобто колода закріплена нерухомо на станині, а пилка відрізає по одній дошці за прохід), у верстаті HR115 навпаки: пиляльна голова стаціонарна, а брус рухається. За один прохід отримують одну тарну дощечку, а недопиляний матеріал повертають назад по встановлених поруч із верстатом рольгангах.

З верстатом HR115 продуктивність значно зросла, і зараз лісопилка Івановичів виготовляє елементи для 3000 готових піддонів щомісяця. Разом з Неманею в сімейному бізнесі працює його батько Драган Іванович. Окрім того, вони створили додатково три робочих місця, на які запросили своїх сусідів з Баточина.

«Для виробництва піддонів ми купуємо тополю й чорну сосну з лісництв і приватних господарств у горах Радочело, – розповідає Неманя. – Щодня ми загострюємо 6-7 стрічкових пилок для наших двох пилорам, LT15 і HR115. Загострювальний й розвідний верстати ми теж придбали у фірмі Wood-Mizer».

«Я дуже задоволений нашими рішеннями, – говорить Неманя. – Усе було зроблено правильно й вчасно. Ми купили хорошу техніку, маємо сервісне обслуговування, наші клієнти задоволені якістю пиломатеріалу. Бізнес розвивається!»

А поки ця сімейна лісопилка процвітає, у родині Івановичів підростає четверте покоління, що теж з дитинства любить деревину: 10-літня дочка Немані часто приходить до батька на пилораму й цікавиться, як там усе влаштовано. Можливо, через кілька років вона доєднається до сімейного бізнесу. Недарма батьки назвали свою лісопилку іменем дочки: «Strugara Nevena».

Поширити статтю
Leave a comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *