25 травня у рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Продовольча та екологічна безпека в умовах війни та повоєнної відбудови: виклики для України та світу», присвяченої 125-річчю Національного університету біоресурсів і природокористування України, за підтримки ННІ лісового і садово-паркового господарства, факультету захисту рослин, біотехнологій та екології, агробіологічного факультету працювала секція 2 на тему «Післявоєнне відновлення рослинних ресурсів та екологічна безпека країни (агрономія, захист рослин, фітосанітарія, екологія, органічне виробництво, біотехнологія, лісове і садово-паркове господарство)».
Про це повідомляється на сайті Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Наводимо тези доповідей, які стосувалися лісового господарства. Повний матеріал Наталії Батрак про те, як працювала секція «Післявоєнне відновлення рослинних ресурсів та екологічна безпека країни» у рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Продовольча та екологічна безпека в умовах війни та повоєнної відбудови: виклики для України та світу», можна переглянути на сайті НУБІП України за посиланням.
Віктор Миронюк, доктор сільськогосподарських наук кафедри таксації лісу та лісового менеджменту, D.M. Bell USDA Forest Service, Pacific Northwest Research Station, USA, M.J. Gregory Oregon State University, Department of Forest Ecosystems and Society, USA, Олександр Шевчук та Віктор Мельниченко «Укрдержліспроект», підготували доповідь на тему «Інтеграція різночасових супутникових спостережень і даних для інвентаризації лісів для підтримки післявоєнного лісового менеджменту в Україні».
Віктор Валентинович підкреслив, що втрати лісів у зонах активних бойових дій і прилеглих територіях чималі. Ліси зазнають пошкоджень у результаті обстрілів, пожеж, будівництва фортифікацій, лісоуправління ускладнене в результаті забруднення вибухонебезпечними предметами, зростає кількість пожеж, які неможливо загасити.
Віктор Миронюк детально розповів про роль дистанційного моніторингу для післявоєнного лісового менеджменту, наголосивши, що дистанційні технології моніторингу будуть основним джерелом одержання первинних даних про втрати лісів, на замінованих територіях проведення інвентаризації лісів тривалий час буде обмеженим, апробовані алгоритми створюють потенціал для ефективного застосування в повоєнний етап розвитку лісового господарства.
Василь Юхновський, ННІ лісового і садово-паркового господарства, кафедра відтворення лісів та лісових меліорацій, виступив із темою «Післявоєнне відновлення лісу складова агроландшафтів з інноваційним агролісівством».
Василь Юрійович підкреслив, що дослідження форм лісів відбувається за такими аспектами, як загальна лісівнича практика (узгодження лісогосподарських планів та генеральні плани землеустрою), ліси та біорізноманіття, ліси і клімат, ліси та історичне навколишнє середовище, ліси та культурний ландшафт, ліси і люди, ліси та ґрунти, ліси та водні ресурси. Він показав, як зараз пошкоджені ліси та ландшафти внаслідок військових дій, як впливає знищена, зруйнована та покинута техніка на навколишнє середовище, які наслідки лісових пожеж через обстріли.
У своїй доповіді Василь Юхновський розповів про ключові переваги агролісомеліорації, раціональне землевпорядкування, конкурентоспроможність сільського господарства, енергетичну безпека, ккономічний розвиток села, екологічні послуги, притулок дикої природи, про проведення рубок реконструкції, зменшення ширини вітрозахисних смуг при відбудовних рубках, формування оптимальної конструкції вітрозахисту шляхом проріджування.
Юрій Марчук, ННІ лісового і садово-паркового господарства, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції, виступив з доповіддю «Лісові ресурси України: їх значення та можливості у відбудові держави».
Юрій Миколайович детально розповів, яка площа земель лісового фонду зазнала впливу збройної агресії, про лісистість адміністративних областей, швидкість і масштаб трансформацій, який відсоток заготівлі деревини за видами лісової продукції (2010-2021 рр.), відсоток заготівлі деревини за породним складом деревостанів (2015-2021 рр.), наголосив на заходах, які потрібно вжити для відновлення лісів після війни.
Сергій Зібцев, Віктор Миронюк, Олександр Сошенський, Роман Василишин, ННІ лісового і садово-паркового господарства, Йоган Голдамер, Глобальний центр моніторингу пожеж (GFMC), Німеччина, підготували доповідь на тему: «Оцінка впливу військової агресії російської федерації проти України на пожежні режими ландшафтів та викиди вуглецю».
Олександр Сошенський окреслив вплив військової агресії на ліси та пожежні режими, виділивши прямий вплив: механічні пошкодження дерев, порушення поверхні ґрунту та рослинного покриву внаслідок будівництва об’єктів оборонної. інфраструктури та вибухів боєприпасів, руйнування верхнього родючого шару ґрунтового покриву, негативний вплив на біорізноманіття рослин і тварин в місцях ведення бойових дій, забруднення паливно-мастильними матеріалами, відпрацьованими поливами, антифризами, органічними розчинниками місць технічного обслуговування та ремонту військової техніки, знищення мікроорганізмів через зміну хімічного складу ґрунту, збільшення кількості джерел займання як супутньої шкоди під час бойових дій, а також непрямий вплив: пожежі на окупованих територіях, які не ліквідовувалися протягом тижнів, неможливість управління пожежами через обмеження, пов’язані з військовими діями, нестача особового складу та обладнання, забруднення великих площ лісів вибухонебезпечними предметами.
В цілому, в лісах України, які потрапили в зону військових дій, може зустрічатися понад 50 різних видів вибухонебезпечних боєприпасів, підкреслив Олександр Михайлович. На всій території України ландшафтні пожежі у 2022 році призвели до понад 1,3 млн тонн викидів вуглецю (близько 4 тонн на гектар). Майже 48% викидів вуглецю спричинили пожежі на окупованих територіях України.
За матеріалами НУБІП України
