Цьогоріч система із протидії лісовим пожежам комплексно посилиться. В Чернігівській області створюється Центр протидії лісовим пожежам, завданням якого буде навчання та підготовка кадрів лісового пожежного та керівника гасіння лісової пожежі.
Про це повідомив голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець у Facebook.
У своєму дописі він зазначив, що минулого року внаслідок пожеж Європа втратила понад 800 тис. га лісів. Клімат змінюється — середня температура зростає, а періоди посухи стають тривалішими. Для українських лісів ситуація ще більш загрозлива. Крім природних факторів пожежі спричиняють запеклі бойові дії та постійні обстріли прикордонних територій. А масштабні замінування значно ускладнюють локалізацію та гасіння загорянь.
“Тому цього року комплексно посилюємо систему з протидії лісовим пожежам, – написав Юрій Болоховець і окреслив основні напрямки роботи: –
- Завдяки створенню ДП “Ліси України” з’явилася можливість координувати роботу структур, що займаються запобіганням та ліквідацією пожеж. В Чернігівській області створюється Центр протидії лісовим пожежам. Завдання Центру – навчання та підготовка кадрів лісового пожежного та керівника гасіння лісової пожежі. З появою Центру робота з протидії пожежам стане більш системною, комплексною та оперативною.
- У Житомирській та Волинській областях успішно реалізований пілотний проєкт по запровадження системи навігації для пожежної техніки. Кожен автомобіль обладнаний планшетом, де відображається місце загоряння, маршрут, лісові дороги, якими можна користуватися, водойми та під’їзди до них. Система особливо важлива у випадку масштабних пожеж, коли до гасіння залучається техніка та персонал з інших регіонів. Водії вже не втрачають час на пошуки. Рух техніки чітко спланований та організований. Цього року проєкт поширений на Рівненську і Київську області. У найближчий перспективі система навігації має запрацювати на всіх філіях ДП «Ліси України».
- Однією з вад системи лісгоспів була значна відмінність у зарплатах. Персонал лісових пожежних станцій у нересурсних регіонах міг отримувати в 2-3 рази менше, ніж у ресурсних. Це спричиняло постійній відтік кадрів. Людей навчали, а вони уходили шукати кращу роботу. Тепер зарплати поступово підтягуються до однакового рівня, з’являється мотивація, що безумовно вплине на ефективність роботи.
- До війни ми почали розвивати мережу спостережних веж. Система досить добре себе зарекомендувала. Супутникові знімки оновлюються приблизно раз на годину, за цей час оператор вежі вже може зафіксувати пожежу, тим самим виграти дорогоцінний час. Водночас система має удосконалюватися. По-перше, плануємо встановлювати камери з більшою роздільною здатністю та можливістю наблизити зображення (нові камери дають можливість розгледіти номер автомобіля на відстані до 10 км). По-друге, має відбутися збільшення кількості веж. По-третє, створимо не лише перший та другий рівень моніторингу (лісництво/ філія), але третій та четвертий. Тобто інформація з камер буде потрапляти та оброблятися у регіональному офісі та в майбутньому у диспетчерській службі ДП «ЛІАЦ».
- До війни ми витратили на закупівлю нової техніки майже мільярд гривень. Акцент був зроблений на більш швидких та мобільних протипожежних модулях на базі пікапів. Завдяки реформі зможемо не лише продовжити оновлення та відновлення парку техніки, але значно ефективніше передислоковувати техніку між регіонами. Адже тепер вся система працює в рамках єдиного підприємства.
- За статистикою, до війни до 80% лісових пожеж виникали поза межами держаних лісогосподарств. За цей час проблема стала ще більш актуальною. Типова ситуація: аграрії спалюють суху рослинність на полях, вогонь перекидається на молодий самосійний ліс, який примикає до нашого лісового масиву. Тому максимально активізуємо роботу з місцевою владою та громадами щодо «нічийних» лісів. Це не лише питання їхнього збереження, це питання зниження ризиків для лісового фонду України загалом”.
