Держава може заробляти на лісах, не вирубуючи їх. Що для цього варто зробити?
Ми все ближче підходимо до глобального запровадження віртуальних зелених фінансових активів.
Кіотський протокол був першою спробою створити механізм обмеження викидів в атмосферу парникових газів.
Наслідком Паризької кліматичної угоди є поява нових стимулів обмеження викидів. Простіше кажучи, карбонових сертифікатів.
Цивілізований світ буде жити за новими правилами. Якщо здійснюєш господарську діяльність, що супроводжується надмірними викидами, маєш “забрати” з атмосфери зайвий діоксид вуглецю. Або знайти когось, хто це зробить.
Власники екосистем, що абсорбують С02, продають карбонові квоти, промисловість купує. Такий принцип є ефективнішим, ніж розподіл квот між країнами.
World Bank створив та вже провів випробування міжнародної цифрової платформи для випуску та обігу карбонових сертифікатів. Держлісагентство контактує з World Bank, щоб визначити, за яких умов ми зможемо стати учасником глобальної системи.
Говорити про конкретні цифри зарано. Проте, судячи з наявних трендів, у майбутньому продаж сертифікатів може приносити лісовій галузі Україні прибутки не менше, ніж продаж лісоматеріалів.
Проте фінанси, навіть зелені, вимагають точних даних. Адже ефективність абсорбування парникових газів залежить від багатьох факторів.
Скажімо, молоді ліси швидко ростуть і здатні швидко поглинати вуглець. У старих лісах великі дерева затіняють невеликі саджанці, отже загальне захоплення вуглецю нижче.
Переговори тривають, але, безумовно, одна з умов приєднання до глобальної системи зелених фінансів — диджиталізація інформації про актуальний стан українських лісів.
Лише уявіть, останні офіційні дані, які охоплюють всі ліси України незалежно від лісокористувачів, датуються 2010 роком!
Дані, звісно, застаріли. Ба більше, вони не враховують всі площі, вкриті лісовою рослинністю. Тому ще минулого року ми ініціювали створення електронної карти лісів України.
Проєкт базується на дешифруванні космічних знімків. На сьогодні дешифровано вже 21 область, що становить 49,7 млн га, або 82,3% території України.
Це північна, західна, центральна, частково південна (крім АР Крим) та східна частини держави. Згенеровані так звані маски лісів.
Результати дослідження вражають. Площа ділянок, вкритих деревною рослинністю, більше за офіційні дані 2010 року майже на 20%! Залежно від регіону перевищення становить від 8% до 28%.
Це плюс 1,6 млн гектарів!
Що входить в цю цифру? Самосійні ліси за межами лісового фонду, лісосмуги, зелені насадження в населених пунктах, захисні насадження, які були не враховані під час обліку лісів 2010 року.
Єдина область, де лісів виявилось менше, – це Херсонщина. За останні десять років площа залісених ділянок зменшилася на 33 тис. гектарів, або на 28%.
Тепер на базі отриманих даних у співпраці з органами Держгеокадастру плануємо встановити категорію насаджень та створити повноцінну електронну карту.
До речі, для нас важливо не лише облікувати, але й зберегти “знайдені” ліси.
Влітку парламент ухвалив законопроєкт №5650, яким запроваджується механізм узаконення самосійних лісів, що виросли на сільськогосподарських землях. На початок листопада ми подали до місцевих органів влади майже дві тисячі клопотань.
Позитивні відповіді отримані на 11,5 тис. гектарів. На 2,6 тис. гектарів лісу вже розроблені проєкти землеустрою. 1,3 тис. гектарів вже встигли зареєструвати як землі державного лісового фонду.
Другий напрям, що стовідсотково важливий для інтеграції у глобальний світ зелених фінансів, – диджиталізація процесів на ринку деревини.
Адміністратору системи треба розуміти, скільки та якої деревини забирається з лісу, на який емітований сертифікат. І бути впевненим, що цифра є достовірною.
Минулого року Держлісагентство розробило та на законодавчому рівні затвердило інструкцію з користування Електронним Обліком Деревини.
До цього програмою для моніторингу деревини, яка була заготовлена і реалізована, користувалися лише державні підприємства, що входили до сфери впливу Держлісагентства.
Інформація про решту лісокористувачів (яким належить 27% українських лісів) була відсутня у системі. Тепер уся інформація проходитиме через Електронний Облік Деревини.
Ці дані дозволять чітко прослідкувати, хто, де і, головне, скільки заготував якої сировини. Тож можна буде порівняти, скільки деревини заготовлено і скільки деревини потім реалізовано.
Цього року Держлісагентство впритул наблизилось до запровадження електронного лісорубного квитка.
Наразі для рубок головного користування деревини ДП збирають та подають пакети документів до обласного управління агентства, ЦНАПу.
Процедура занадто складна, тривала та забюрократизована. Електронний квиток передбачає завантаження всіх документів в електронному виді, що значно зручніше. І це не єдина перевага.
“Паперовий” формат пов’язаний з “людським” фактором, що сам по собі створює умови для корупції. Крім того, це обмежені можливості для аналізу та моніторингу.
Чи залишається ще ліміт на сертифікати походження, підставою для яких є лісорубний квиток? Наразі це неможливо перевірити, оскільки відсутня цифрова форма контролю за вичерпанням лімітів по конкретному лісорубному квитку.
Після запровадження електронного квитка перевірка стає можливою. У поєднанні з електронним сертифікатом походження лісоматеріалів та системою декларування операцій з деревиною (плануємо запровадити у перспективі) електронний квиток унеможливить значну частину схем з “сірою” деревиною.
Зазначу, процес запровадження квитка досить тривалий. І це питання не до агентства. Нову систему доводиться узгоджувати з великим колом стейкхолдерів, центральних органів державної влади, державною регуляторною службою, які висувають певні побажання, вимоги, ідеї.
Зараз проходимо передостанній етап — узгоджуємо запуск проєкту з колегами з Мінцифри. Плануємо, що послуги з надання електронного лісорубного квитка будуть надаватись через єдину цифрову екологічну платформу Міндовкілля — “Екосистему”.
Сподіваюсь, узгодження пройде успішно, і це відкриє можливість для затвердження Кабміном відповідної постанови.
Є також багато іншої “домашньої роботи”, яку нам доведеться виконати на шляху до глобальної системи зелених фінансів.
Впевнений, що ми її обов’язково зробимо, адже повоєнній Україні доведеться будувати зовсім іншу економіку, яка базується на можливостях сучасного світу.
Юрій Болоховець, голова Державного агентства лісових ресурсів України
