Про це пише Анатолій Павелко, провідний юрисконсульт, еколог МБО “Екологія-Право-Людина” у колонці на “Українській правді”. Наводимо його точку зору.
“У Верховній Раді України готується розглянути на засіданні екологічного комітету законопроєкт №9516 (щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах).
За гучною і красивою назвою криється низка дуже шкідливих для природи норм. І одна з них – це скасування процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) для суцільних санітарних рубок.
Тепер у лісівників новий “аргумент” в підтримку законопроєкту – мовляв, через процедуру ОВД вони не можуть дати деревину для будівництва фортифікаційних споруд.
Пояснимо чому це не так.
Перше – про потребу скасувати процедуру ОВД лісівники почали казати ще з 2017 року. З моменту її запровадження в рамках євроінтеграції. За 5 років до повномасштабного вторгнення. Знали наперед?
Друге – однією з причин появи цієї процедури були масові незаконні суцільні санітарні рубки в Карпатах. І хоча масштаб їх зменшився – але побороти повністю не вийшло. Зокрема тому, що процедура ОВД потрібна лише для рубок площею більше 1 га. А лісівники навчились “дробити” їх на багато-багато ділянок по 0.9 га. Виходить, що окрім як з Карпат немає звідки взяти деревину для фронту? Ні.
Третє – в прифронтових і сусідніх з ними областях України є сотні тисяч гектар штучних лісів. В тому числі з інвазійних видів дерев. Вибірковими рубками тут можна зрубати сотні тисяч кубометрів, з мінімальною шкодою природі. Цього цілком вистачить і на фортифікації, і на дрова.
Інший, озвучений лісівниками аргумент – “ми визнаємо що раніше були проблеми, а тепер ми побороли корупцію після реформи і буде все добре”.
Ага, тільки от вперше лісівники це розповідали влітку 2023, коли і був зареєстрований законопроєкт. А в кінці листопада ДП “Ліси України” звільнили всіх директорів лісгоспів у Рівненської області. А в лютому – в Карпатському лісовому офісі цього ж підприємства, який відповідає зокрема за Закарпатську та Івано-Франківську області. За підозру в корупції.
Лунали і закиди, що, мовляв, а навіщо оцінювати вплив на довкілля суцільних санітарних рубок. Зрубали хворий чи пошкоджений ліс – ну і добре.
Це велика помилка. Навіть якщо ліс дійсно хворий чи згорів, а не “хворий” і “згорівший” лише за документами, як часто буває в Україні – суцільна рубка на великій площі матиме негативний вплив на довкілля. Незалежно від того, планова вона чи санітарна. І перед тим, як приймати це рішення, необхідно оцінити всі альтернативи і доцільність, як економічну, так і екологічну.
Наприклад, після великих пожеж 2020 року в Україні працювала команда українських науковців-лісівників. Які за кошти уряду США розробляли саме звіт ОВД. І їхні рекомендації виявились далекі від традиційного підходу “зрубати все і засадити сосною”.
На одних ділянках вони запропонували не рубати взагалі. На других – встановили черговість рубки, аби дати можливість дерева до рубки висіяти насіння. На третіх – рубати, але не проводити висадку лісу. І ці заходи допомогли б на місці горільників відновити ліс, який був би більше стійки і до шкідників, і від майбутніх пожеж.
Тому законопроєкт №9516 треба просто відхилити. А спростити процедуру рубки в прифронтових регіонах на пошкоджених пожежами ділянках можна і без змін в законодавство, шляхом внесення змін у відповідну Постанову Кабінету Міністрів України, яка визначає можливість не проходити процедуру ОВД для ліквідації наслідків агресії”.
Анатолій Павелко, провідний юрисконсульт,
еколог МБО “Екологія-Право-Людина”,
еколог з понад 20-річним стажем
і досвідом роботи у країнах
Європи, Азії, Північної Америки