EUDR і Україна: в Європейській Комісії запевняють, що сюрпризів не буде, але радять тримати руку на пульсі

56 Views
Фото ілюстраційне. З відкритих джерел

22 березня 2024 року в Києві Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з FSC Україна, WWF-Україна та проєктом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) провели форум на тему «Вплив Регламенту Європейського Союзу щодо знеліснення та деградації лісів (EUDR) на Україну: перспективи та ризики».

Коротко нагадаємо, чому цей Регламент є важливим для українських лісівників, деревообробників та меблевиків: справа в тому, що EUDR забороняє розміщувати товари, пов’язані зі знелісненням та деградацією лісів, на ринках ЄС. До переліку товарів, на які поширюється дія Регламенту, входить деревина та вироби з неї, тому українським компаніям, які експортують чи планують експортувати деревину чи вироби з деревини до країн ЄС, варто ознайомитися із цим документом.

Для того, щоб якнайповніше висвітлити, як вплине EUDR на Україну, та щоб почути роз’яснення щодо Регламенту із перших уст, організатори запросили Габора Ловасі, спеціаліста з питань політики Європейської Комісії в генеральному директораті з навколишнього середовища, підрозділ планетарні і спільні блага, універсальні цінності та екологічна безпека.

Габор Ловасі, спеціаліст з питань політики Європейської Комісії в генеральному директораті з навколишнього середовища, підрозділ планетарні і спільні блага, універсальні цінності та екологічна безпека. Скриншот відео

Європейський зелений курс та його цілі

Виступаючи на заході, Габор Ловасі перед тим, як перейти безпосередньо до Регламенту EUDR, спочатку розповів про Європейський зелений курс (англ. European Green Deal), оскільки EUDR по суті є одним із механізмів реалізації його цілей.

Для наших читачів нагадаємо, що Європейський зелений курс – це масштабний пакет системних політичних рішень, спрямований на те, щоб перетворити Європу до 2050 року на перший кліматично-нейтральний континент. Для цього були розроблені Плани дій до 2030 року для різних секторів. Що стосується лісового сектору, то 16 липня 2021 року Європейська Комісія затвердила Нову лісову стратегію ЄС до 2030 року, яка передбачає, серед іншого, висаджування мінімум 3 млрд нових дерев на території ЄС до 2030 року.

Як розповів під час свого виступу Габор Ловасі, світ зараз стикається із трьома кризами: забрудненням навколишнього середовища, спричиненим екстенсивним використанням ресурсів, втратою біорізноманіття та кліматичними змінами. За його словами, вчені окреслили 9 процесів, які безпосередньо впливають на світову екосистему протягом останніх 11 тисяч років (йдеться про зміни клімату, зменшення озонового шару, забруднення атмосфери, втрату біорізноманіття, окислення вод Світового океану, зміни в біогеохімічних циклах азоту та фосфору, зміни в системі землекористування, забруднення та використання прісної води та ін.). Всі з цих процесів мають певні межі, 6 з яких вже було перетнуто.

Складові частини Європейського зеленого курсу. Джерело: Екодія із посиланням на Європейську Комісію

І ось системний підхід Європейського зеленого курсу якраз полягає в тому, щоб комплексно змінити ситуацію на краще. Так, однією із цілей ЄС є зменшення викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року (згідно презентації пана Ловасі, мета ЄС до 2040 року, запропонована у лютому 2024 року, – зменшити викиди парникових газів на 90% згідно рекомендації Європейської Комісії).

За словами Габора Ловасі, ЄС вжив надзвичайно продуктивних заходів щодо досягнення цієї мети. Порівняно із 1990-м роком показники викидів парникових газів у 2021 році були зменшені на 30% і робота у цьому напрямку посилюється. Протягом останніх 20 років зменшення викидів парникових газів значно набрало обертів.

Кліматична нейтральність до 2050 року. Прогрес у зниженні викидів парникових газів. Скриншот відео

Враховуючи поточні адаптовані та заплановані заходи, викиди парникових газів прогнозується знизити на 60% до 2040 року порівняно із рівнем викидів 1990-го року і на 64% – до 2050-го року. У фокусі – будівельний сектор, транспорт та сільське господарство.

Проте, як розповів представник Європейської Комісії, у секторі енергетики та у виробничих процесах не було запроваджено так багато змін, як було задокументовано у планах ЄС. І хоча викиди від виробництва вдалося зменшити унаслідок того, що протягом тривалого часу досить активно велася робота із найбільш вразливими галузями, але Габор Ловасі змушений був визнати: «Ми не зможемо повністю зреалізувати цілі щодо зменшення викидів парникових газів через об’єктивні причини, тому що є галузі, як, наприклад, агросектор, виробництво цементу та сталі, де виробничі процеси завжди будуть генерувати викиди, навіть якщо скорочення викидів є можливим, і є галузі із технічними викликами, як, наприклад, морський транспорт чи авіація, для яких поки що немає альтернативи. Ці викиди потрібно прибрати через зміну технологій і запровадження вуглецево-нейтральних механізмів».

За словами Габора Ловасі, досягнення кліматичної нейтральності залежить не лише від карбонізації, а й від відновлення природи для збільшення поглинання вуглецю. Але проблема у тому, що у ЄС спостерігається зворотня ситуація: у деяких найбільш заліснених країнах, таких як скандинавські чи країни Балтії, замість того, щоб збільшувалося поглинання вулецю, продукуються викиди парникових газів. Серед причин – вік деревостанів, зростаючий соціально-економічний тиск щодо деревної біомаси, що призводить до збільшення обсягів лісозаготівлі та ведення практик, які збільшують ефект масштабу, але не відповідають засадам сталого розвитку (наприклад, проведення суцільних рубок або перетворення лісів на монокультурні плантації, що веде до їх деградації). А екосистеми, які зазнають подібного тиску, не можуть повністю виконувати свою роль поглиначів вуглецю так ефективно, як це роблять здорові екосистеми, хоча згідно моделювання Європейської Комісії щодо викидів парникових газів різними секторами, сектор LULUCF (Land use, land-use change, and forestry), куди входить і лісове господарство, залишається стабільним та одним із тих, що продукує найменше викидів вуглецю.

Кліматична нейтральність до 2050 року. Минулі та прогнозовані викиди парникових газів різними галузями за період 2015-2050 рр. Скриншот відео

Щоб досягти поставлених цілей щодо кліматичної нейтральності до 2030 року, за словами Габора Ловасі, є пропозиція згенерувати цілу низку заходів в рамках великого пакету щодо переходу до конкурентного європейського ринку, який буде справедливим і сталим. Також країни-члени ЄС взяли щодо себе зобов’язання щодо викидів вуглецю, вони поділяють відповідальність за те, щоб прибрати його з атмосфери, оскільки він чинить негативний плив на навколишнє природне середовище. Так, мета ЄС – зробити так, щоб природні поглиначі (одними з яких є ліси) могли поглинути до 2030 року 310 млн т викидів CO2 .

Передумови прийняття EUDR

Як розповів у своєму виступі представник Єврокомісії, кілька досліджень показали, що ліси із великою біорізноманітністю є більш багатофункціональними, продуктивними і надають більше екосистемних послуг, зокрема щодо поглинання вуглецю, ніж ті, де цього біорізноманіття немає. Лісова стратегія ЄС має на меті покращити якість, кількість та стійкість лісів у Європейському Союзі. Вона підтримує лісівників та біоекономіку на основі лісових ресурсів, включаючи лісозаготівлю та використання біомаси за допомогою сталих методів, збереження біорізноманіття та, як вже зазначалося вище, містить план щодо висадки 3 млрд дерев на території ЄС до 2030 року.

EUDR є відповіддю на зміни клімату та втрату біорізноманіття, спричинені знелісненням та деградацією лісів. Однією із його передумов було те, що за даними ФАО, за останніх 30 років (з 1990 по 2020 рр.) у всьому світі зникло понад 420 млн га лісів – ця територія більша, ніж та, яку займає ЄС. Значна частка цих лісів була втрачена через незаконні вирубки, а частина – через те, що деякі лісові масиви були перетворені на сільськогосподарські землі. Знеліснення та деградація лісів є важливими чинниками зміни клімату (ними спричинені 11% викидів вуглецю) і втрати біорізноманіття. За даними ФАО, 90% знеліснення спровокувало розширення площі сільськогосподарських земель, що пов’язано зокрема з виробництвом низки товарів. ЄС є значним споживачем таких товарів, зазначив Габор Ловасі, тож EUDR має забезпечити, що товари, які купують, використовують і споживають громадяни ЄС, не доклалися до знеліснення та деградації лісів як в країнах ЄС, так і в цілому світі.

EUDR – що нового?

Як відомо, Регламент ЄС 2023/1115 щодо знеліснення та деградації лісів (EUDR) набрав чинності 29 червня минулого року. На практиці він почне застосовуватися в кінці цього року (30 грудня 2024 року). Малі та середні підприємства отримають ще пів року перехідного періоду на адаптацію до нових правил – на них дія Регламенту пошириться з 30 червня 2025 року (детальніше про Регламент EUDR можна почитати тут і тут).

З 30 грудня 2024 року лише та продукція, яка є абсолютно легальною відповідно до законодавства країни походження, і при виготовленні якої не відбулося знеліснення чи деградація лісів, починаючи із 31 грудня 2020 року (так звана cut-off date), може розміщуватися на ринку ЄС (і, відповідно, експортуватися до країн ЄС). Легальність та відсутність знеліснення чи деградації лісів при виготовленні продукції при поставці кожної партії товару має бути підтверджена системою належної обачності.

Як розповів представник Єврокомісії, EUDR базується на міжнародновизнаних визначеннях ФАО. Також всі положення Регламенту вкладаються в парадигму цілей сталого розвитку. Фактично запроваджуються дуже жорсткі механізми відслідковування походження матеріалів і виробництва. Відповідно до Регламенту, ті товари, які походять з невідомих джерел, чи ті, що містять певний продукт, який не має підтвердженого походження, не будуть дозволятися на європейському ринку. Основні зобов’язання щодо виконання Регламенту стосуються операторів та трейдерів, які не є малими та середніми підприємствами. Зокрема, саме на операторів покладається обов’язок збирати точну географічну інформацію, тобто геолокацію ділянок землі, де була вирощений (або сировина, з якої його виготовили) та виготовлений товар, – щодо простежуваності EUDR встановлює суворі вимоги.

Тож фактично буде проводитися дуже ретельна оцінка впливу виробництва продукції, яка підпадає під дію EUDR, на довкілля з метою зменшення масштабів знеліснення та деградації лісів. І ці зобов’язання будуть брати на себе країни-члени ЄС та партнери, які постачають продукцію на ринок ЄС.

Сфера застосування Регламенту – прогресивна: зараз він охоплює сім продуктів та похідні товари з них, але в подальшому його дія може поширитися і на інші продукти (передбачається, що Регламент буде регулярно оновлюватися, тож за цим слід слідкувати). Окрім того, положення EUDR обов’язкові до виконання, незалежно від того, чи це місцева продукція країн ЄС чи її імпортують до ЄС з третіх країн.

Як вже зазначалося вище, згідно цього Регламенту виробники не зможуть розміщувати на європейському ринку свою продукцію без підтвердження відповідної документації і яка не відповідає EUDR. Точка відліку – 31 грудня 2020 року. Ця дата є частиною міжнародних зобов’язань всіх партнерів і постачальників, які  постачають свою продукцію до ЄС. За задумом, вона має сприяти впровадженню таких нормативів не тільки в країнах ЄС, але й і в країнах-партнерах, супутниковому моніторингу, а також мінімізувати збитки для дрібних підприємств.

Щоб досягти об’єктивних критеріїв щодо запобігання знелісненню, Європейська Комісія розробила систему бенчмаркінгу, яка розподілятиме ризики між країнами чи регіонами відповідно до ризику знеліснення: стандартний, високий чи низький. Як повідомив Габор Ловасі, розробка цієї системи продовжуватиметься і надалі, базуючись на наукових даних. Оцінка ризику базуватиметься на рівнях знеліснення та деградації лісів, розширення сільськогосподарських земель для вирощування відповідних товарів та виробничих тенденціях щодо продукції, яка підпадає під дію Регламенту. Всі країни по замовчуванню відносяться до категорії стандартного ризику, поки їм не присвоїли статус країни із високим чи низьким ризиком.

Фактично операторам слід збирати належну інформацію і проводити на її основі оцінку ризику по трьох критеріях системи оцінювання, пояснив Габор Ловасі. Якщо країну віднесли до низького ризику – робота оператора спрощується: він і надалі зобов’язаний збирати інформацію, але не проводити оцінку ризиків і мінімізовувати їх. Товари з країн із високим ризиком будуть піддаватися ретельним оцінці і дослідженню на предмет дотримання правил ЄС, розповів представник Єврокомісії. Рівень перевірок на рівні держав-членів має стосуватися мінімум 9% операторів із країн з високим рівнем ризику, 3% – для країни зі стандартним і 1% – для країн з низьким рівнем ризику.

«Перші попередні результати нашої роботи (щодо визначення ризику- ред.), сподіваюсь, будуть доступні вже в першій половині цього року і якщо будуть ознаки, що певна країна може бути ідентифікована як країна із високим ризиком, Єврокомісія буде вести конкретний діалог з країною стосовно того, як зменшити її рівень ризику», – розповів Габор Лавасі .

Щодо розробки та оновлення методології, то все буде відбуватися у прозорий, ефективний та об’єктивний спосіб на платформі з залученням багатьох зацікавлених сторін, які будуть напрацьовувати різні правила та нормативи в рамках EUDR . Також представник Єврокомісії запевнив, що ніяких сюрпризів щодо визначення статусу ризику не буде, проте варто не забувати відслідковувати інформацію щодо впровадження Регламенту.

Також Габор Ловасі розповів, що зараз, під час перехідного періоду, Єврокомісія фокусується на імплементації EUDR і працює над тим, щоб підготувати всі зацікавлені сторони до введення його в дію. Зокрема, робота ведеться над переліком найчастіших запитань щодо Регламенту, які найчастіше виникають у операторів країн-виробників, трейдерів та інших зацікавлених сторін (останнє оновлення на момент написання статті- 22 грудня 2023 року, містить 80 запитань та відповідей), методичними рекомендаціями, інформаційною системою, посиленням співпраці із країнами-виробниками та іншими важливими речима.

За словами Габора Ловасі, робота щодо методичних рекомендацій  за 11 основними тематичними напрямками, які окреслюють аспекти EUDR, все ще триває у тісній співпраці із країнами-членами ЄС. Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними як для операторів, оскільки вони охоплюють цілу низку різних напрямків роботи, так і для державних органів країн.

Триває також і робота щодо впровадження інформаційної системи, яка по суті буде сховищем інформації щодо товару, зокрема щодо того, що він пройшов комплексну перевірку за системою належної обачності на відповідність Регламенту EUDR, і ніяких ризиків не було знайдено (інформацію будуть заносити оператори та трейдери, які хочуть розмістити товар на ринку ЄС чи експортувати його). Як повідомив представник Єврокомісії, перше тестування цієї інформаційної системи проводилося в кінці січня, і, отримавши відгуки від користувачів, в неї тепер вносять певні зміни. Так, розробники нині працюють над дотриманням відповідних підзаконних актів, щоби можна було розміщувати свій продукт на ринку ЄС або його експортувати, має бути додана система геолокації, відслідковування походження матеріалу. Габор Лавасі зазначив, що цього року має проводитися навчання щодо застосування цієї інформаційної системи.

Ще один важливий елемент в рамках EUDR – це обсерваторія ЄС щодо знеліснення, яка є дорожньою картою заходів ЄС на подальшу перспективу. Обсерваторія побудована навколо трьох основних компонентів: глобального моніторингу лісів, який забезпечує інтерактивну візуалізацію; компонента про виробництво та торгівлю товарами, який забезпечує інтерактивну візуалізацію глобальних наборів даних про виробництво товарів і продуктів на національному рівні, які підпадають під EUDR, а також обсяг торгівлі такими товарами між третіми країнами та ЄС; та інструментів ЄС для моніторингу лісів, які дають змогу відстежувати зміни майже в реальному часі.

«Ми постійно вдосконалюємо цю мапу, щоб вона відображала реалії. Це карта, яка є лише одним із інструментів для використання і розуміння того, звідки походить певна продукція з лісу, наскільки вона відповідає вимогам та нормативам ЄС. Це не є обов’язковим інструментом, юридичної сили в ньому немає, це більше майданчик для отримання інформації для операторів щодо того, що зараз робиться, для проведення експертизи, – пояснив Габор Лавасі. – Ця карта є доступною для всіх, включаючи компетентні органи країн-членів ЄС. Точність даних на карті – не менше 80%».

Також Габор Лавасі розповів, що постійно ведеться співпраця із третіми країнами, які є споживачами або виробниками продукції, яка підпадає під дію EUDR – Австралією, США, Китаєм та іншими країнами. В рамках постійного політичного діалогу відбувається постійне їх інформування щодо Регламенту EUDR та надається технічна підтримка. Інформацію поширюють через різні проєкти і майданчики.

Представник Єврокомісії запропонував усім охочим доєднатися до Deforestation Multi-stakeholders Platform – платформи, яка залучає багато зацікавлених сторін (країни-споживачі, країни-постачальники, асоціації та різні організації), де вони можуть обговорювати все, що стосується Регламенту.

EUDR та Україна

За словами Габора Ловасі, щодо впливу EUDR на Україну, то торговельний аналіз показує, що за оцінками в середньому експорт товарів, які підпадають під дію EUDR, з України до ЄС становить 2,5 млрд євро, 75% з яких – це деревина.

На думку представника Єврокомісії, яка базується на досвіді роботи із асоціаціями стейкхолдерів з різних країн, від Регламенту буде більше можливостей, ніж проблем, особливо, що стосується малих виробників. Так, дані геолокації дають сильнішу і більш незалежну позицію у ланцюжку доданої вартості. Більш прозорий і відслідковуваний ланцюжок доданої вартості дає змогу підприємцям виходити на нові ринки і фокусуватися на відповідності їхньої продукції сталому розвитку, що врешті-решт може стати стимулом для того, щоб формувати кращі ціни на ринку. Також Габор Ловасі зазначив, що попит на продукцію, яка не стосується знеліснення, тобто яка буде мати походження відповідно до EUDR, буде зростати.

За його словами, Єврокомісія підтримуватиме Україну та сприятиме впровадженню відповідних змін, які вимагає відповідність до EUDR. Нижче – перелік ініціатив, які будуть корисними для нашої держави.

Співпраця з Україною. Скриншот відео

Як видно з презентації пана Ловасі, 20 млн євро передбачено для забезпечення біорізноманіття  та управління лісовими ресурсами через механізм EU for Environment. Партнерами, які впроваджують це, є OECD, UNIDO, UNEP, UNECE та Світовий банк.

Щодо подальшої регіональної політики та проєктів, то є ініціатива майбутнього регіонального проєкту EU4Green Recovery East, в рамках якого теж виділено 20 млн євро і можуть бути ще додаткові внески від партнерів.

Щодо двосторонніх інструментів для України, то це проводення семінарів, практичних заходів і навчальних візитів із залученням експертів з країн ЄС. Фактично, робота зараз буде зосереджена на сприянні тому, щоб були впроваджені відповідні зміни до українського законодавства відповідно до нового Регламенту. Це все робиться в рамках перспектив вступу України до ЄС.

Стосовно того, до країни із яким ступенем ризику можуть віднести Україну, представник ЄС зауважив, що встановлення порогових значень щодо оцінки ризику (так званих бенчмарків) щойно розпочалося. Методогія ще розробляється, вона поки що ще не готова. Попередні результати будуть готові до кінця першої половини цього року, що дасть змогу Єврокомісії, як вже зазначалося вище, проводити діалог з тими країнами, які вважаються із високим ризиком.

«Я не думаю, що там будуть якісь сюрпризи», – сказав пан Ловасі.

Він зазначив, що так само, як це роблять інші треті країни, Україна може приєднатися до зустрічей на платформі Deforestation Multi-stakeholders Platform, щоб тримати руку на пульсі щодо того, що відбувається з приводу запровадження Регламенту.

Також представник Єврокомісії сказав, відповідаючи на запитання, що регламенти EUDR та EUTR (з яким вже знайомі і працюють чимало українських деревообробників) дуже схожі. По суті додаються тільки нові додаткові зобов’язання, які будуть говорити про те, що лісозаготівля, проведена для отримання сировини для того чи іншого продукту, не призвела до знеліснення та деградації лісів. Виробникам буде потрібно готувати координати геолокації, де було взято сировину, через те, що оператори мають подавати цю інформацію в інформаційну систему ЄС, про яку вже говорилося вище, інакше вони не зможуть розміщувати цю продукцію на ринку ЄС і, відповідно, українські виробники не зможуть експортувати її до ЄС.

Геолокація має відповідати безпосередній ділянці, звідки було взяти матеріал (не площі лісів, які входять до якогось конкретного підприємства, а безпосередньо звідти, де була вирубка). Якщо матеріал взятий із різних ділянок, то геолокація має бути зазначена для всіх ділянок. Це робиться для того, щоб оператори знали, звідки береться сировина.

Що стосується сертифікації згідно систем FSC чи PEFC, то Габор Ловасі пояснив, що, хоч сертифікація згідно EUDR не є обов’язковою, але чим більше підприємство може довести, що є сертифікованим виробником, тим легше йому буде дотримуватися всіх норм ЄС. Зобов’язання відповідно до EUDR є ширшими, ніж щодо EUTR, і відповідальність завжди буде покладатися на оператора в ЄС, щоб він зробив все необхідне, щоб товар чи продукт, який виходить на ринок, відповідав Регламенту. Тобто прямої вимоги бути сертифікованим немає, але мати сертифікат – це плюс, коли потрібно довести відповідність EUDR.

Щодо деградації і структурних змін у лісових масивах, то ті ділянки, які були проріджені, чи на них відбулася рубка головного користування, і які згодом будуть заліснені, не будуть вважатися знелісненими з точки зору EUDR. Вони можуть вважатися тимчасово незалісненими територіями і вони залишаються в статусі лісів – така категорія передбачена в Регламенті. Цей підхід також відповідає визначенню лісів відповідно до термінології ФАО. За словами Габора Ловасі, будуть ще додаткові підзаконні акти, які нададуть більше роз’яснення щодо всіх визначень і термінології.

Деградація і структурні зміни в лісових масивах, з точки зору Європейської Комісії, означає те, що, для прикладу, праліси не можуть деградувати до висаджених або вторинних лісів чи лісів інших категорій. Габор Ловасі також відмітив, що не можна завжди покладатися на супутниковий моніторинг, тобто він не може бути єдиним джерелом інформації щодо того, чи була ділянка знеліснена чи деградована, це лише допоміжний інструмент, який дає змогу такими широкими мазками проводити моніторинг лісових насаджень чи масивів. Проте оці знімки з супутника робляться для того, щоб оператори самі могли проводити свою експертизу щодо ділянок. Можна й потрібно використовувати й інші інструменти та засоби, щоб довести, що ділянка, звідки взято сировину, не була знеліснена чи деградована.

І останнє, але не менш важливе: представник Єврокомісії під час своєї доповіді кілька разів зазначав, що, згідно рішення законодавчого органу ЄС, всі країни будуть нести однаковий масив зобов’язань щодо EUDR – правила є одними для всіх і винятків не буде, тож українським підприємцям слід до цього готуватися.

Поширити статтю