стаття з Газети «Природа і суспільство»
Інновації в технології вирощування лісів.
Світові запаси деревини відновлюються не так швидко, як спустошуються, тому тривалий час лісівники й науковці в багатьох країнах ведуть пошук інноваційних технологій швидкого вирощування промислового лісу, однією з яких є висадка генетично модифікованих дерев.
Що показують дослідження?
Попри те, що застосування біотехнологій у деяких сферах, зокрема, у харчовій, викликає певну настороженість, у лісовій промисловості її позиції стають із кожним роком сильнішими. Сьогодні досліди з використанням в лісовому господарстві ГМ-дерев проводяться більш ніж у 40 країнах. Лише за останнє десятиліття стало відомо про проведення близько 3000 експериментальних досліджень, так чи інакше пов’язаних із впровадженням різних біотехнологій в лісову промисловість.
Приблизно 70% цих досліджень проводять найбільш розвинені країни світу: США, Німеччина, Канада, Франція і Китай. Загальний обсяг світових інвестицій у цю сферу оцінюється у сотні мільйонів доларів. Біотехнологічні експерименти проводилися на більш ніж 100 породах дерев, але 60% припадає лише на 6 із них: сосну, евкаліпт, ялину, тополю, дуб і акацію. З усього обсягу біотехнологічних експериментів, які проводяться в світі у лісовій сфері, близько 20% припадає на досліди, пов’язані з генетичною модифікацією.
Перед тим як приступити до роботи на генному рівні, вчені і дослідники встановлюють певну мету: для чого потрібно вводити ті чи інші гени, що вони повинні змінити, і лише потім створюють дизайн гена. Далі його тиражують і прищеплюють безпосередньо на об’єкт дослідження. На даний час більшість експериментів направлені на прискорення зростання дерев, і за деякими даними воно може сягати від 20% до 50% і ці цифри постійно коригуються залежно від типу рослини, місцевості, самого «гена росту» і ще низки чинників. Насамперед, швидкорослі дерева потрібні для того, щоб скоротити час для відновлення лісів, а також засадження малолісистих регіонів. Крім того, якщо вдасться вивести такі клони, які зможуть адаптуватися до природного навколишнього середовища, вони зможуть позитивно впливати на неї. Наприклад, відомо, що трансгенні осики вельми невибагливі, і можуть рости і розмножуватися навіть на бідних ґрунтах.
Реальні посадки ГМ-дерев (лісові випробування) на сьогодні здійснюються лише в 16 країнах. Всього ж у світі налічується близько 300 ділянок, на яких вирощуються ГМ-дерева, більшість з яких розкинулися у США. На даний момент на перших місцях із висадки ГМ-дерев йдуть країни Північної та Латинської Америки, а також Китай. Як правило, в країнах Північної Америки і Європи дослідження здійснюються під контролем урядів та наукових установ, тоді як у країнах Латинської Америки, Африки і Південно-Східної Азії цим займається, здебільшого, приватний сектор.
При цьому, основним гаслом, під яким здійснюються дослідження та проводиться розведення ГМ-дерев є збереження природних ресурсів та екології.
Модифікація проти екології
В своїх дослідженнях вчені спрямовують зусилля на визначення основних генетичних модифікацій, які здійснюють вплив на формування тих властивостей деревини, які є найбільш цінними для лісової та деревопереробної промисловості – збільшення продуктивності та зниження собівартості продукції.
Насамперед це:
- швидкість росту, що дозволить знизити вік і оборот рубки дерев;
- стійкість до хвороб, гербіцидів та пестицидів для зменшення збитків;
- солестійкість, що дасть можливість вирощувати дерева на засолених ґрунтах;
- хімічні композиції деревних волокон, особливо лігніну, що дозволить знизити ціну і спростити технологію паперового виробництва;
- чутливість до довжини світлового дня, що збільшить кількість регіонів, придатних для вирощування таких дерев;
- озонова і стресова стійкість.
Втім, попри такі очевидні вигоди, противники застосування генної модифікації в лісовій сфері наголошують, що перш за все, їх необхідно розглядати з огляду на екологічну безпеку. На їх думку, ключовою загрозою ГМ-дерев є їх пристосовність до навколишнього середовища, що загрожує великою ймовірністю витіснення природних лісів. Але при цьому трансгенні ліси не зможуть виконувати їх функції – водоохоронні, підтримання лісового біорізноманіття, бути для людей джерелом їжі, лікарських рослин тощо. Крім того, пилок дерев може поширюватися на десятки і сотні кілометрів, що загрожує можливістю «генетичного забруднення» природних лісів, які ростуть далеко від «штучних».
І хоча вчені наголошують на стерильності генетично модифікованих порід дерев, насправді, це може призвести до ще більш тяжких наслідків. Як відомо, насіння дерев є важливим джерелом живлення для лісових мешканців – тварин, птахів та комах, а самі дерева є повноцінними членами лісової екосистеми. Якщо ліси з ГМ-дерев не будуть їх мати, то чи не стануть такі ліси свого роду «зеленою пустелею»?
Промислове застосування: чи є перспектива?
Однак, попри заяви прихильників генної інженерії у лісовій галузі щодо турботи про екологію, не секрет, що не останню роль тут відіграє бізнес-інтерес. Тому одне з головних завдань, які переслідують експериментатори – отримати однорідну продукцію. Як відомо, природний ліс є дуже різнорідною сировиною, а неоднорідність продукції призводить до зниження її ціни. Через це, з промислової точки зору, плантації ГМ-дерев будуть мати незаперечну перевагу, оскільки передбачають отримання великої кількості однорідної сировини.
Транснаціональні компанії, які працюють у лісовій та деревообробній сфері, вже давно з нетерпінням очікують на свої потенційні вигоди від наслідків технологій генної інженерії в лісовій промисловості. Проте сьогодні лише Китай розпочав промислове використання ГМ-дерев через гостру нестачу деревної сировини. Для вирішення проблеми, уряд Піднебесної прийняв рішення щодо різкого збільшення обсягів вирощування ГМ-дерев, зокрема, трансгенної тополі.
Слід зазначити, що ГМ-дерева можуть бути використані не лише в деревообробній чи будівельній галузях. У деяких країнах їх почали висаджувати з метою очищення ґрунтів (біоремедіації). Такі ГМ-дерева досить давно і не без успіху вирощують у США і в Новій Зеландії. За останніми підрахунками, сьогодні у світі налічується більш як 180 мільйонів гектарів земель, засаджених ГМ-деревами. Втім, аналітики з Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) висловили сумнів, що застосування біотехнологій у лісовому господарстві буде економічно доцільним, принаймні у найближчі роки. На їх думку, сьогодні на світовому ринку вартість продукції лісової галузі набагато менша, ніж вартість продовольства. Фахівці FAO переконані, що ділянки з ГМ-деревами так і залишаться відносно обмеженими по площі.
Хто правий – покаже час. Без сумніву, рано чи пізно, ГМ-продукти чи дерева стануть такою ж реальністю нашого життя, як й інтернет речей, блокчейн чи біорозчинна упаковка. Прогрес не спинити, але в наших силах зробити його якомога менш шкідливим для довкілля.