Загальновідомо, що серед швидкорослих видів лісових деревних рослин, придатних для створення короткоротаційних плантацій в умовах помірного клімату, найбільш перспективними є сорти й клони тополь і верб. Сировина, отримана на таких плантаціях, має багатоцільове використання. Нині, в умовах екологізації суспільства, асортимент отриманої продукції продовжує розширюватися (project Dendromass4Europe).
Завданням для науковців, які працюють у напряму селекційних досліджень, є отримання й випробування нових перспективних культиварів у різних умовах. Такі роботи тривають в Україні, зокрема в УкрНДІЛГА, вже більше 60 років. Один із важливих етапів селекційних робіт — це створення колекцій цінних культиварів, які в майбутньому стануть базовим підґрунтям для вивчення та розмноження нових сортів, а також для проведення робіт із гібридизації.
Колекція культиварів у Південному лісництві в ДП «Харківська ЛНДС» була створена в 2014 р. і доповнювалася протягом наступних років. Незважаючи на те, що в 2022 р. поблизу точилися бойові дії та відбувалися обстріли, рослини залишилися неушкодженими, тож після перевірки території на вибухонебезпечні предмети, фахівцями було проведено заготівлю живців.
Нещодавно в рамках обміну садивним матеріалом тополь і верб, науковці відділу селекції УкрНДІЛГА отримали живці 5 сортів тополь європейської селекції: тополі чорної (Populus nigra L.) ‘Ijzer-5’; тополі євроамериканської (Populus × euramericana (Dode) Guinier) ‘Blanc du Poitou’, ‘I – 214’, ‘Dorskamp’ та ‘Marilandica’) та 5 культиварів верби: верби тритичинкової (Salix triandra L.), верби каспійської (Salix caspica Pall.), гібридів між вербою каспійською та ламкою (s. caspica × s. caprea), вербою каспійською та пурпуровою (s. caspica × s. purpurea) та сорту верби тритичинкової ‘Панфильська’.
Живці люб’язно надав науковець-лісівник Ю. С. Урлюк, який у свою чергу отримав їх від видатних вчених-селекціонерів Я. Д. Фучила, О. М. Горєлової та В. М. Вірьовки, всім щиро вдячні!
Отримані сорти тополь відзначаються швидкорослістю, а культивари верб — посухостійкістю. Живці були замочені в розчині гетероауксину й висаджені для укорінення в контейнери з агроволокна, наповнені ґрунтосумішшю. Контейнери розміщені в дерев’яних коробах на повітряній подушці, передбачено штучний автоматичний полив. Після вкорінення рослин їх планується висадити на маточно-колекційній плантації в Південному лісництві станції.
Світлана Лось, зав. відділом селекції,
генетики та біотехнології
Валентина Дишко,
старший науковий співробітник сектору фітопатології
відділу ентомології, фітопатології та фізіології
