Всі сухі смереки необхідно прибрати

Tags: 164 Views
Фото: Facebook Карпатського лісового офісу ДП «Ліси України»

Разом з лісівниками, науковцями, народними депутатами, стейкхолдерами на базі філії «Вигодське лісове господарство» ДП «Ліси України» було проведено навчальний семінар-практикум щодо сучасного лісокористування в українських Карпатах та обговорено проблематику всихання смерекових насаджень.

Про це повідомляє Карпатський лісовий офіс ДП «Ліси України» у Facebook.

Саме в Західному регіоні з кожним роком ця проблема стає надкритичною, адже ялина європейська (смерека), Рісеа abies, одна з найпоширеніших лісоутворюючих порід Карпат, кажуть лісівники.

Як йдеться у дописі, ялинові ліси в філіях Карпатського офісу займають площу понад 450 тис га., близько половини з них зростають на території Івано-Франківщини (207 тис га). Тут проблема всихання ялинників загострилась протягом останніх 15 років: гірські лісогосподарські підприємства стали епіцентром цього питання. Філії регулярно проводять лісопатологічні дослідження, обстеження у пошкоджених і всихаючих деревостанах та проводять заходи з поліпшення санітарного стану лісів.

Що зумовило такі площі всихання?

Насамперед, це звичайно, зміна клімату, різке підняття температур та різні шкідники, кажуть в Карпатському лісовому офісі і стверджують, що лісівники на це вплинути не можуть, адже коли починали «хворіти» 1-2 смереки, які можна було оперативно прибрати, щоб не допускати великих площ всихання, то дорожня інфраструктура в горах була майже відсутня.

Фото: Facebook Карпатського лісового офісу ДП «Ліси України»

Густота лісового полотна області дуже низька і складає 4,3 км на 1 тис. га, а для досягнення європейського показника густоти лісових доріг у 10 км на 1 тис.га не вистачає понад 2,6 тис. км доріг, повідомляють у Карпатському лісовому офісі.

Як розповідають лісівники, динаміка останніх років (за даними лісовпорядкування) доводить, що ялинові насадження зменшуються:

– в 2014 році корінних смерічників було 20%;

– в 2019 році цей показник зменшився ще на 2 %.

За словами лісівників, зменшення площі ялинових насаджень (в т.ч. і похідних) обумовлене цілеспрямованими заходами заміни смерекових насаджень на більш стійкі змішані насадження відповідно до умов місце зростання. Проблемі всихання можна запобігти завдяки створенню стійких деревостанів, які будуть складатись з кількох порід дерев. До прикладу, як повідомляється у дописі, лісівники Карпатського лісового офісу, починають висаджувати більше ялицево-букових лісів з домішкою явора, граба, вʼяза і берези, а також сосни і кедра. На відміну від смереки, ялиця має стрижневу кореневу систему: стійкіша до всихання, вітровалів та вітроломів, кажуть у Карпатському лісовому офісі.

Саме такі стійкі породи вирощують в Львівському лісовому селекційно-насіннєвому центрі. Як йдеться у дописі, за три останні ротації на сучасній автоматизованій лінії шведського виробництва було висіяно понад 2,5 млн шт посівних місць:

– 450 тис шт. сосни звичайної;

– 240 тис шт. модрини європейської;

– 50 тис шт. ялини європейської;

– 50 тис шт. дугласії;

– 70 тис шт. бука;

– 900 тис шт. сосни кримської;

– 50 тис шт. дуба звичайного;

– 600 тис шт. ялиці білої.

Більше того, ці саджанці активно купують закордонні колеги, кажуть у Карпатському лісовому офісі. Це свідчить про якість та стійкість насаджень.

За словами лісівників, щоб ліс завжди був здоровим, могутнім та виконував свою захисну функцію, у ньому мають рости декілька порід дерев різного віку та висоти, а не монокультури. Коли одне насадження «захворіє», а поруч з ним буде стійкий деревостан, то на місці пошкодженого відбудеться природне поновлення: виросте нове найстійкіше і найсильніше дерево, яке і дасть сильне потомство на майбутні роки.

В активній дискусії науковці спільно з лісівниками та екологами погодились, що знають як в майбутньому протистояти цій екокатастрофі, однак, на даному етапі проблема потребує оперативного вирішення. Всі сухі смереки необхідно прибрати великими об’ємами, а це десятки тисяч гектарів. Розробляти такі площі (від 1 га) можна тільки завдяки ОВД (оцінки впливу на довкілля). Це знову займає час – від 3 до 6 місяців для здобуття певних документів. Тобто, тисячі проблемних ялин неможливо ліквідувати протягом короткого періоду часу.

Для оперативного вирішення даного питання потрібно внести зміни до деяких нормативних документів на законодавчому рівні, кажуть лісівники.

Поширити статтю