З чим ідемо до завершення проекту

Tags: 171 Views

На горизонті вже видніється кінець трирічного шляху, що пройшов проект «Купуймо разом! 2.0» в Україні, який реалізовується за практичного сприяння програми МЗС Польщі «Польська допомога». Завершальним акордом стане підсумкова конференція, що планується на 4 грудня. Місце проведення – Київ.

А тим часом тут же, в столиці, було  проведено за участю все того ж Матеуша Сагана, координатора консультантів закупівельних груп (ЗГ), і останній, четвертий, жовтневий практичний семінар для майбутніх консультантів із створення закупівельних груп. Втім, не таких вже й майбутніх, а цілком реальних, «готових», що підтверджує той факт, що деякі з них вже виступили в якості тренерів-провідників ідеї створення закупівельних груп на ряді регіональних заходів, про що ми розповімо в наступній публікації.

Передусім у рамках програми семінару його спікер проінформував, що готується до друку черговий, так званий «синій» (на додачу до основного – «червоного») методологічний посібник для лідерів та консультантів закупівельних груп. Він консультуватиме, а радше конкретно вчитиме, як створити закупівельну групу як стартап, адже таке створення по суті завжди буде стартапівським проектом. На відміну від основного червоного посібника «Купуймо разом! Закупівельні групи» синій буде меншим за обсягом, бо в ньому буде в стислій формі представлена покрокова методологія створення закупівельних груп – менше теорії, правових аспектів, а більше практичних рекомендацій, механізмів, бізнес-моделей.

У презентованому посібнику, який буде готовий до початку підсумкової конференції й розповсюджуватиметься там, автори представлять чимало реальних трендів і технік створення закупівельних груп як стартапів. Посібник формується за рольовим принципом: окремо даються рекомендації для лідерів закупівельних груп (це можуть бути бізнесмени, керівники чи власники компаній у певній галузі, які розуміють переваги закупівельних груп і беруться, користуючись своєю авторитетністю, об’єднувати колег у таку бізнес-команду), окремі рекомендації для консультантів,  які є людьми зі сторони в тому чи іншому бізнес-середовищі, які не будуть безпосередніми бізнес-учасниками закупівельних груп, але які можуть стати модераторами й координаторами їх створення для інших, володіючи знаннями й навичками цього. Таким чином їхня консультаційна, тренерська, організаторська й координаторська діяльність в процесі створення закупівельних груп буде і їхнім власним бізнесом, бізнес-проектом, бо така діяльність, звісна річ, не альтруїстська. Третя категорія тих, кому буде адресований посібник, – учасники закупівельних груп – і на етапі їх створення, і в процесі їхнього розширення. Інформація для них більшою мірою буде роз’яснювально-пізнавальною: вони повинні збагнути, що таке закупівельна група, для чого вона та яка вигода від участі в ній. Звісно, дізнається потенційний кандидат у члени закупівельної групи й про те, що вимагається від нього, аби стати учасником закупівельної групи, якою буде його участь, які його права й обов’язки. Інша рольова категорія – експерти закупівельних груп. Це – ті фахівці, які виконуватимуть певні внутрішні функції для забезпечення життєдіяльності закупівельних груп. Приміром, займатимуться тендерами, здійснюватимуть юридичний супровід діяльності закупівельних груп, перейматимуться логістичними аспектами тощо.

Докладно Матеуш Саган зупинився на трьох етапах та ціннісних особливостях створення закупівельної групи як стартапів.

При створенні закупівельної групи  її учасники повинні домагатися  не тільки вигод для себе, а й для своїх клієнтів, тоді група буда справді повноцінною й значимою не тільки як бізнес-структура, а соціально. Які можуть бути вигоди для клієнтів учасників закупівельної групи? Взаємообумовлені: якщо підприємці матимуть змогу дешевше закуповувати сировину, енергію тощо, то відповідно це повинно позначитися й на ціні їхнього кінцевого продукту, послуги. Ціна повинна зменшитися, послуга стати якіснішою.

При створенні закупівельної групи як спартапу важливо отримати максимальний ефект за мінімальних фінансових витрат. Це – також ключовий момент організаційного періоду. Практика показує: якщо через півроку нема перших позитивних результатів, то стартапівський проект гине. Не обов’язково на цей час представити стовідсотково готовий продукт, можна обмежитися «напівфабрикатом», напівготовністю, тим, що називається «мінімально готовий продукт». Уже ним можна про себе досить переконливо заявити. Це в будь-якому випадку буде кращим, ніж запевнення на словах у тому, що все буде окей.

Швидкість дій і концентрація зусиль на ключових моментах – також важливі передумови успішного створення стартапу. Гаяння, затягування часу в епоху швидких змін і новацій у всіх сферах людської діяльності загрожує тим, що врешті-решт реалізований проект може виявитися морально застарілим або й фактично непотрібним. Так само важливо на стартовому етапі підключити до проекту потрібних, ефективних помічників – експертів, консультантів, науковців. Систематичні тестування ринку, «подразнювання» його своїми намірами, публічним пошуком своє ніші в ньому, навіть своїм ще мінімально готовим продуктом – теж стартапівська потреба. Не потрібно на підготовчому етапі все втаємничувати, варитися у власному соку: ринок (ваші майбутні постачальники й клієнти, не кажучи вже про самих членів ЗГ) мають знати, з чим прийде до них новоутворена структура, як діятиме, які інновації запропонує. В такому разі ринок, партнери, клієнти, члени ЗГ зможуть корисно коригувати процес створення групи, підстраховувати, застерегти  від неправильних ходів, рішень, напрямків у реалізації стартапу.

Стартовими організаторськими й методологічними зусиллями створення ЗГ не повинно обмежитися. Має тривати процес постільного вдосконалення й розвитку утвореного бізнес-об’єднання, те, що японці називають кайдзен – процес безперервного вдосконалення. Закупівельна група повинна періодично генерувати інновації. Тоді вона буде й соціально значимою й матиме потенціал для зміцнення й розвитку. Не пропонуючи нічого нового, ЗГ почне стогнувати, її випередять і врешті витіснять із бізнес-поля інші, успішніші.

Взаємодовіра – основна база, на якій вибудовується закупівельна група, тому цій темі у презентованому посібнику буде теж приділена значна увага. Наряду з питаннями «техніки» створення бізнес-моделі ЗГ. Важлива довіра всередині групи, між її членами, а також між групою й партнерами-постачальниками.

*  *  *

На жовтневому семінарі значна увага була приділена підготовці й проведенню підсумкової конференції. В загальних рисах учасники окреслили  ті результати трьохрічного набуття ними якостей консультантів закупівельних груп, які вони мають продемонструвати зокрема й перед учасниками конференції, серед яких будуть і підприємці. Фактично ті, з ким і належить реалізовувати проекти «закупівельна група». Передбачається , що в ході конференції і зав’яжуться конкретні контакти, зародяться  ділові тандеми між «новоспеченими» консультантами й представниками бізнесу.

А ще Матеуш Саган акцентував увагу на листопадовій львівській виставці «EuroAgro», котра проводитиметься практично одночасно з проведенням підсумкової конференції проекту «Купумо разом!2.0». Оскільки львівський захід планується за участю польської сторони з метою затоваришувати польських та українських аграрїїв для започаткування співпраці, ведення спільного бізнесу, то координатори проекту «Купуймо разом!» бачать в тому чудову нагоду й благодатний майданчик для реалізації своїх проектів – із створення закупівельних груп. Безпорсередньо на аграрній виставці можна готувати «грунт» для цього, а то вже й «засіювати» майбутні проекти ЗГ.

 Галерея

TAGGED:
Поширити статтю
Leave a comment

Залишити відповідь