Після набрання чинності Закону України «Про освіту» (з 1991 р.) та Закону України «Про вищу освіту» (з 2002 р.) коледжі, технікуми та училища віднесені до вищих навчальних закладів I–II рівня акредитації, в яких здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Вони функціонують як самостійні вищі навчальні заклади або як структурні підрозділи вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації. Та зараз усе змінюється.
Прийняття нової редакції Закону України «Про вищу освіту» 2015 р. започаткувало реформування освіти України, зокрема вищої. Перед навчальними закладами I–II рівня акредитації після прийняття цього закону постала низка проблем, розв’язання яких потребує термінового внесення змін або розроблення нових нормативно-правових актів. Про підводні камені (ПЕРЕШКОДИ) у реформуванні професійної освіти нашому виданню розповів директор технологічного коледжу НЛТУ України Роман Михайлович Дадак.
У чому полягає проблема?
Якщо спробувати викласти суть реформування навчальних закладів I–II рівня акредитації коротко, то коледжам і технікумам за новим законодавством пропонується або стати ВНЗ, або перетворитися на ПТУ. На те, щоб стати частиною ВНЗ, коледжам і технікумам дають 5 років. Це визначено у прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про вищу освіту»: коледжі та технікуми мають право продовжити освітню діяльність з підготовки фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра (початковий рівень вищої освіти) за умови отримання відповідної ліцензії. Закон передбачає, що вищі навчальні заклади I рівня акредитації, які протягом 5 років строку дії ліцензії на підготовку фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра не отримають ліцензію на підготовку освітнього ступеня бакалавра, стануть належати до системи професійної освіти.
«У перехідних положеннях закону «Про вищу освіту» сказано, що останній набір на молодшого спеціаліста за старими правилами відбудеться у 2016 році. Тобто, цьогоріч нам ще дають державне замовлення на молодшого спеціаліста, якого на цей період прирівнюють до молодшого бакалавра. Поняття «молодший бакалавр» ще не є відоме для виробничників та широкого загалу, хоча вже розроблені ліцензійні умови на отримання ліцензій на молодшого бакалавра. Однак там є багато спірних питань», – коментує ситуацію директор коледжу.
Реформувати не можна залишити
Якщо коледжі та технікуми оберуть шлях стати частиною ВНЗ, перед ними постануть такі виклики: згідно із новими вимогами їм потрібно набрати у педагогічний колектив нових кандидатів наук, що спричинить звільнення наявних працівників, які не відповідають цим вимогам. Зате не буде проблем із фінансуванням, оскільки в такому випадку коледжі і технікуми фінансуватимуть із державного бюджету.
«Має бути, як мінімум, 25% кандидатів наук у кожній цикловій комісії (аналог кафедри в університетах – прим. автора) з кожного напряму підготовки – фактично, з кожної спеціальності, – пояснює Роман Михайлович. – Не у всіх навчальних закладах так є. Циклову комісію має очолювати кандидат наук. Окрім нього, в комісії має бути ще двоє кандидатів наук. Певна річ, ті викладачі, які зараз працюють у технікумах, залишаться без роботи».
Якщо ж коледжі перетворяться на ПТУ, постане проблема із фінансуванням, оскільки за законодавством їх би мали фінансувати із місцевого бюджету, проте місцева влада не в захваті від цієї перспективи. Таким чином, є ризики, що внаслідок недостатнього фінансування з місцевого бюджету такі навчальні заклади змушені будуть просто закритися. «Професійно-технічні навчальні заклади перевели на місцевий бюджет, – зазначає мій співрозмовник. – Вони можуть бути забезпеченими ще місяць-два, а от що далі буде із фінансуванням? Будь-який варіант реформи, яку впроваджують, потрібно підкріпити фінансово, чого поки що немає».
Окрім того, є ще й інша проблема: «Професійна технічна освіта не дає змоги коледжам і технікумам здійснювати навчання за інтегрованими навчальними планами, які до цього часу були в нас із навчальними закладами III–IV рівня акредитації. Наші випускники, щоправда, складають іспити з фахових випробовувань і, оминаючи ЗНО, можуть вступати на ту спеціальність, яку вони обрали в коледжі, щоб вчитися в університеті», – розповідає Роман Дадак. Однак виглядає на те, що у майбутньому у випускників коледжів і технікумів такого шансу вже не буде.
Можливі наслідки
Руйнування системи вищої професійно-технічної освіти в майбутньому може призвести до негативних наслідків: велика кількість підлітків опиниться без нагляду на вулиці, сусідні країни переманюватимуть молодих спеціалістів середньої ланки до себе, щоб вони працювали на їхню економіку.
«Якщо скоротять кількість державних місць в університетах, закриють коледжі і технікуми, то куди подінуться ті діти? – ставить риторичне запитання Роман Михайлович. У коледжі система освіти і виховання є такою, що діти перебувають під наглядом, у гуртожитках працюють вихователі, які після занять займаються студентами коледжу, разом із студентським самоврядуванням організовують побут та дозвілля студентів.
Словаки, чехи, поляки приїжджають до нас і забирають дітей і з школи, і з коледжів, і з технікумів, скорочують до мінімуму оплату за навчання і на деяких спеціальностях мають намір навіть стипендію платити, тільки мову потрібно вивчити. По суті, зараз вони забирають молодь із України, оскільки у них власні проблеми – їхні співвітчизники їдуть у багатші країни Західної Європи, тому працювати немає кому. Окрім того, на мою думку, вони роблять це не лише для того, щоб забрати інтелект, а й щоб зберегти педагогічний колектив у своїх навчальних закладах, тому що відновити те, що втрачено, буде значно дорожче, ніж зараз платити їм зарплату».
Дебати тривають
Міністерство освіти та науки спільно із Комітетом Верховної Ради України з питань науки та освіти, громадськістю та експертами розробили законопроекти «Про освіту» та «Про професійну освіту» з метою удосконалення чинних механізмів реалізації державної політики та правових відносин у сфері управління професійною освітою.
Водночас з огляду на важливість питань, порушених на Всеукраїнській робочій нараді представників вищих навчальних закладів I–II рівня акредитації щодо функціонування коледжів і технікумів у процесі реформування освіти України, Міністерство співпрацює з профільним комітетом Верховної Ради України задля вичерпного законодавчого врегулювання статусу зазначених навчальних закладів у межах підготовки проекту Закону України «Про освіту» до повторного першого читання.
Роман Дадак зазначає: «Коли тепер – і правильно – освіту вирішили приводити до стану, який би відповідав сьогоденню, почали не з фундаменту, а зі стін – з вищої освіти. Спочатку прийняли закон «Про вищу освіту», а базовий закон «Про освіту», де слід детально розписати дошкільну, шкільну початкову й інші рівні освіти, не прийняли, – він пройшов тільки перше читання і відправлений на повторне. Те, що потрібно укрупнювати, те, що потрібно змінювати, – це без сумніву, але спочатку потрібно здійснити моніторинг та вивчити ситуацію».
Станом на сьогодні у проекті Закону України «Про освіту» визначено, що освіта, здобута в коледжах і технікумах, є професійною освітою вищого рівня (третім (вищим) рівнем професійної освіти), що відповідає п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій (зараз – молодший бакалавр, раніше був молодший спеціаліст – прим. автора).
«Чого ж хочемо ми – коледжі та технікуми, – пояснює директор коледжу. – Перше – щоб залишився молодший спеціаліст 5 рамки кваліфікації, як це є у всьому світі. Друге – щоб фінансували ці державні заклади з державного бюджету. Хоча, мабуть, логічно зараз до фінансування таких навчальних закладів залучати і бізнес. Як воно буде – наразі сказати важко».
За результатами засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти 30 березня 2016 р. допрацьований проект Закону України «Про освіту» №3491 скерували до Верховної Ради на повторне перше читання. У ньому передбачено, що порядок, умови, форми та особливості здобуття вищої професійної освіти визначатиме спеціальний закон. Наказом Міністерства науки та освіти України від 25.04.2016 р. №475 створено робочу групу щодо вдосконалення законодавчого врегулювання статусу та діяльності коледжів і технікумів.
Пропозиції
Головне зараз, на думку працівників коледжів і технікумів, з розумом взятися до справи і виважено поставитися до реформування.
Рада директорів вищих навчальних закладів I–II рівня акредитації Львівської області надіслала звернення депутатам Верховної Ради України із такими пропозиціями щодо реформування технікумів і коледжів:
- віднести їх до професійної вищої освіти і на законодавчому рівні відокремити їх від закладів професійно-технічної освіти;
- провести моніторинг та оптимізацію, у тому числі укрупнення мережі технікумів і коледжів;
- розробити ліцензійні умови надання освітніх послуг на рівні вищої професійної освіти, які б передбачали спроможність технікумів і коледжів забезпечувати підготовку фахівців з вищою професійною освітою;
- виділити технікуми та коледжі в окрему ланку в системі управління освітою;
- рівень підготовки фахівців у технікумах та коледжах залишити на 5 рівні Національної рамки кваліфікацій, що відповідає 5 рівню Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО 2011), та передбачити можливість здобуття повної загальної середньої освіти за професійними напрямами та вищої професійної освіти в межах однієї освітньої установи;
- залишити технікуми і коледжі у системі вищої освіти до прийняття закону «Про вищу професійну освіту»;
- фінансування коледжів та технікумів здійснювати з державного бюджету;
- удосконалити систему оплати праці викладачів технікумів і коледжів;
- внести відповідні зміни до Закону України «Про вищу освіту» та законопроекту «Про освіту».
Ці пропозиції підтримали близько 300 тис. представників технікумів і коледжів, а понад 26 тис. громадян України вже підписали електронну петицію на сайті Президента із подібним змістом.
